Налагодження власного виробництва, в тому числі і в металургійній галузі, — на першому місці, і його важливість, звичайно, ніхто оспорювати не візьметься. Але існує конфлікт навколо виробництва магнію в Калуші. Цей конфлікт знаходиться в екологічній площині.
За останні п’ять років калушани та мешканці сіл, близьких до промислової зони, вже встигли відвикнути від запаху хлору та від вранішнього туману та мряки неприродного походження. З 1999 року повітря в Калуші, безперечно, стало чистішим. Не таким брудним воно було вже кілька років перед тим, коли обсяги виробництва магнію постійно зменшувалися.
Майбутні потенційні загазовки і забруднення атмосфери хлором та соляною кислотою (утворюється внаслідок взаємодії хлору з часточками води, які є в повітрі) — головний козир опонентів запуску магнієвого. Свої аргументи ініціативна група, утворена головним чином громадськими екологічними організаціями, виклала у листі-зверненні до міської та районної ради та до засобів масової інформації. Головна ідея зазначеного документа зрозуміла і проста кожному — калушани проти шкідливого виробництва. Задекларовано також наміри громади Калуша активно боротися за безпечне довкілля (себто виступити проти запуску магнієвого). Мають автори звернення і власні пропозиції — треба провести в Калуші екологічні громадські слухання, питання винести на окрему сесію міської ради та накласти мораторій на запуск магнієвого, доки не зникне найменша можливість забруднення навколишнього середовища. Проблема є настільки серйозною, що її навіть може бути винесено на референдум.
Втім, проведення референдуму є майже нереальним, а питання початку виробництва магнію в Калуші в жовтні вже вирішено — гроші, вкладені інвестором, активно витрачаються (в тому числі і на екологічні проблеми). Зрозуміло, що власник контрольного пакету, виконавши свої інвестиційні зобов’язання, має право отримати й прибутки від реалізації майбутньої продукції. Тому тепер заблокувати роботу було б просто нечесно — якщо виробництво непотрібне, не треба було шукати інвестора, а відразу закрити і забути.
Уявили себе на віртуальному референдумі з питань запуску магнієвого та екологічної безпеки в Калуші і „Вікна”. Отож спробуємо розібратися. зваживши всі „за” і „проти”. А відправним пунктом визначимо тезисний виклад екологічних проблем, які, на думку авторів листа-звернення (для зручності назвемо їх екологами), залишаються не вирішеними.
Хто буде арбітром
Безперечно, екологи мають рацію, коли висловлюють стурбованість через те, що в Калуші немає приладів, які автоматично заміряли б вміст шкідливих речовин у повітрі. Років 10-20 тому, коли магнієвий ще працював на повну силу, в центрі поблизу теперішнього продовольчого ринку та в районі технікуму функціонували стаціонарні пости контролю за вмістом хлору та його сполук в повітрі. Тепер їх вже немає: застаріле обладнання списали, прибрали, а що залишилося — згодом теж зникло. Як здійснюватиметься незалежний контроль за станом довкілля тепер?
З аналітичної довідки про стан забрудненості атмосферного повітря, представленій екологічними громадськими організаціями, виходить, що з усіх проб, відібраних в 1991 році, переважна більшість мала перевищення вмісту хлору і соляної кислоти в 4,5 - 5 разів понад допустиме. До середини 90-х років повітря в місті стало чистішим (в 1995 році лише 17% проб були нестандартними), а на 2000 рік, коли магнієвий не працював, не було жодного випадку перевищення вмісту хлору чи соляної кислоти. Голова екологічного об’єднання „Зелений Рух Карпати” Михайло Довбенчук каже, що ці дані є цілком достовірними, вони зібрані обласною санепідемстанцією, метеорологами та самими підприємствами нашого міста.
Керівництво заводу з даними по забрудненню атмосфери не погоджується, відстоюючи свою позицію. Голова правління ЗАТ „Магній” Михайло Петрів пояснив, що в Україні допустима норма вмісту хлору в повітрі — 150 мг/куб. м. Навіть за старих часів, коли виникали аварійні ситуації, цей показник сягав лише 90 мг/куб.м. Щодо соляної кислоти, то стандарти допускають наявність 190 мг/куб.м., а за всю історію роботи магнієвого зафіксовано максимум близько 100 мг/куб.м. Контроль за вмістом шкідливих складових підприємство буде здійснювати і надалі — встановлено газовий аналізатор, який постійно автоматично здійснює проби газової суміші після її очищення. Михайло Іванович додав, що враховуючи стурбованість громадськості та право калушан на незалежний контроль, ще до запуску виробництва в районі технікуму буде влаштовано пост контролю за вмістом хлору та соляної кислоти в атмосфері. Це коштуватиме магнієвому більш ніж 30 тисяч гривень.
Заспокоює громаду і заступник міського голови з питань економіки Мирослав Баран: „Пункти, де автоматично заміряється вміст шкідливих речовин в повітрі, на території міста не передбачені. Звичайно, за бажання підприємства для підтвердження власних даних це можна буде зробити. Якщо реконструкція відбудеться, так, як обіцяють інвестори, питання переробки хлору вирішиться і ніякого дискомфорту від роботи магнієвого ми відчувати не будемо. Не буде запаху хлору, то не буде й потреби витрачати кошти на прилади контролю за станом повітря”.
Безпечність технології можна буде перевірити після запуску заводу
Наступне зауваження стурбованих запуском магнієвого екологів відновиться до технологій виробництва магнію: після виділення металу залишається хлор, який невідомо куди діватимуть. Якби весь хлор просто викидали в повітря, то Калуш та навколишні села довелося б евакуювати. Насправді і раніше, і тепер більшу частину хлору (який в останні роки „ЛУКОР” закуповував за кордоном і доправляв до Калуша в цистернах) буде використано для синтезу етилену. Тому, як запевняють на магнієвому, хлор поставлятиметься на сучасну установку для його переробки, яка якраз тепер монтується. Залишки газів після очистки через 120-метрову трубу викидатимуться в атмосферу. Визначено й максимально допустимі концентрації. Так, для прикладу, в місті допускається 0,1 мг хлору на куб. м. А буде, згідно з розрахунками експертів-екологів Запорізського інституту “Титан” (вони розробляли норми викидів у навколишнє серидовище), в чотири рази менше (дивіться схему). Реальну картину покаже обіцяна калушанам установка.
Відсутність позитивного рішення про запуск заводу, яке має винести державне управління екології та природних ресурсів в нашій області, пояснюється якраз тим, що поки що не завершено спорудження згаданої установки для переробки хлору.
Ясно, що без висновків екологічної експертизи виробництво не розпочнеться. Але для городян, які проти запуску заводу, надія на відсутність „добра” офіційних експертів по довкіллю примарна. У тому, що проблема вирішиться позитивно, цілком впевнене керівництво ЗАТ „Магній”.
Додаткові плюси магнієвого
Хто не проти запуску магнієвого, то це калушани, які тут працюватимуть. Якщо відкинути турботу про довкілля, то від роботи єдиного в Україні підприємства з виплавки металічного магнію матимемо багато вигод. Крім сплати податків до бюджетів різних рівнів, вже сьогодні на заводі трудиться більше 1000 працівників, середня зарплата становить 414 гривень. Коли ремонтні роботи буде повністю завершено і завод запрацює, тут орієнтовно матимуть роботу 1300 краян. Гроші інвестора вже не йтимуть на ремонт, і керівництво обіцяє, що зарплата зросте вдвічі. Так записано в установчих документах на утворення ЗАТ “Магній”.
На зауваження про відсутність системи оздоровлення людей, які працюватимуть в шкідливих умовах, Михайло Петрів повідомив: „Минулого року через фонд соціального страхування 15 працівників отримали путівки в санаторії. Цього року маємо 12 путівок. Звичайно, враховуючи специфіку виробництва, треба би оздоровлювати набагато більше людей. Після пуску заводу інвестор обіцяє вирішити і це питання. Скоріш за все, це буде оренда якогось санаторію чи закупівля потрібної кількості путівок. Додам, що незважаючи на те, що йде реконструкція і завод ще не працює, щомісяця ми даємо нашим людям суттєву соціальну допомогу. Так, для прикладу, в червні на ці виплати було витрачено 3000 гривень”.
Останнє слово за незалежною експертизою
Громадські екологічні організації добиваються проведення незалежної громадської експертизи обладнання та технології. Це задоволення не з дешевих. За словами Михайла Петріва, ЗАТ „Магній” вже має позитивний висновок авторитетного не лише в Україні експерта — Запорізького інституту титану. Обійшлася експертиза не в один десяток тисяч гривень. Нехай буде й окрема громадська. Але хто за неї платитиме? Незалежні організації таких грошей не мають. Влада міста, яка, за логікою, могла б внести свою лепту, гроші виділяти не поспішає, бо є проблеми з забезпеченням навіть обов’язкових витрат. Може допоможуть закордонні благодійники, які виділяють гранти під такі проекти? Михайло Довбенчук зазначив, що в обласному управлінні екології вже пообіцяли провести незалежну експертизу. Відбулася зустріч у Львові з незалежним експертом, який має ліцензію та відповідні повноваження. Кошти мала б виділити держава (хто ж іще має опікуватися своїми громадянами?). А з даними громадської експертизи на заводі мали б рахуватися. Принаймні, такою є світова практика. На заводі обіцяють ліквідувати усі недоліки, які виявить така незалежна експертиза. Проте до запуску залишилося менше місяця, а експерти поки на перевірку не йдуть.
Важко знівелювати і важливість зворотного зв’язку: якщо підприємство не дотримуватиметься екологічних вимог і понад норму забруднюватиме атмосферу, то громада має право вимагати негайної зупинки виробництва. З цього приводу висловився Мирослав Баран: „На магнієвому дійсно зробили серйозну реконструкцію. Тому проблем не мало б виникнути. Прикиньмо: раніше магнієвий давав 18 тис. тонн магнію на рік. Після запуску потужність буде втричі меншою — 6 тис. тонн. Коли потужність зросте принаймні до попередньої покаже час. Але якщо ми матимемо дані, що хлору чи його сполук в повітрі забагато, то завод зупинимо, як це було в 1999 році. Так що в принципі механізм впливу є”.
Постійно тримати руку на пульсі обіцяє і Калуська райсанепідемстанція. В телефонній розмові завідувачка санітарно-гігієнічним відділенням Оксана Ананевич зазаначила, що проби повітря на вміст в них шкідливих речовин проводитимуться регулярно, як в санітарній зоні підприємства (в радіусі 1 км від заводу), так і в місті.
...Запуск магнієвого — вирішене питання, і навряд протести екологічних чи інших громадських об’єднань зможуть внести якісь корективи. Залишається сподіватися, що і здоров’я краян не буде зігноровано.
До речі, на урочисте відкриття в жовтні до Калуша обіцяє приїхати і прем’єр В. Янукович.
Довідка: Хлор — отруйна речовина. Уражає головним чином верхні дихальні шляхи. У великих концентраціях є смертельним. При тривалій, яка триває роками, дії малих концентрацій хлору та його сполук розвиваються хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів. На забруднених хлором територіях частими є хронічні бронхіти.
Михайло Петрів: „Магній дуже потрібен Україні. Він є складовою сплавів, що використовуються в машинобудуванні. ЗАТ „Магній” має повністю забезпечити потреби України. Є вихід і на міжнародні ринки. Зокрема, виявили зацікавлення калуським магнієм Швейцарія та скандинавські країни (у 80-90-х роках 80% готової продукції йшло на експорт). Щодо закидів в застарілій технології, то вони безпідставні. Кращої технології просто не існує. Так само працюють заводи в інших країнах. Знаю, що, наприклад, в Норвегії магнієвий завод взагалі розташовано в центрі міста. А нещодавно аналогічне підприємство запускали в Ізраїлі. Роботи по підготовці та пуску там здійснювали і наші спеціалісти.”
Ватикан: коли час зупинився