Мати відмовилась від сина

Впродовж трьох років Віталій без поважних причин не відвідував школу. За цей час встиг разом з братом Сергієм потрапити на лаву підсудних. А батьки все дбають про хліб насущний: мати — у лікарні, батько — на заробітках…
Переглядів: 437

Вуличні друзі, спиртне, клей. Таким життям Віталій перебивався, починаючи з 11 років. Якщо в юному віці він лише пропускав уроки і був залишений у 6-му класі на другий рік, то починаючи з 2000-го (тоді Віталію виповнилося аж 12 років) він взагалі перестав відвідувати школу. Чи то серце матері було засліплене любов’ю, чи то за роботою не хотілося помічати недоліки своєї рідної кровинки. А може на це все не було часу і сил?
Вже у 15 років Віталій  отримав кримінальне покарання: суд призначив йому 3 роки позбавлення волі. Проте звільнив від покарання, призначивши іспитовий термін — 3 роки. Та вже через рік, у травні 2004-го, історія повторилася. Віталія взяли під варту, звинувативши вже за двома статтями Кримінального кодексу (крадіжка та хуліганство).
Віталій майже повторив долю свого старшого брата Сергія, який також був засуджений за хуліганство. У 18 років Сергій ще продовжував рахуватися учнем школи, проте за суцільні прогули його було виключено.
Очевидно, що сама мати без батька не могла впоратися з вихованням синів. З горя і відчаю вона на координаційній раді при міськвиконкомі у 2002 році навіть заявила, що… відмовляється від молодшого сина Віталія. Чому її син скоював злочини, вона пояснити не могла. Визнала, що змусити Віталія ходити в школу не могла. Поки з родиною жив чоловік, то сини хоч трохи слухалися. Та як тільки батько поїхав на заробітки, Віталій взагалі став некерованим. Бували випадки, коли він по кілька днів не ночував вдома.
За словами психолога  школи, Віталій  авторитетом у класі не користувався, зацікавленості до навчання ніякого не мав, дружив із хлопцями, які теж не відвідували школу. Він був готовий зробити для них все. Теплий батьківський дім йому замінила вулиця, а мамині смачні страви — клей та алкоголь. Віталій став відлюдкуватим, агресивним, погано навчався, мав низький рівень розвитку. Інші характеристики хлопця теж не мають і натяку на позитив: характер меланхолійно-холеричний, неврівноважений, лінивий, недовірливий до дорослих. Проте психолог помітила те, що хлопець дуже вірний у дружбі з нечисленними представниками вуличної компанії.
За словами педагогів, Віталій потребував контролю з блоку дорослих та постійної підтримки, щоб подолати труднощі у навчанні. Проте чи підтримки не було, чи Віталій її не приймав, але доля його стала некерованою дорослими. Крім того, психолог школи ставить у вину матері те, що вона приховувала від батька те, що ще у молодших класах сини прогулювали уроки.
Відразу після арешту Віталія прокуратура міста порушила кримінальну справу проти самої матері за фактом злісного ухиляння від виховання свого неповнолітнього сина. Адже, як стверджують правоохоронці, згідно з Конституцією України та Законом України „Про охорону дитинства” всі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи ні. Також кожен має право на здобуття загальної середньої освіти, а згідно з Конвенцією про права дитини батьки несуть відповідальність за здобуття освіти та виховання своїх дітей.
Прокуратура винесла матері суворий вердикт: вона самоусунулась від виховання Віталія, злісно не виконувала обов’язки з догляду за дитиною. Саме тому, за висновком правоохоронців, Віталій і став на слизьку стежку.