Далекою від ідеалу, з точки зору фінансистів, є і ситуація в найвитратнішій бюджетній сфері — освіті. Так, торік освіта Калушу обійшлася у 10 млн. 811 тис. грн. З них 82,7% пішло на заробітну плату. А тим часом перевірка у дошкільних дитячих закладах (а таких на даний час працює 10) показала, що відвідування дітей перебуває на рівні 54 -63%. Тому корисним є перегляд структури дитячих садочків. Конкретніше — автори довідки рекомендують скоротити в більшості дошкільних закладів по групі. Для оптимізації.
Серйозні проблеми з нестачею коштів були торік і в галузі культури. Замість запланованих Мінфіном 627,6 тис. гривень на культуру пішло більше 1,5 мільйонів. Якщо справи підуть так само, то у заплановані на цей рік 847 тис. гривень також вкластися не вдасться. Виявляється, найбільше видатків потребують дві музичні школи. Крім традиційної оптимізації структури (фактично — скорочення), тут можна частково вирішувати фінансові проблеми самостійно. Так, сьогодні частка батьківської плати за навчання дитини у музичній школі становить 16,4% (середньообласний показник 18,2%). У грошах це 16-18 грн. на місяць. А з врахуванням того, що середня заробітна плата в Калуші є найвищою в області, то й плату за навчання музиці спокійно, на думку влади, можна підвищити на 5-6 гривень.
Багато питань мають економісти і до п’яти міських клубних закладів. Так, утворення на базі палаців культури „Юність” та „Мінерал” Міського центру культури призвело до збільшення числа посад (відповідно і витрат). В принципі палаци культури могли б і самі заробляти кошти. Сьогодні вони це і роблять, здаючи в оренду приміщення та проводячи заняття в платних гуртках. Але резерв для самостійного заробляння грошей культура (на відміну від медицини та освіти) має.
Перевіряльники з обласного фінансового управління зробили висновки щодо бюджетних проблем минулого року. Їх причини — у безпідставному завищенні дохідної частини, незабезпеченні захищених статей (607 тисяч пішло на „комуналку”, в той час, як виникли проблеми із зарплатою) та недосконалій мережі бюджетних установ (місто нічого не втратить, якщо їх трохи скоротять). Віддзеркаленням недоліків тогорічних є пропозиції фінансистів на рік наступний: реальні доходи плюс забезпечення захищених статей та оптимізація структури.
На захист покритикованих бюджетних підрозділів стали їхні керівники.
Так, начальник управління освіти Калуської міської ради Олександр Челядин щодо відвідування дітьми садочків порівняв методику обрахунку економістами з „підрахунком баранів на полонині”. Можливо, під час рейду-перевірки дітей і справді було небагато, але ж не можна ігнорувати той факт, що взимку (особливо під час свят та у період поширення застуд) діти садочок відвідують менше. Крім того, існує стійка тенденція до збільшення числа дітей дошкільного віку, яких батьки віддають до садочка. Отож, скорочення груп — погана ідея, але в лютому пан Челядин над мережею закладів освіти попрацювати все ж пообіцяв.
Має рецепт, як допомогти музичним школам втриматися на плаву, і начальник управління культури Іван Шалата. Так, Калуський район має дві музичні школи і відповідне бюджетне забезпечення, а музшколи в Калуші відвідує 138 дітей з району. Тож відповідну частку може перераховувати і район, принаймні угоду з районною і сільськими радами укласти потрібно. Щодо палаців культури, то їх утримувати треба, але скоротити штат — цілком реально.
Перший заступник міського голови Наталія Рожковецька, в свою чергу, обіцяє розібратися з органами місцевого самоврядування. Зокрема, без відділів, де працює до 3 чоловік та яких немає у подібних містах (за винятком управління з надзвичайних ситуацій міської ради, яке в Коломиї, можливо, і не потрібне), Калуш може обійтися. До слова: під ліквідацію може потрапити і Центр соціальних служб для молоді.
Так само треба подумати і над скороченням апарату ради та міськвиконкому.
Того року, за словами пані Рожковецької, калуський бюджет мав прогалину у 3 мільйони гривень. Через запровадження 13% податку із зарплати. Цього року, попри сподівання, Калушу вже не вистачатиме 5 мільйонів. Тепер такий дефіцит пояснюють нереалізованими сподіваннями на справляння плати за землю від деяких підприємств (головним чином від „ЛУКОРу”). Навіть якщо ВР нарешті і затвердить межі міста (що поки що неможливо, бо через невдоволення сільських рад розгляд справи знову призупинили), в першому півріччі очікуваної плати за землю все таки вже не буде.
Лихоманити бюджет почало відразу на початку року: запланованих доходів немає, для виплати зарплати міська влада вже взялася за оформлення чергового кредиту.
А для економного використання грошей міськвиконком проголосував за рішення, яким керівники бюджетних установ зобов’язуються до 10 лютого підготувати пропозиції щодо оптимізації мережі установ, а до 15 лютого розробити схему заходів з економії енергоносіїв. Також перевірятиметься відповідність видатків з тим, що даний сектор має отримувати за планом: понаднормові видатки з бюджету більше покриватися не будуть.
Є великий дефіцит. І жодної допомоги на цей рік не передбачається. Одне слово, ситуація виглядає сумно. Без сумніву, видатки доведеться оптимізувати. А за даних умов це те ж, що і скоротити службовців місцевого самоврядування. Від цього міське господарство загалом, можливо, втратить не так і багато, але безробітних чиновників має побільшати. Якщо, звичайно, оптимізація не зведеться до просто перегрупування кадрів, коли замість ліквідованих відділів, управлінь тощо виникнуть нові.
Ватикан: коли час зупинився