Виявляється, тими часами не тільки в Делятині зберігали запаси атомних боєголовок, але розташовувалися в нашому регіоні і склади пального для міжконтинентальних балістичних ракет. Однієї каністри цієї отруйної речовини, випущеної, скажімо, в Київський водозабір, вистачило б, аби столиця вимерла.
За інформацією газети „Галичина”, Івано-Франківщина була тоді закритою зоною не лише через це, а й тому, що в Ценжеві містився один із секретних командних пунктів генштабу військ Варшавського Договору. Звідси за допомогою особливого обладнання через супутникову мережу можна було спостерігати, мов на телеекрані, за полем бою в будь-який частині Європи. Нині цього устаткування вже немає, але саме приміщення зосталося. Воно теж збудоване так, щоби жодна атомна бомба не могла його знищити. Уявімо собі величезний залізобетонний капонір глибоко під землею, всередині якого розмістилося менше за розмірами, але таке саме потужно-міцне укріплення, з’єднане з зовнішнім укриттям трьома десятками спеціальних амортизаторів і тросами. Навіть коли б гахнуло так, що перша могутня споруда трісла б, ядрові командного пункту все одно не було б завдано шкоди.
За словами Михайла Вишиванюка, тепер у тамтешніх казармах, аби вони не пустували, облаштують реабілітаційний центр для військовослужбовців. У підземних же казематах обладнають сховище цивільної оборони. А назагал колишній командний пункт перетворять на туристичний об’єкт, аби кожен охочий наш краянин чи гість області міг наочно пересвідчитися, що мілітарна міць Союзу була дійсно неабияка.
Ватикан: коли час зупинився