Справжнє сузір’я популярних виконавців та музикантів зібрав того дня у Станькові Ігор Чигур за допомогою продюсера Мирослава Левицького: гурт „Мандри”, відомий скрипаль Кирило Стеценко, оперна діва Валентина Степова, поп-зірка Ані Лорак. Як вдалося сільському хлопцеві побудувати солідний бізнес у Москві та стати співвласником одного з найсолідніших московських банків?
— Я здобув освіту завдяки старшому брату Роману, — розповів в інтерв’ю „Вікнам” Роман Чигур. — Він навчався у Москві, тому багато мені, тоді ще учневі Станьківської восьмирічки, допомагав посібниками з математики. Як результат — у 8-му класі я став переможцем обласної олімпіади з цього предмету. А далі було успішне навчання у Київському фізико-математичному інтернаті.
— А згодом і навчання у Москві?
— Так. Я на відмінно закінчив Московський державний університет ім. Михайла Ломоносова. Закінчив аспірантуру, став кандидатом фізико-математичних наук. Маю дружину, яка родом з Верхні. Сину 8 років, донечці — 6.
— І як науковець став займатися серйозним бізнесом?
— Зміна психології відбулася ще в армії. А в 1990 році я як кращий студент МДУ (навчався тоді на 3-му курсі) побував з туристичною поїздкою у Сполучених Штатах, зокрема, у Вашингтоні, Нью-Йорку, Філадельфії, газеті „Нью-Йорк таймз”. Я побачив, як там працюють люди і яке велике значення має капітал. Капітал дає не тільки особисте визнання, але і визнання суспільства.
— І все-таки, банкіром Ви стали не відразу?
— Я почав займатися фінансовими операціями, обміном валют, а також з допомогою друзів почав насичувати тоді ще практично порожній московський ринок (мова йде про початок 90-х. — Авт.) фруктами та продуктами. Саме тоді відбувся швидкий ріст капіталу. Поступово мій бізнес переріс у створення абсолютно нового банку „Сенатор”, який був створений у1997 році.
— Аналогічну назву має і Ваша футбольна команда?
— Так. Футбольний „Сенатор” виступає у ІІ лізі. Проте цю команду утримує не банк, а я особисто.
— Знаю, що підтримуєте і футбольну команду рідної Станькови?
— Так, команда виступає в чемпіонаті району. Крім того, щороку у Станькові проходить турнір на призи Ігоря Чигура. Сільські люди дуже важко працюють, тому хочуть свята. В міру своїх можливостей прагну це свято для них робити.
— Чи працює хтось зі станьківчан з Вами у Москві?
— Я виховав 50 таких людей зі свого села і вони зараз працюють у Москві. 10 з них дуже талановиті, мають вже там свій бізнес. Проте їх тягне на Україну, адже тут їхні родини.
— До речі, за два дні до 24 серпня Ваша мама святкувала своє день народження.
— Спочатку навіть музичний фестиваль я хотів провести саме у цей день, адже моїй мамі Марті Степанівні виповнилося 70 років. Проте мене переконали, що варто поєднати два свята. Тому свято відбулося з нагоди 13-ї річниці Незалежності України, а було присвячено моїй мамі — простій жінці, яка все життя пропрацювала у колгоспі.
— Пане Ігоре, сьогодні на прес-конференції чимало журналістів ніяк не могло зрозуміти, чому шоу такого масштабу відбулося у глухій провінції, намагалися підказати Вам раціональніше вкладення коштів — у побудову школи, дитячого садка…
— Я хотів усьому Прикарпаттю показати своє чудове село з такою природою, такими краєвидами! Щоб усі знали, що таке село є. І люди, які живуть тут, не менше заслуговують побачити провідних артистів, ніж, скажімо, жителі Харкова чи Києва. Прикро, але молодь покидає село, чоловіки середнього віку також, виїжджаючи на заробітки. Тому будувати школу на 1000 місць чи великий дитячий садок поки що вважаю недоцільним. Побачу розвиток — буду думати.
Цим шоу насправді я хотів спонукати і місцеву, і обласну владу повернутися обличчям до Станькови.
— І Вам це вдалося. Як сказав сьогодні на прес-конференції голова Калуської райдержадміністрації Василь Дзундза, довелося витратити 100 тис. грн. з бюджету району тільки на ремонт дороги. Крім того, просто засяяла школа.
— Ефект дійсно є. А щодо моєї допомоги селу, то кілька років тому я проінвестував 10 тисяч доларів у прокладання газу до Станькови. Інші 10 тисяч доларів повинні були надійти з бюджету. Але їх не виділили. Згодом я був готовий профінансувати і решту будівництва. Проте витрати чомусь різко зросли вже до 40 тисяч доларів… (За інформацією голови РДА Василя Дзундзи, для проведення газу потрібно ще 200-250 тис. грн. — Авт.).
— Наскільки відповідає дійсності історія з перейменуванням Станькови у Чигурівку? Мовляв, Ігор Чигур готовий був провести до села газ за умови зміни його назви.
— Я сам про це вперше почув в одному з ресторанів Калуша. Думаю, такі ідеї поширюють не самі станьківчани, а жителі інших сіл…
— ...які би теж хотіли мати такого земляка. Спасибі за розмову і подароване свято!
P.S. Про справжній патріотизм Ігоря Чигура свідчить і така інформація. Місцем шоу вперто намагалися зробити інші села чи навіть Калуш. Адже інфраструктура невеличкої Станькови потребувала чимало додаткових витрат. Проте Ігор Чигур наполіг: фестиваль має відбутися або у Станькові, або ніде!
Ватикан: коли час зупинився