Минулої п’ятниці зранку перед палацом культури „Мінерал” депутатів міської ради, які прибули на чергову сесію (всього з’явилося 37 депутатів), зустрічала група демонстрантів-інвалідів (близько 200 чоловік). Депутати могли потрапити на сесію, тільки пройшовши через живий коридор пікетувальників з плакатами, аби їм стало соромно за зволікання у вирішенні проблем інвалідів. Але депутати на сесію не спішили, а прилаштувалися за спинами інвалідів. „Удар” на себе змушений був прийняти міський голова, який явно не сподівався такого перебігу подій і почувався не дуже комфортно.
Кожен депутат отримав звернення від організації інвалідів, в якому, окрім констатації проблем найбезпорадніших співгромадян (для прикладу, місячний дохід інваліда І групи з дитинства з урахуванням добавки на догляд становить всього 135 гривень), були конкретні вимоги щодо розгляду на сесії питання про соціальний захист інвалідів. У випадку, якщо б вимоги міськрайонної організації інвалідів не задовільнили, останні погрожували влаштувати постійний пікет біля приміщення міської ради і, як крайній захід, розпочати збирання підписів виборців з тим, аби висловити недовіру депутатам і відкликати їх.
Виступи на мітингу були дуже емоційними: на горіхи дісталося і комунальникам (вимагають плату за послуги, яких не існує), і транспортникам (казали, що транспорт не подорожчав ні в Івано-Франківську, ні в Львові, а тільки в Калуші), і міським депутатам (знайшлося ж 100 тис. гривень на виготовлення фотоальбому про Калуш, а інваліди просять всього 50 тисяч на оплату житлово-комунальних послуг).
Мало того, коли вже повним ходом йшла підготовка до акції протесту, каже Олена Білоус, влада чинила супротив її проведенню. Зокрема, оголошення про заплановану акцію свідомо зривалися, тому довелося залучати людей телефоном. Така нешляхетна і недемократична позиція міської влади, за словами Олени Білоус, заслуговує як мінімум осуду.
У відповідь міський голова Роман Сушко сказав, що бюджет є дуже малим (аби виплати вчителям відпускні, довелося вкотре брати позику), а рішення про надання пільг тим чи іншим категоріям громадян приймають в Києві, одночасно весь тягар по їхньому фінансовому забезпеченні перекладаючи на місцеві бюджети (наприклад, за пільгове перевезення пенсіонерів, інвалідів тощо мали б перераховувати гроші з державного бюджету). І взагалі, каже міський голова, давно треба було прийняти закон про адресну соціальну допомогу.
А влада каже, що наш соцзахист — кращий в області…
Сесія міськради розпочалася з годинним запізненням і депутати першим ділом прийняли рішення про внесення питання соціального захисту інвалідів в порядок денний. На захист честі мундира стала перший заступник міського голови Наталія Рожковецька, яка повідомила, що в Калуші влада не ігнорує жодної пільги, передбаченої законодавством. Так, наприклад, в Кам’янець Подільському, звідки нещодавно повернулася група депутатів, 50-відсоткову пільгу по сплаті за житлово-комунальні послуги мають тільки інваліди І групи і сім’ї загиблих в Афганістані. У нас інваліди І групи мають 25-відсоткову знижку, а діти-інваліди зовсім не платять за компослуги. Показовим є й той факт, зазначила п.Рожковецька, що по соціальному захисту населення (в тому числі й інвалідів) Калуш цього року став кращим в області, а перед тим, 24 травня, міське управління праці та соціального захисту населення перевіряли спеціалісти обласного контрольно-ревізійного управління (тож усім даним і довідкам можна вірити). Щодо пільгового перевезення, а закон дає право безкоштовного проїзду мало не третині калушан (пенсіонери, інваліди, працівники суду, прокуратури та інші), то воно здійснюється Калуським АТП, якому з держбюджету замість 860 тисяч гривень (розрахунок проводиться з розрахунку 8 поїздок на місяць кожним „пільговиком”) перерахували тільки 160 тисяч. Приватні ж перевізники задурно нікого возити не хочуть, але, згідно з договорами, укладеними між ними та міської владою, мають безкоштовно перевозити інвалідів І групи і осіб з явними ознаками інвалідності.
Але, як в свою чергу зазначила Олена Білоус, інваліди І групи є, в переважній більшості, лежачими хворими, і їм ця пільга ні до чого, а вона якраз дуже потрібна інвалідам ІІ групи, бо їм часто треба добиратися до лікарні (пільговий автобус треба чекати годину).
Депутат Михайло Стечак (виборчий округ № 34) відразу запропонував свій шлях безболісного розв’язання проблеми. Треба, каже депутат, щоб кожен депутат виділив по 1 тис. гривень з 5 тисяч свого депутатського фонду (який і так використовується не повністю) і буде 50 тисяч, які вимагає організація інвалідів (50% знижка по сплаті комунальних послуг для інвалідів І групи загального захворювання, трудового каліцтва, професійного захворювання та інвалідам з дитинства). Ініціативу п.Стечака визнали передчасною. Треба, каже міський голова, спочатку добре підрахувати, скільки потрібно грошей. Справді 50 тисяч на півтисячі інвалідів (саме стільки потенційних одержувачів 50-відсоткової пільги по компослугах наводиться у зверненні до депутатів), виходить по 100 гривень на одного. Це хіба на місяць-два, максимум на три, але аж ніяк не на півроку, тим більше не на рік (кошти на депутатський фонд виділяються раз на рік).
За згодою всіх сторін було створено комісію, куди ввійшли депутати, представники виконавчих органів, до роботи запросили і Олену Білоус.
Для підрахунку фінансових потреб калуських інвалідів члени комісії навіть пожертвували годиною свого обіднього часу. Їхні математичні труди незабаром намалювали досить солідну цифру — 131 тис. 246 грн. Саме цю суму назвала депутатам у сесійній залі Наталія Рожковецька. За словами Олени Білоус, така інформація була свідомо змінена у гірший бік (до суми у 131 246 грн. були враховані витрати на покриття пільг ще 323 інвалідів ІІІ групи), щоб відвернути увагу депутатів від справжнього стану справ і вимог пікетувальників. А після недовготривалих дебатів народні обранці врешті вирішили внести питання соцзахисту інвалідів у порядок денний наступної сесії, попередньо розглянувши і детально вивчивши його на кількох депутатських комісіях.
Політика без політики
Перед початком сесійного засідання Роман Сушко дорікнув організаторам акції, що тут, мовляв, забагато політики. На що Олена Білоус відповіла: „Соціальні проблеми поза політикою”. Але тут вона дещо злукавила. Підтримали проведення акції Івано-Франківська обласна організація Партії Зелених України та Калуська міська партійна організація Соціалістичної Партії України. Звичайно, їх можна вітати за підтримку благородної справи соціального захисту інвалідів. Та серед плакатів і транспарантів з вимогами інвалідів можна було помітити і прапор з символікою партії Зелених, а учасникам роздавали безкоштовну газету Соцпартії та пакети з їхньою символікою (що ніякого відношення до розв’язання проблем інвалідів не має, зате виконує інше важливе для конкретних партій завдання, популяризуючи їх). А це вже і є політика.
Крім того, Роман Сушко каже, що серед присутніх були і голова міського осередку СДПУ (о) та Партії регіонів, а висвітлювати подію окрім місцевих засобів масової інформації мали центральні телеканали „1+1” та „Інтер”, які відомі своїм „об’єктивним” та „неупередженим” відображенням подій, що мають відношення до „Нашої України”
(міський голова є членом центрального проводу НРУ, а більшість міських депутатів належать до фракції „Наша Україна”). Проте ніхто з центральних телеканалів так і не приїхав, чим вельми засмутив організаторів акції. Останні, на мою думку, не могли не розуміти, що подія може бути використана в тому числі й для дискредитації Ющенка.
Виступаючи в ефірі радіомовлення, Роман Сушко сказав: „Це була політична акція напередодні президентських виборів. Соціалісти вже висунули свого кандидата на вибори і будуть тепер користуватися всіма можливостями, щоб підбурити народ, а зелені не знають куди приткнутися. Жодна політична сила, яка входить у фракцію „Наша Україна”, цю акцію не підтримала”.
Претензії міського голови до своїх політичних опонентів парирувала у своєму коментарі „Вікнам” голова обласної організації Партії Зелених Надія Рим: „Це не політична акція, а крик душі. Інваліди звернулися до нас зі своєю проблемою і ми вирішили їм допомогти. І ця акція є направленою не проти Ющенка, а проти дій міської влади, яка, на жаль, представляє Ющенка”.
І нарешті про сесію
Форс-мажорні обставини змусили перекроїти розклад роботи міських депутатів. Тому розгляд решти питань, які, головним чином, стосувалися надання в оренду, приватизації, відчуження тощо різних приміщень та земельних ділянок, відбувався швидко, без зволікань та дискусій.
Депутати своїм рішення продовжили термін оренди деяких земельних ділянок на 2, 3, а то й 5 років, продали кілька земельних ділянок несільськогосподарського призначення (по 15-29 гривень за 1 кв. м, залежно від розташування), 150 калушан отримали у власність або оренду гаражі та земельні ділянки, 4 — земельні ділянки для ведення підсобного господарства (до слова, кожен бажаючий нині може отримати земельну ділянку під город).
Крім того, на розгляд сесії виносилося питання про звільнення від сплати земельного податку (на 80%) магнієвого заводу. За п’ять років, відколи це підприємство не працює, воно виплатило людям 18-20 млн. зарплати і відповідно 2,7 млн. податку на прибуток до місцевого бюджету. Щодо орендної плати за землю, то вона становить, 238 тисяч гривень на рік (на п’ять років виходить майже 1,2 млн. гривень — цілком порівняльна з податком на прибуток сума). Але підприємству все ж пішли на зустріч і звільнили його (звичайно на 80%) від сплати оренди за землю, але не на рік, а тільки на півроку. Одне слово, підрахували, що за цей час міська казна недорахується 70 тисяч гривень. Як сказав котрийсь із депутатів, саме стільки треба для інвалідів…
Ватикан: коли час зупинився