Треба сказати, що управління з надзвичайних ситуацій координує діяльність усіх відомств, які мають відношення до безпеки людей: від відсутності каналізаційних люків (за фактом масового викрадення яких вже порушено кримінальну справу) і до глобальних екологічних катастроф.
Калуш без перебільшення є найнеблагополучнішим з погляду екології та безпеки проживання містом на Івано-Франківщині. Одна з причин цього — безпосереднє сусідство житлового масиву і промислової зони та несприятлива для городян роза вітрів. Правильніше було б, якби місто збудували в районі Крехович та Рожнятова. Тепер говорити про це запізно. Отож, Григорій Бардас охарактеризував Калуш як місто неправильного містобудування.
Отож калушани вимушені жити у доволі екстремальних умовах, під пресом постійного ризику техногенних небезпек. Всього в нашому місті є 32 підприємства, які становлять потенційну загрозу. Втім їх перелік ще уточнюється і може бути розширений. Окрім загальновідомого ризику від хімічного виробництва, в Калуші існує небезпека затоплення прирічкових територій та виникнення паводків.
На щастя торік техногенні аварії обминули Калуш. Всього, за інформацією управління з надзвичайних ситуацій, зафіксовано 5 надзвичайних ситуацій. Всі вони були локальними: у трьох випадках — пов’язані зі знахідками вибухонебезпечних предметів; дві надзвичайні ситуації, внаслідок яких загинули люди, мали місце не виробництві.
Загалом 2004 рік порівняно з 2003-м був відносно безпечним.
Так, торік в Калуші було 35 пожеж (проти 39 у 2003р.). Про це доповідав начальник пожежної частини Андрій Микуляк. Найбільше пожеж (86%), за даними пожежників, виникли у державному секторі. На жаль, багато людей і організацій (в тому числі і бюджетних) не дотримуються правил протипожежної безпеки. Так, вогнеборці торік мали багато зауважень до закладів управління освіти (найчастіше через несправність сигналізації та обладнання для гасіння пожежі). Не кращою є ситуація в бібліотеках, готелях, гуртожитках міста. Приблизно так само не дотримуються всіх правил протипожежної безпеки і в дитячій лікарні, лікарні в Підгірках, пологовому будинку та на станції швидкої медичної допомоги. Дісталося від пожежників і міській „комуналці”, зокрема міським житлово-експлуатаційним об’єднанням. Адже загальновідомо, що більшість підвалів багатоповерхівок скидаються на смітники (потенційне джерело загорання). Труднощі для роботи пожежних можуть створювати і ящики та коробки на сходових майданчиках: встановлювати їх заборонено, але ЖЕО чомусь на порушення не реагують. Перелічені бюджетні організації так само не поспішають усувати свої порушення. А ефективного способу змусити їх дотримуватися протипожежної безпеки наразі немає.
Найбільше довкілля в Калуші забруднює транспорт
Начальник міжрайонної екологічної інспекції Роман Кравець навів дані про порушення природоохоронного законодавства у минулому році. На всіх підприємствах, які мають дозвіл на викиди в атмосферу небезпечних речовин (всього 51 підприємство), постійно проводиться спостереження за кількістю та складом викидів. Виявилося, що найбільше в Калуші атмосферу забруднює автотранспорт (див. діаграму). Загалом, найгіршою, на думку екологів, залишається ситуація на ДП „Калійний завод”. Так, торік в р.Сівку з цього підприємства потрапило 500 тис. куб. метрів неочищених стічних вод. Критичною залишається і проблема зберігання розсолів (концентрованих солоних розчинів) на хвостосховищах. Екологи виявили три ділянки на хвостосховищі №2, де через дамбу просочувалися розсоли. Аби врегулювати ситуацію на калійному заводі, треба негайно бити на сполох і домагатися виконання програми по допомозі підприємству (переробка чи випарювання небезпечних для усього живого розсолів). Ця програма розрахована на 2003-2012 роки, кошторис її становить більше 33 мільйонів гривень. На початок року в рамках реалізації запланованого вже мало бути освоєно 8 млн. гривень (а реально надійшло менше трьох). Гроші треба вибивати будь-яким способом, інакше Калуш очікує екологічна катастрофа. Такої ж думки дотримується і керівництво міста (Василь Петрів) та директор калійного Петро Горинь. Обраховано, що розсоли можна буде скидати ще протягом трьох років. Далі — місця їм немає. І якщо за цей час не почнуть їх переробку, солені води потраплять до водоносних горизонтів, а звідти — до Лімниці. Таким чином Калуш вже за кілька років може набути сумної слави місця, де трапилася екологічна катастрофа. Керівництво калійного заводу шле запити про фінансову допомогу, але реакції на них поки що немає. Але опускати руки не можна, тому цього року до Києва відправлять черговий запит про допомогу. У будь-якому випадку вирішувати проблему треба у найближчі два-три роки. Тим більше, що підходящі проекти є, бракує тільки фінансового забезпечення.
З виробництвом калійних добрив пов’язана ще одна глобальна калуська проблема — під землею на території міста є величезні вироблені пустоти, з 12 млн. куб. м. порожнин тільки 5 млн. заповнені розсолами і можуть вважатися більш-менш стабільними. Це є причиною просідання ґрунту, вже тепер потрібно терміново переселити мешканців більш як 200 будинків в Хотіні та Кропивнику. Ліквідація підземних пустот напряму залежить від вирішення проблем калійного заводу. Наразі ж в межах міста вже є 12 провальних воронок (остання утворилася у 2002 році).
Туберкульоз і СНІД прогресують
Важливе значення для безпеки калушан має не тільки ситуація на підприємствах та стан довкілля, а й поширення в місті тих чи інших захворювань, якість питної води тощо. Головний санітарний лікар району Богдан Пеленичка зазначив, що у 2004 році кількість зареєстрованих випадків інфекційних захворювань зменшилася порівняно з 2003 роком. Виключення становить тільки спалах захворювання на краснуху в ЗОШ №7 (124 випадки). Торік в нашому місті продовжувався ріст захворюваності на туберкульоз (8 нових випадків) та на СНІД (3). Через епідемію грипу на початку 2004 року в Калуші діяв 6-тижневий карантин. Тепер централізованої вакцинації від грипу також не проводилося, тому знову існує висока ймовірність епідемії грипу.
Щодо дотримання санітарних вимог, то подібно до протипожежних, практично всюди є якісь порушення: від ринків і до дитячих садочків, де відсутні резервуари для води.
Серед „мінусів” минулого року — передислокація спеціалізованого калуського рятувального загону. Донедавна він діяв безпосередньо на хімічному виробництві, тепер же 50 калуських рятувальників працюють в обласному центрі. Заступник міського голови Василь Петрів зазначив, що ідея про реорганізацію була неправильною, адже в Калуші небезпечні об’єкти сконцентровано так, як ніде на Прикарпатті. Натомість мобільність і оперативність реагування від передислокації явно постраждали.
Окреслили на нараді і плани на рік, який щойно почався. Так, влада обіцяє уважніше придивитися до ринків та гуртожитків і взятися за вирішення їхніх проблем. Є надія на те, що вже незабаром в Калуші може розпочатися реконструкція комунального господарства (за сприяння Світового банку, фахівці якого вже вивчали „комуналку” на місці). А загалом питання екологічної безпеки і розробка програми дій на 2005-10 рр. в березні винесуть на розгляд сесії міської ради.
Ватикан: коли час зупинився