ЗАТ „ЛУКОР” не має ніякого відношення до кадрової політики на „Калуській ТЕЦ”

10 січня 2005 року збори трудового колективу ДП „Калуська ТЕЦ” відхилили призначену керівництвом обласної держадміністрації кандидатуру на посаду директора цього підприємства Богдана Бойка, мотивуючи це тим, що він до цього призначення працював начальником управління енергозабезпечення ЗАТ „ЛУКОР”, а тому на новій посаді „буде діяти не на користь колективу ДП „Калуська ТЕЦ”, а на користь товариства „ЛУКОР”.
Переглядів: 431

У зв’язку з цим керівництво ЗАТ „ЛУКОР” заявляє, що не має ніякого відношення до кадрової політики на державному підприємстві „Калуська ТЕЦ”, яке підпорядковане Івано-Франківській облдержадміністрації і яка визначає стратегію діяльності та розвитку цього енергопідприємства.
Дивує і те, що збори трудового колективу теплоелектроцентралі повірили у можливість того, що призначений на посаду директора Б.І.Бойко буде у своїй роботі діяти не в інтересах колективу, який очолює. А хіба таке взагалі можливе, щоб керівник керувався якимись іншими інтересами?
Що стосується ЗАТ „ЛУКОР”, то його керівництвом спільно з інвестором вироблена власна програма енергозабезпечення, у якій ДП „Калуська ТЕЦ” відіграє нині помітну роль. Зрештою, по-іншому і не могло бути, адже саме для забезпечення потреб хімічних виробництв у свій час була збудована „Калуська ТЕЦ”. І сьогодні саме „ЛУКОР” є головним споживачем продукції цього підприємства і, по суті, єдиним його інвестором, що і дозволяє підтримувати обладнання у робочому стані.
Адже саме „ЛУКОР” протягом 2001-2004 років вжив невідкладні заходи для поліпшення технічного стану теплоелектроцентралі, інвестувавши у цю справу близько 9 млн. грн. За рахунок цих коштів було проведено капітальний ремонт турбогенератів №1 і №2, а також ремонти систем хімводоочистки, тепломережі, електротехнічного обладнання, поточний ремонт котла №2, капітальний ремонт котла №4 та виконані інші важливі роботи. А ще, зважаючи на поганий стан обладнання теплоелектроцентралі і водночас важливість її стабільної роботи для „ЛУКОРу”, особливо з часу переходу Калуської ТЕЦ в державну власність, “ЛУКОР” і  його керівництво з розумінням погодилися на підняття тарифів за надані послуги.
Не варта ламаного гроша і агітація окремих прихильників „самостійності” ТЕЦ стосовно того, що ось-ось прийде сторонній інвестор, можливо, з Китаю, який продовжить технічну політику ТЕЦ і проведе її реконструкцію. А поки що справи з місця не зрушуються і необдумана політика керівництва Калуської ТЕЦ веде підприємство до критичного технічного стану.  Підтвердженням цього є лист Національної комісії регулювання електроенергетики України від 24.12.2004 р. щодо подальшої роботи Калуської ТЕЦ. Зокрема, Національна комісія констатує, що на 2005 рік розрахунки тарифу на виробництво електричної енергії Калуської ТЕЦ становлять 16,18 коп. за 1 кВт/год., що є значно вищими, ніж в цілому за результатами роботи теплових станцій України та неконкурентноспроможними на ринку електричної енергії. На думку комісії, необхідно винести відповідні рішення щодо технічного переоснащення ТЕЦ з метою ефективного функціонування станції. В іншому випадку може постати питання щодо припинення роботи Калуської ТЕЦ. І ці твердження є небезпідставними.
12 вересня 2004 р. о 14.15 пройшло повне відключення частини споживачів ЗАТ “ЛУКОР”  (виробництв хлористого вінілу, хлору і каустичної соди), які живляться від генераторної напруги ДП “Калуська ТЕЦ” і не мають зв’язків з енергосистемою. Відновлення електропостачання відбулося о 15.45 на виробництво хлористого вінілу та о 16.00 на виробництво хлору і каустичної соди. Відключення постачання енергії на виробництво хлористого вінілу та виробництво каустичної соди було пов’язане з технічними неполадками у роботі обладнання Калуської ТЕЦ.
Аналогічний випадок мав місце і в листопаді 2003 року, але адміністрацією ДП “Калуська ТЕЦ” не було зроблено відповідних висновків, що призвело до повторного відключення  електроенергії. З березня по серпень 2004 р. ТЕЦ працювала на одному котлі і одному генераторі з чотирьох, що є на підприємстві. І це сталося знову ж таки через існуючі технічні неполадки в роботі обладнання. Постачання електроенергії одним енергоблоком є недопустимо для енергозабезпечення хімічного підприємства.
Можливо, керівництво ТЕЦ і гордиться фінансовим становищем підприємства. Але, як ми знаємо і про що свідчать факти, воно є катастрофічним. Проте керівництво ТЕЦ не хоче перейматися існуючими проблемами і продовжує далі боротися за “теплі” насиджені посади, а не за долю підприємства. 
Тож у ситуації, що склалася, керівництво і весь колектив „ЛУКОРу” стараються дотримуватися позиції взаєморозуміння і взаємної відповідальності у стосунках з Калуською ТЕЦ, а також у дотриманні діючих угод та законодавства України. Конфлікти, безпідставні звинувачення, які мають місця у постанові зборів колективу ДП „Калуська ТЕЦ” від 10.01.2005 р., можуть лише зашкодити інтересам колективів обох підприємств.