Удар по міському бюджетуВід кампанії по декларуванню доходів фізичних осіб за минулий рік кількість

Заповнені декларації про доходи, отримані торік, слід подавати до Калуської податкової інспекції до 1 квітня. Вперше не потрібно декларувати зароблене за сумісництвом (якщо працівник офіційно отримує зарплату на одному чи кількох підприємствах, то податок у розмірі 13% йому нараховують з кожної зарплати, а отже — і з загального доходу). Ще одна новинка цьогорічного декларування — платники податку мають право на податковий кредит. Натомість у переліку доходів, які потрібно декларувати, з’явились нові, часом незрозумілі для загалу пункти.
Переглядів: 333

Ще одна суттєва новація — відсутність нижньої межі доходів. Тобто, якщо раніше заробіток скажімо 1000 грн. протягом року не вважався таким, який спеціально потрібно вносити до декларації, то тепер вимагається вказувати і 50 грн.
Отож, до 1 квітня треба задекларувати:

Отримані торік від неподаткових агентів доходи.
Мається на увазі підробіток, який могла мати людина. Наприклад, доглядаючи дітей чи працюючи хатньою робітницею. Сюди ж належить зароблене пошиттям одягу та від інших неофіційних, але прибуткових, занять.  Цей пункт декларування для Калуша є малоперспективним. По-перше, наші люди не такі багаті і робота на зразок няньки, тощо є екзотикою. Ще одна проблема оподаткування цих доходів пов’язана з неможливістю податківців відслідкувати та виявити розмір підробітку. Сподівання пов’язані виключно з громадянською свідомістю та розумінням необхідності платити податки. Ще один, матеріальніший аргумент — можливо, з часом, як і в інших цивілізованих країнах, у нас співставлятимуть видатки людини з її офіційними доходами. У такому випадку, приховуючи „ліві” заробітки, є шанс нажити неприємностей.

Доходи від інвестиційного прибутку, операцій з цінними паперами та корпоративними правами.
Переважаюча більшість калушан поняття не має про подібні види доходів та можливості їх отримання. А з тих, кому щось відомо, більшість не володіє ніякими цінними паперами. Якщо оборудка здійснюється через брокера (посередника в операціях з цінними паперами), то податок сплачується під час здійснення операції, і вже не декларується. Практичний зиск від цього пункту оподаткування у нас є наближеним до нуля. Калушани можуть хіба що продавати акції, отримані за приватизаційними сертифікатами. Прибуток від їх продажу оподатковується тільки, якщо вартість оборудки перевищує номінальну ціну акцій. Загальновідомо, що сертифікат номіналом кілька тисяч нині можна продати у кращому випадку гривень за 40-50. А про отримання якогось прибутку навіть серед податківців досі ніхто й не чув. Ще одна проблема оподаткування зазначених доходів стосується механізму обрахунку вартості цінних паперів: досі в Україні невідомо яким чином враховувати інфляцію.

Виграші в лотерею, казино чи ігрових закладах. 
Тут, зважаючи на природну азартність краян, можна було б сподіватися на суттєве поповнення бюджету. Аби заспокоїти гравців в поширені ігри Національної лотереї та МСЛ, відразу слід сказати, що декларуватися мають тільки виграші у недержавних лотереях, які влаштовують комерційні фірми, крамниці тощо. При цьому під оподаткування підпадає навіть виграний на розіграші в сусідній крамниці дріб’язок та такі нематеріальні виграші, як, наприклад, поїздка до Єгипту з „Галопом по Європах”. 
Оподаткування виграшів у лотереї є новинкою цього року. Тож тепер  для участі у різноманітних розіграшах обов’язковими є паспорт та ідентифікаційний номер учасника, а згодом, на початку року наступного — заповнення відповідного пункту в декларації про доходи. Вже є випадки, коли несподівано вигравши великий приз, щасливий переможець мусів продавати його тільки для того, щоб змогти сплатити 13% вартості як податок.

Отримані з-за кордону кошти.
Зважаючи на масовість трудової міграції краян до близького та далекого зарубіжжя, податківці нехай і теоретично, але можуть сподіватися на стягнення суттєвих коштів на користь держави. Хоча питання про легалізацію закордонних заробітків є дискусійним: з одного боку, не від доброго життя українці змушені покидати свої домівки і вирушати до Іспанії чи Італії, а з іншого, про родини заробітчан держава таки дбає (даючи можливість отримати середню освіту їхнім дітям чи скористатися медичними послугами тощо). Якщо українець працює за кордоном офіційно і платить  там податок, то у нас можливою є тільки сплата різниці (приміром, у Іспанії на роботі калушанин І. платить 10% заробленого як податок на прибуток, тоді в Україні з нього додатково стягнуть 3%). Для підтвердження оподаткування за кордоном потрібно пред’явити відповідну довідку, затверджену в українському консульстві.  З неофіційними закордонними прибутками — ситуація складніша, і тому вони, як правило, так і залишаються „в тіні”. Якщо ж калушани отримують гроші від іноземців (за винятком аліментів, які не оподатковуються), то податкові відрахування вже становитимуть 26%.
Заробітчанам слід мати на увазі, що, не декларуючи доходів, їм згодом важко буде пояснити наявність придбаної солідної нерухомості.

Інші неоподатковані надходження.
Поки що (принаймні, до 2010 року) не оподатковуються відсотки від банківських депозитних рахунків. А от отримані протягом року цінні подарунки вперше декларувати доведеться. Від батьків дітям і навпаки за ставкою 5%, від інших громадян — 13%, а від іноземців — і всі 26% вартості подарунка слід відрахувати до бюджету.

Міський бюджет (а саме туди надходять податки з фізичних осіб) від декларування усіх вищезазначених доходів, судячи з усього, додаткових надходжень майже не матиме.
Результатом кампанії для міста, скоріш за все, буде великий „мінус”.  Причиною цьому має стати ще одна новація — право на податковий кредит.
Суть кредитування полягає у тому, що у випадку платного навчання працюючого чи навчання ним дитини, платнику податку витрати на здобуття освіти виводять з бази оподаткування. Те саме правило поширюється на благодійні внески у неприбуткові фонди. Тобто, якщо громадянка К. із зароблених за рік 10 тис. гривень протягом року сплатила 1300 грн. податку на прибуток і, при цьому, за цей же рік витратила 3 тис. гривень на навчання дитини у вузі, то база оподаткування відразу зменшується до 7 тисяч і К. має право повернути собі 390 гривень переплаченого податку.
Щодня до податківців звертаються десятки калушан, щоб отримати роз’яснення щодо можливості податкового кредитування. Серед обов’язкових умов його отримання має бути укладений договір на платне навчання (від імені платника податку) і пред’явлені квитанції про оплату. Право на кредит мають тільки батьки студента, або він сам. На бабусь, дідусів, братів, сестер та інших родичів воно не поширюється. Це ж стосується і пенсіонерів, військовослужбовців та підприємців, які не платять податок із заробітку на загальних підставах, а отже, не можуть претендувати на його повернення.

Торік у Калуській ОДПІ свої доходи задекларували близько 1000 калушан, більшості з яких повернули переплачені податки. Цього року прогнозується, що їх буде ще більше. Адже тільки у місцевій філії Прикарпатського університету ім. В.Стефаника нараховується 1300 студентів. А скільки калушан навчається в інших містах? Додайте ще заочників і платників податків, які самі здобувають освіту. За приблизними підрахунками, після завершення кампанії декларування, держава буде змушена повернути людям порядку 300 млн. гривень.
При цьому весь тягар цих зобов’язань лягає виключно на і без того бідні місцеві бюджети. Але для більшості — це питання другорядне. Головне, що люди наші виграють і стануть заможнішими.