Проблеми Калуської дитячої лікарні: необхідні громадські слухання

На думку редакції, буде логічно, якщо про конфлікт будуть говорити усі сторони самого конфлікту. А це — самі медики, батьки і влада району.
Переглядів: 709

Думка батьків
і медиків
Іванна Кулик, калушанка:
— Я проти того, щоб дитячу лікарню перенесли у стаціонар Калуського ТМО у Підгірках. Моя донечка зараз хворіє на запалення легенів. Я не уявляю, як би ми добиралися так далеко. У палатах досить тепло, моя дитина відчуває турботу лікарів.
Олександр Монастирський, пацієнт дитячої лікарні, 12 років:
— Я потрапив у лікарню із хворобою шлунку. Моя мама померла. Згодом мене двічі всиновлювали, але мої прийомні матері теж померли. Зараз моя рідна тітка хворіє, а бабуся лежить хвора. Хочу висловити подяку моєму лікареві Зої Григорівні. Вона — найкраща лікарка у світі.
Галина Яцик, завідувачка дитячої поліклініки:
— Я працюю в поліклініці 27 років. І ніяка влада раніше не ставила питання про переселення дитячої лікарні. Як можна переселити лікарню, якщо у неї спільні усі лабораторії, зокрема, функціональної діагностики, рентген-діагностики. Якщо вже вирішили переселяти лікарню, то нехай переселяють і дитячу поліклініку.
Марія Дацишин, калушанка:
— Моя 6-річна внучка потрапила у лікарню із захворюванням печінки. Ми задоволені ставленням до нас. У палатах досить тепло. Я категорично проти, щоб лікарню перенесли у Підгірки. Втратиться тісний зв’язок з міською дитячою поліклінікою. Думаю, багато батьків відмовляться класти своїх дітей у лікарню в Підгірках і зросте дитяча захворюваність.
Василь Погонець, лікар дитячої лікарні:
— Я був на спільній сесії міської та районної рад з приводу фінансування медицини. Я відчув, що у влади не болить душа за педіатрію. Реорганізацію треба, безмовно, у медицині Калущини робити. Але навіщо починати з пріоритетних галузей? Крім того, маємо гіркий досвід, що сталося з приміщенням колишнього тубдиспансеру у Підгірках. Медичний заклад виселили у Войнилів, а вивільнене приміщення практично знищене. Чи не така ж доля чекає і приміщення дитячої лікарні? Чи комусь дуже вже не терпиться продати такий ласий шматок?
Лідія Воробець, медсестра з 25-річним стажем:
— На мою думку, з перенесенням дитячої лікарні у стаціонар ТМО в Підгірках погіршиться медичне обслуговування. Дитяча лікарня перестане існувати як самостійна установа. Крім того, дитячій лікарні пропонують зайняти сьомий поверх. Це і далеко, і ризик додаткових інфекцій для хворих дітей. Крім того, людям з сіл легше добиратися в дитячу лікарню, ніж у Підгірки. Зупинка ВПУ-7 є кінцевою для багатьох автобусних маршрутів з сіл району, а значить люди не тратять додаткові кошти, які будуть потрібні для доїзду у стаціонар ТМО.
Оксана Савчин, калушанка:
— Моїх двоє синів 8 і 12 років вже не раз потрапляли у дитячу лікарню, тому мені небайдужа доля цього медичного закладу. Вигідне розташування лікарні сприяє тому, що ми у випадку хвороби дітей навіть не викликаємо швидкої допомоги — їдемо відразу у лікарню. Крім того, кажуть, що пенсіонерів-медиків давно пора скоротити. Але скажіть мені, будь ласка: якщо ваша дитина захворіє — до кого ви відведете свою дитину? До кваліфікованого спеціаліста з багаторічним стажем чи до недосвідченого медика?
Марія Кордюкова, калушанка:
— За приблизними підрахунками, у дитячій лікарні лікується до 70 відсотків дітей з міста. Тому цілком логічно, що батьки проти „переїзду” дитячої лікарні у Підгірки. Навіть, якщо дитину треба везти у лікарню на таксі, то проїзд у Підгірки буде коштувати дорожче. Крім того, народний Президент Віктор Ющенко у своїй інавгураційній промові проголосив, що пріоритетом для нього на посаді Президента буде Людина, Мати, Дитина. Новий голова Івано-Франківської ОДА Роман Ткач також наголосив, що в центрі його діяльності буде Людина. Хіба не так думає місцева влада?
Мирон Парцей, завідувач рентгенвідділу:
— Переселення лікарні у Підгірки недоцільне, з якого б боку ми не подивилися. Як будуть, приміром, хворі діти з сьомого поверху ТМО, який нам пропонують, йти у фізкабінет на другому поверсі? Крім того, у дитячій лікарні є боксовані приміщення, в обладнання яких вкладено було чималі кошти. Таких приміщень у стаціонарі ТМО немає.

Думка влади і керівництва лікарні
Як повідомила помічник-консультант народного депутата Ігоря Насалика Тетяна Головатчук, медики звернулися у представництво депутата з проханням про допомогу. Лист уже переданий Ігорю Насалику. Про проблеми дитячої лікарні міста знає і народний депутат калушанин Євген Гірник, дружина якого, до речі, педіатр. Переселення дитячої лікарні у Підгірки обговорювали на комісії в управлінні охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Поки що рішення не прийнято — голова ОДА не призначив нового керівника управління.
Конкретних рішень щодо долі дитячої лікарні поки що немає — ні з Калуша, ні з Івано-Франківська, ні з Києва. Кожна зі сторін конфлікту стоїть на своєму.
Василь Семаньків, заступник голови Калуської районної ради:
— Я маю, як ніхто з влади, моральне право говорити про проблеми медицини, адже віддав цій сфері 15 років і вже 7 працюю в органах місцевого самоврядування. Маю право як фахівець стверджувати: у медицині Калущини немає ніяких проблем. Натомість немає погодження і порозуміння між владами. На мою думку, для врегулювання конфлікту треба всі юридичні новоутворення, створені міською владою (міська поліклініка, стоматполіклініка і т.д.), повернути у єдину центральну лікарню, як було раніше.
Окрім цього, міські депутати мають затвердити Статут ТМО, як це зробила райрада (може, внісши деякі зміни). Думаю, цей базовий документ уріже апетити багатьом робити експерименти в медицині. Має бути розроблена програма охорони здоров’я чи концепція, про що я говорю вже тривалий час. Цю програму можна зробити за ніч! Якщо керівництво ТМО не може цього зробити — нехай мене попросять. В хронізації проблем медицини першу скрипку відіграє нинішнє керівництво ТМО і профспілка медичного об’єднання. Новій владі району треба буде зробити зміни керівництва, і не тому, що воно погане, а тому що працює по-старому. Думаю, за півроку так звані проблеми можна вирішити.
А медицину однозначно чекає оптимізація. Дитяча лікарня може бути переселена чи в стаціонар ТМО чи в лікарню на вул. Каракая, що дасть змогу вивільнити серйозні кошти. Може там буде краще, ніж у пристосованому приміщенні. Треба буде щось робити і з 131 працівником дитячої лікарні. Вони просять: „Залишіть нас”. А як можна це зробити, якщо, приміром, вночі чергує 12 працівників, а немає жодного хворого? Таких медиків начальник фінансового управління назвав сторожами. Ми даремно гріємо повітря дитячої лікарні і працюємо на ремонтні бригади.
Переселення давно потребує і пологовий будинок. Навіть згідно із законодавством такий медичний заклад повинен раз на рік виселятися, щоб була проведена дезинфекція. А ви мені можете нагадати, коли востаннє виселявся пологовий?Після проведення цих та інших заходів ми знайдемо і достатні кошти для лікування, і закупівлі медикаментів. Тоді ми будемо виконувати бюджет, статтю 49 Конституції України, піднімемо авторитет медицини і влади.
Богдан Кучма, головний лікар дитячої лікарні, депутат міської ради:
— Тема переведення дитячої лікарні у стаціонар ТМО є актуальною вже впродовж трьох років. Нині це питання постає нібито для оптимізації приміщень ТМО і з метою економії коштів. Скільки ж зможе зекономити медицина міста від такого переїзду? На всі комунальні послуги і дитячої лікарні, і дитячої поліклініки, і філії дитячої поліклініки у бюджеті заплановано 80 тисяч гривень. Такою ж була і вартість компослуг і минулого року. Сама дитяча лікарня споживає комунальних послуг на 50 тисяч гривень. То чи варто заради такої суми ламати списи? Нині дитяча поліклініка і лікарня становлять єдиний комплексний лікувально-профілактичний заклад, який надає і поліклінічну, і амбулаторну допомогу дітям. Розривати такі тісні взаємостосунки недоцільно. Крім того, і поліклініка, і лікарня розташовані дуже зручно, в якихось двох сотнях метрів одна від одної. Ми надіємося на розуміння в цьому питанні місцевої влади. мають сказати своє слово і депутати. А засідання гуманітарної комісії міської ради з цього питання не було.
Приміщення дитячої лікарні має проблеми. Зокрема, необхідно встановити автономне опалення (орієнтовна вартість — 250 тис. грн.); зробити шатрову покрівлю, як це ми зробили за допомогою голландських меценатів у дитячій поліклініці (вартість нового даху — близько 100 тис. грн.); встановити нову водонапірну башту, яка забезпечить цілодобове постачання лікарні водою. Але все це можна зробити за 3-4 роки. Ситуація з фінансуванням поліпшиться, адже зараз ми готуємося до створення окремої юридичної особи і зможемо самі розподіляти власні кошти.

Виглядає на те, що позиції хворих, медиків і влади пересікаються в одному: зміни потрібні. От тільки кожен бачить їх по-своєму. На думку редакції, до обговорення проблеми варто залучити громаду міста, спеціалістів, можновладців, а не мусувати тему за зачиненими дверима. Реальним є і проведення реальних громадських слухань. Зала палацу культури „Юність” чи „Мінералу” була б переповненою, та й влада змогла б довести поки що декларації про свою відкритість.