Події того страшного дня не давали сконцентруватися на довколишній дійсності. У свідомості дівчинки проминали, ніби кадри із страшного кінофільму, спесиві і задоволені фізіономії (бо інакше і не назвеш) шести чи навіть семи хлопців-недолюдків, які брутально чинили над нею наругу, вгамовуючи у такий спосіб свою збочену сексуальну жагу. Дівчина знову і знову згадувала, як її по дорозі зі школи перестріли незнайомі хлопці, і силоміць затягнули в одну з квартир на м-ні Шептицького. Саме тут, у помешканні одного зі збоченців, стався глибокий перелом в душі беззахисної школярки, і вона, не знайшовши ніякого іншого виходу із цієї страшної ситуації, вирішила покінчити життя самогубством, перерізавши вени на руці. На щастя, непоправного фіналу не сталося.
Як виявилося згодом, дівчина пробувала здійснити суїцид кілька разів, адже розбещені молодики ґвалтували її не раз, все більше і більше переконуючись у своїй безкарності. Врешті-решт, дівчина пересилила в собі невимовний страх перед ґвалтівниками, сором перед батьками та друзями, і вирішила написати заяву до міліції.
За фактом групового зґвалтування правоохоронці порушили кримінальну справу і кинулися на пошуки негідників. Майже одночасно до чергової частини Калуського міськрайвідділу УМВС в Івано-Франківській області надійшло ще три заяви від юних калушанок аналогічного змісту, за якими працівники кримінального розшуку змогли уявити картину страшних подій. Згідно із зібраними матеріалами та фактами, вказаними у заявах потерпілих дівчат, правоохоронці дійшли висновку, що сексуальне насильство здійснювала велика група осіб (близько п’ятнадцяти) віком від 17 до 30 років, використовуючи у своїх „амурних” справах два легкових авто. Але найстрашнішим було те, що сексуальна наруга над неповнолітніми жертвами продовжувалася ще з літа 2003 року. Недолюдки після кожної зі своїх оргій погрожували жертвам фізичною розправою, якщо дівчата хоча б словом обмовляться про те, що з ними сталося. Погрози і залякування більше року забезпечували збоченим бузувірам „мовчання ягнят”.
Відчуття абсолютної безкарності і вседозволеності давало поштовх до нових „звершень”, і молоді, фізично та психічно здорові, хлопці все більше і більше „входили в смак”, розширюючи географію своїх схиблених „подвигів”. Остання заява лягла на стіл правоохоронців 22 жовтня від неповнолітньої мешканки села Копанки. Дівчина описала страшні події, що трапилися з нею ще в серпні цього року. Незнайомі хлопці насильно заштовхали її до легковика і, відвізши на одну з квартир у Калуші, безжалісно зґвалтували. І в цьому випадку не обійшлося без погроз. Залякана дівчина не знайшла в собі мужності відкрити всю правду перед довколишнім світом і терпіла глибокий душевний біль майже три місяці.
За словами начальника відділення кримінального розшуку Калуського МРВ УМВС, майора міліції Миколи Кручкевича, за фактами зґвалтувань прокуратура міста порушила кримінальну справу за ст. 152 ч. 3 Кримінального кодексу України. На сьогоднішній день чотирьох насильників віком від 17 до 30 років заарештовано, один затриманий. В ході слідства у ґвалтівників вилучено дорогий мобільний телефон з вмонтованою фотокамерою, якою новітні „плейбої” знімали моменти насильницьких оргій. Особи інших учасників злочинів також встановлені, але поки що вони перебувають у розшуку. Крім цього, підозрюваним інкримінується ще й низка інших „заслуг”, адже доведена причетність декого з них до пограбувань, нанесення тілесних ушкоджень та хуліганства. Матеріали цієї резонансної справи передані в обласне слідче управління та відділення боротьби з організованою злочинністю.
Найхарактернішим у цій кримінальній драмі є те, що усі без винятку „дійові особи” — сини досить порядних і забезпечених батьків. Який виховний фактор зіграв вирішальну роль у формуванні збочених сексуальних фантазій їхніх дітей, наразі невідомо. Але те, що батьківська любов до своїх чад перейшла усі дозволені рамки у цьому випадку, є фактом незаперечним. Навіть після того, як „невинні забави” їхніх „діток” викрито, „турботливі” батьки всіма методами намагаються відбілити чорні діяння своїх синочків. Але хто подумає про те, як полікувати надломлені наругою душі невинних молодих дівчат? Хто подбає про те, щоб стерти з їхньої пам’яті страшні хвилини безпорадної боротьби з бузувірським насиллям? Докази „подвигів” є незаперечними, а тому поради батьків про послуги адвокатів та права людини не завжди стають у пригоді, тим більше у таких злочинах. Навіть у наш час, коли межа між справедливістю і владою грошей майже стерта, Феміда буває і зрячою. Тому ще донедавна надмірно впевненим у собі насильникам таки „світить” перебування у місцях позбавлення волі терміном від 7 до 12 років. А хто і яке саме покарання понесе, вирішить суд.
Ватикан: коли час зупинився