Не можна сказати, що дане „природне” явище залишило байдужими калушан, яким випала честь мешкати в цьому районі. З першими краплями, пролитими з надр, люди вдарили на сполох. Саме люди, які щодня проходять повз техногенне джерело, і ламають собі голову: „От тобі й маєш! Боремося за втрати води, платимо за її споживання, а тут — на тобі: дармова вода, ще й майже цілодобово”. От якби 18-ий будинок не був підвідомчим міській раді, то може ніхто б і не замислювався над тим, чому нікому немає діла до тої води. Та оскільки тут розквартировані такі поважні відомства, як міськфінвідділ, казначейство, управління культури, управління в справах сім’ї, молоді та спорту, виконавча служба міськрайонного управління юстиції та ще й банкова структура в придачу, то і, відповідно, у людей голова пішла обертом: „Як так можна? — резонно запитують вони при кожній зустрічі з працівниками нашої редакції. — Якщо вже тут немає ладу, то що можна казати про звичайних калушан, в чиїх будинках протікають труби?”
Видно, допекли подібними питаннями і комунальників, бо ось уже вчетверте (за моєї пам’яті. Можливо, було і більше. — Авт.) місце витоку неприродного джерела з фундаменту обслідували не тільки звичайні „жеківці”, але й перші особи калуської „комуналки”. Такі „консиліуми” проходять уже за звичним сценарієм: до джерела прибуває комісія, кожен член якої робить певні зауваження, виносить певні версії і гіпотези про походження такого дива природи, і ледь не з чистим серцем і відчуттям виконаного обов’язку покидає об’єкт їхнього неспокою і людського незадоволення.
Проте віз — точніше, вода — і нині там, на вул. Бандери, 18. І вона підмиває фундамент 5-поверхової споруди, яка перебуває у комунальній власності…
Ватикан: коли час зупинився