Початковий проект угоди
А все починалося з того, що заступник міського голови Калуша Богдан Романюк зачитав проект спільної угоди про фінансування Калуського ТМО до кінця року. Перші пункти передбачали порядок призначення і звільнення з посад керівництва медициною. Так, директора ТМО мають призначати спільно голови міської та районної рад за участі управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Таким же є принцип призначення заступників директора і керівників підрозділів, хоча незрозумілою тоді видається нібито самостійність самого директора ТМО. Згодом, під час обговорення, депутати райради пропонували залучити до формування керівництва ще й голову райдержадміністрації, але пропозицію не підтримали. Мовляв, і без того вистачає нам бюрократії.
Щодо фінансування, то минулорічний принцип збережено: медицина фінансується з районного бюджету, куди свою частку передає міський. У цифрах це виглядає так: 6 млн. 933 тисячі гривень дає місто (у цій сумі закладено 400 тисяч на водопостачання, 60 тисяч на теплопостачання та 100 тисяч комунальної заборгованості минулих років); 7 млн. 157 тисяч гривень дасть район (з них 3 млн. 975 тисяч виключно на утримання райлікарні). Сумарний бюджет калуської медицини становить трохи більше 14 мільйонів.
Аби убезпечитися від виникнення заборгованості, район поставив жорсткі умови передачі коштів від міста: 19,2% щоденних надходжень до міського бюджету мають негайно перераховуватися до району. Таким чином, район має щомісяця отримувати одну дванадцяту частки міста. У випадку виникнення надзвичайних форс-мажорних обставин обидві сторони зобов’язуються шукати додаткові кошти.
Контроль за діяльністю ТМО здійснюють дві ради. При порушенні однією зі сторін умов домовленості, друга має право укладену угоду розірвати. Ще одна умова: за чотири місяці, 1 червня її мають обов’язково переглянути.
Також початковий проект покладав на керівництво територіального медичного об’єднання розробку детальної програми діяльності та фінансування медицини до 2006 року.
Судячи з усього, початковий проект виявився доволі компромісним: місто попри жорсткі умови фінансування зберігало незалежність стоматологічної та міської поліклінік та захищаючи статті комунальних видатків медицини, тим самим допомагало і комуналці міста. Район натомість отримував фактично окреме фінансування для райлікарні та сільських ФАПів.
Та домовленість у такому вигляді поставили під сумнів вже на сесії. Причому, якщо інтереси міста обстоював здебільшого сам міський голова, то голова райради втручався мало — більше виступали депутати та керівництво РДА.
ТМО — спільно, поліклініки і ФАПи — нарізно
Допомогти двом владам порозумітися і паралельно поінформувати присутніх про позицію області, до Калуша приїхав заступник начальника управління охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Ярослав Джигіта.
Гість повідомив, що рішення сесії райради від 11 січня (тоді район відмовився від спільного фінансування ТМО і вирішив створити і окремо утримувати райлікарню) є незаконним, бо воно порушує структуру медицини без попереднього узгодження з обласним управлінням. Щодо того, якою бути калуській медицині, то з області вона виглядає так: має бути центральна районна лікарня і ряд окремих підрозділів — юридичних осіб, підпорядкованих ЦРЛ.
До слова: на рішення від 11 січня, яке зупинило фінансування медицини в Калуші, сказав пан Джигіта, вже подано звернення до прокуратури. Це повідомлення обурило депутатів райради і вони цілком логічно зауважили, що аналогічні обставини мали місце і торік, коли місто відокремлювало міську і стоматологічну поліклініку. Тоді жодної реакції (тим більше — прокурорського реагування) не було.
На цей рік, крім майже 7 мільйонів гривень в рахунок спільного фінансування ТМО, в міському бюджеті окремо закладено 1 млн. 127 тисяч на поліклініку і трохи більше як 400 тисяч гривень на стоматполіклініку. На думку деяких депутатів від району, якщо все брати докупи, то у спільний кошторис медицини мають бути включені і поліклініки. Те ж саме говорив міський голова і про 37 сільських ФАПів, які (причому на цілком законних підставах) мають утримуватися за окремою статтею видатків. Всього 0,9 млн. грн. Зрозуміло, що на таку суму зменшується частка району.
Та врешті-решт з цими позиціями сторонам довелося погодитися.
Від окремого фінансування райлікарні відмовилися
„Якщо майже мільйон піде на ФАПи і ще майже чотири окремо на райлікарню, то частка району у спільному фінансуванні ТМО вже буде тільки трохи більшою за 2 мільйони. Що ж ви робите з ТМО?” — обурювався Роман Сушко.
”А що то за 560 тисяч на комуналку? — парирував Василь Прокопів.— Якщо все фінансується разом, то нехай буде пропорційно. За порядком — спочатку має виплачуватися зарплата, згодом ліки, матеріали, а що лишиться — на комуналку”.
В кінцевій угоді цих позицій вже немає: заради досягнення домовленості, від захисту важливих для себе статей і місту, і району довелося відмовитися.
Реорганізація гальмується штучно
Від калуського ТМО на сесії виступив його директор Євген Процюк, який лаконічно заявив, що з розробкою програми роботи медичної галузі його відомство встигне впоратися (має бути до 1 березня), а от щодо реорганізації ТМО та подальшого створення на базі підрозділів окремих юридичних осіб, то часу на це (до 1 лютого) явно замало.
Пан Процюк чомусь не зауважив, що рішення про реорганізацію ТМО і міська, і районна ради прийняли набагато раніше, тому є всі підстави вважати, що керівництвом ТМО ця важлива справа штучно пригальмовується.
Але реорганізація має стати реальністю.
Вочевидь, ідея про створення депутатських комісій з вивчення різних проблемних питань припала до душі депутатам міськради. Принаймні, пропозиція створити комісію з вивчення ситуації в ТМО з їхнього боку прозвучала. Щоправда, спершу до складу цієї комісії хотіли включити депутатів-медиків, але потім, схоже, спам’яталися. І справді: як підлеглі можуть об’єктивно перевірити роботу свого начальства?
Про дитячу лікарню
Несподівано останніми тижнями активно мусується питання: треба чи не треба нам дитячі лікарню там, де вона є зараз. Чи може доцільніше перенести її до лікарні в Підгірках? Саме на останньому варіанті наголошував Василь Прокопів: мовляв, група депутатів райради спеціально ходила на перевірку і не виявила в дитячій лікарні жодного пацієнта, лише самих медиків. А ця лікарня, між іншим, обходиться у 1,3 мільйона на рік (вся лікарня в Підгірках — у 4,5 мільйона). Щоправда, виносячи таку пропозицію, керівництво району не враховує того, що на харчування, приміром, однієї хворої дитини бюджет дає аж 38 копійок на день. Плюс холод та інші незручності. Крім того, загальновідомо, що сьогодні переважна більшість хворих дітей (як і дорослих пацієнтів в Підгірках) віддають перевагу денному стаціонару.
Крім того, депутатам райради не зайве дізнатися і позицію санепідстанції. Виявляється, теоретично облаштування дитячої лікарні в Підгірках можливе, але треба обов’язково дотриматися ряду вимог. Серед них — провести перебудову і забезпечити окремий вхід і повну ізоляцію дитячого відділення (адже там лікуються і найменші новонароджені діти). Поки що про перебудову в Підгірках не йдеться, тому й дискусія з приводу доцільності утримання дитячої лікарні зайва.
Емоційний накал спільного обговорення фінансування медицини перевершив усі сподівання. Можна ж було не ганьбитися з відстоюванням „свого інтересу” і подумати про те, що сьогодні робиться в медицині, як медики не отримують зарплату, а хворі допомогу. Одне слово, дистанціюватися від „принципових позицій” і виходити з міркувань про спільне благо. А якщо спірні моменти й були, то треба було замість винесення їх на загал, перед тим, ще до підписання угоди головами, обговорити і домовитися за зачиненими дверима.
Та, врешті-решт, угоду про спільне фінансування таки затвердили: кошторис ТМО без ФАПів і поліклініки, з райлікарнею та комуналкою. І чинною вона буде не до кінця року, а тільки до 1 червня. Саме остання обставина допомогла керівництву рад і депутатам стати поступливішими.
Ватикан: коли час зупинився