Отже, ми розмовляємо з уродженкою красивого українського краю — Прикарпаття, Мариною Романівною Жиз-ою. Блондинка з променистими сірими очима, яку Бог статурою не обідив, Марина у свої 35 років стала серйозним бізнесменом. Вона, опинившись у суворих краях Карелії, де холод і сніг вісім місяців на рік, не розгубилася і руки не опустила. Марина створила єдине у своєму роді агентство по наданню ескорт-послуг.
Втім, про свій бізнес вона повідає сама.
— Марино, Ви виїхали з Івано-Франківської області, десять років вже в Ленінградській області, на Карельському перешийку. Розкажіть, будь ласка, про свій бізнес, як Ви дозріли до такого ексклюзивного виду діяльності?
— Так, я вже більше десяти років живу у Виборзі, це — столиця Карельського Перешийка, елітного району для відпочинку і життя багатих людей.
Спочатку, як тільки я тут опинилася, було дуже важко — довелось попрацювати і нянькою, і банщицею в приватній сауні, адже в Україні тоді зарплати зовсім не платили. Але тут я заробила стартовий капітал і стала думати про розкручування власного бізнесу.
— Якого саме?
— Спочатку я разом із ще однією молодою жінкою організувала ескорт-сервіс у Виборзі. Ми найняли дівчат і стали надавати їх на банкети, пікніки, вечірки в самому Виборзі й у курортних містечках поблизу. Усе йшло добре — у Виборзі дуже багато фінів, у Комарово і Рєпіно відпочивають “нові росіяни”. Поки не гримнув де-фолт у серпні 1998 року. Пропали нашим бізнесом зроблені гроші, іноземці боялися приїжджати в непередбачувану Росію.
— І який вихід зі становища Ви знайшли?
— Чесно скажу, спочатку було дуже важко. Як я пережила 1999 рік, сама не розумію. Але жити на щось треба. І я знову кинулася у вир бізнесу. Я організувала ескорт-агентство. Але не просте, а з унікальною для тієї пори “родзинкою”. Я вже і до де-фолту помітила, що “дівочих” ескорт-сервісів стає усе більше і більше, так що криза кінця 1998 року тільки підштовхнула мене шукати новий акцент у бізнесі. І я цей акцент знайшла.
— Який же?
— Чоловіків (тріумфально)!
— Тобто?
— Я перша організувала ескорт-агентство, де обслуговуючим персоналом є молоді чоловіки. Мій бізнес працює з 2000 року. У Виборзі і Комарово. На багатих віллах і приватних яхтах, що приходять на виборзький рейд із Хельсінкі і Стокгольма, у п’ятизіркових затишних готелях. Вечори, танці, круїзи, вечері. Для всіх цих подій існують мої співробітники. Згадуйте класику — ЖИГОЛО.
Довідка „Вікон”. Сто років тому, у роки Першої Світової війни, інституція жиголо зародилася у Франції у відповідь на дефіцит чоловічої уваги в дамському середовищі. Тоді і виникло явище — дама сама запрошує жиголо в ресторан, дансинг і оплачує його час, проведений з нею. Вечеря, танці. І вже сто років, перекочувавши з фривольної Франції в США і Латинську Америку, жиголо існують у європейській культурі спілкування чоловіка і жінки. Я це перенесла на карельський ґрунт.
— Як у Вас будується цей бізнес?
— Я набираю молодих людей віком від 22 до 30 років. Привабливих зовні. Освічених, обов’язковий мінімум — незакінчена вища освіта. Бажано, щоб володів іноземною мовою. Права водія, само собою. Тиждень-два тренінгів, співробітнику пояснюють його обов’язки, шліфуються деталі, нюанси поводження, етикету. Адже жиголо має спілкуватися з багатими жінками, леді, світськими дамами. Він має залишити в клієнтки враження “гарно проведеного часу”, недаремно витрачених грошей.
— До речі, про гроші. Скільки коштують послуги ваших співробітників? І за що їм платять?
— Від п’ятидесяти доларів за годину часу, проведеного жиголо з клієнткою. 50% від суми оплати замовлення надходить агентству, а половина — співробітнику. Це може бути вечеря в ресторані, круїз на яхті, танці в нічному клубі. Сума збільшується в залежності від умов замовлення, терміновості, місця — у Росії чи за кордоном: у Фінляндії, Швеції. А платять їм за якісно проведений час — дотепну бесіду, добрий характер, гарне в вміння танцювати, у тому числі вальс і танго.
— А секс?
— Агентство не наполягає на наданні сексуальних послуг. Але, припустимо, закінчується час — дві години замовлення на танці, чи три години замовлення на вечерю, і те, що відбудеться далі і на яких умовах, — уже справа тільки жиголо і дами.
— Як у Вас з кадрами?
— Конкурс. З двадцяти молодих людей, які звернулися до мене в агентство, я беру одного. Вище я вже перераховувала умови, досить жорсткі, необхідні для того, щоб хлопець нам підійшов. Адже наші співробітники в оплаті не скривджені — до двох-трьох тисяч доларів на місяць заробляє жиголо мого агентства. Так що зрозуміло, що я не кожного беру на робоче місце.
От так дівчина з гірських прикарпатських полонин стала розкрученою леді, власником ексклюзивного агентства жиголо. Є, є заповзятливі жінки в Західній Україні.
Ватикан: коли час зупинився