Минулого вівторка до церкви Архистратига Михаїла Української греко-католицької церкви, що у Калуші, з’їхалися віруючі з Калуського та сусідніх районів, адже тут відбувалася незвична подія: у наше місто завітало подружжя Роженюків з Канади, які володіють чудотворним медальйоном, який зцілив у різних країнах світу не одну сотню людей. Божа Матір, зображена на медальйоні, явила чудо і у Калуші: після піврічної мовчанки почала говорити донька священика о.Михайла Данильця!
Нагадаємо коротко історію родини Рожелюків, батьки яких є вихідцями з України.
У 1986 році, як повідомляє газета „Нова зоря”, п.Михайло потрапив в автомобільну аварію. Протягом восьми років він терпів страшні болі. Лікарі прогнозували, що через п’ять років він стане повним калікою. Після смерті його метері Ірини, щоб викоанти обіцянку, яку він їй дав, п.Михайло разом з дружиною у Страсний тиждень 1994 року їде на прощу у с.Гарабандал, що розташоване в Кантабрійських горах на півночі Іспанії. Там над п.Михайлом помолився Дзозеф Ломанджіно — людина молитви, яка все життя присвятила служінню Богородиці і поширенню правди про чуда в Гарабандалі. Після молитви Джозеф приклав до ураженого місця чудотворний медальйон, який поцілувала, за легендою, Пречиста Діва під час Своєї з’яви у червні 1961 року. Через два дні, а саме у Великодню неділю, Михайло Рожелюк відчув себе цілком здоровим. Це згодом підтвердили і медики.
Після такого чудесного зцілення Джозеф Ломанджіно подарував подружжю медальйон, якого торкалися уста Богородиці, і попросив Рожелюків стати центром Гарабандалу у Канаді. Він також сказав, що основною місією Рожелюків буде поширення послань в Україні.
Рожелюки поступово з поширенням вістки про зцілення п.Михайла почали займатися апостольством, їх почали запрошувати говорити про це публічно.
Подружжя Рожелюків вперше приїхало на Прикарпаття на запрошення композитора Богдана Шиптура, який, перебуваючи у Торонто, на собі відчув чудодійну силу медальйона, у 2002 році. Саме тоді з ними і познайомився декан Калуський УГКЦ Михаїл Бігун. За його словами, приїзд подружжя Роженюків у Калуш є справжньою подією.
— На зустріч з подружжям, які несуть благу звістку про Гарабандал та чудеса Богородиці, — каже о.Михаїл, — у храм Архистратига Михаїла прийшло того дня за різними підрахунками від 7 до 9 тисяч наших віруючих. Обов’язковою умовою була свята сповідь і святе причастя напередодні. До нашої церкви, крім калушан, з’їхалися люди з усіх навколишніх сіл і навіть сусідніх районів. І Матір Божа явила нам цього дня свою силу.
Справжнє чудо сталося з 16-річною донечкою пароха Загірської церкви о.Михайла Данильця — Мар’яною, ученицею школи №1, яка у листопаді минулого року без явних причин втратила голос. Лікарі не могли встановити точного діагнозу і кожен з них говорив про можливу причину втрати голосу: переохолодження, перегрівання, нервовий стрес, алергія, інфекція.
— Ми вдавалися до послуг і калуських, і дрогобицьких медиків, — каже о.Михайло, — але водночас я повсякчас правив молебень зо здоров’я донечки як тато і як священик. Вдома ми теж молилися спільною молитвою. Ліки не давали жодних зрушень. Та ми ніколи не втрачали надії. А в час Великоднього посту Мар’янка взагалі відмовилася від прйиому ліків, тобто півтора місці о удесного зцілення взагаіл не приймала медикаментів. Коли ми прийшли усією родиною минулого вівторка у церкву Архистратига Михаїла, то Мар’яна пвисповідалася, прйиняла причастя. Опісля п.Михайло Роженюк та священик з с.Радчі о.Зеновій Каськів почали молитися над донечкою. Звучала і спільна молитва у церкві „Богородице Діво”. До Мар’янки прикладали медальйончик і хрест з Радчівської церкви, в якому вмонтовано часточку хреста, на якому було розіп’ято Ісуса. Дочка була у якомусь трансі. Але того вечора вона не відчула зрушень, а вранці наступного дня моя донечка спочатку поволі заговорила (я почув її голос, якого не чув 5 місяців і 12 днів!), а потім каже: „Тату, я буду співати”. І заспівала!
Минулої неділі родина Данильців була у Гошеві, щоб подякувати Матері Божій за диво, яке вона явила. „Може, це було випробування? А може, Матінка хотіла укріпити нашу віру?” — каже о.Михайло.
Того дня у церкві Архистратига священик побачив ще одне чудо: хлопчик 8-10 років, якого привів батько, оскільки той не міг самостійно рухатися, після молитви і прикладення до медальйончика самостійно пішов до батька, якого натовп відтіснив метрів на п’ять.
За словами декана УГКЦ о.Михаїла Бігуна, відчули на собі силу Богородиці і священики Калуського деканату, зокрема о.Степан Скібіцький та о.Ігор Пришляк, і сам декан.
— Коли мені п.Михайло приклав медальйон до грудей, — каже о.Михаїл, — то я подумав собі: чого би попросити у Матінки Божої? Грошей? Багатства? Здоров’я? Ні! Я попросив у Матері Божої побожності і того почуття до Неї, яке я мав до навчання у семінарії. Тільки я це подумав, як невідома сила ніби увійшла в моє тіло і я… впав.
Цього разу, відвідавши Прикарпаття, родина Рожелюків побувала у с.Маріямпіль Галицького району, с.Радчі Тисменицького району, Богородчанах, Коломиї, Надвірні, монастирі Христа Царя та Катедральному соборі Івано-Франківська та монастирі оо. Василіян у Гошеві.
За словами віруючих, Божа Матір завжди нагадує нам, що всі ми — Її діти, і Її святого омофору вистачить на всіх. Тільки треба вірити!
Ватикан: коли час зупинився