В нашій області вже є розроблена і прийнята програма розвитку і функціонування державної мови до 2010 року. Аналогічний документ взяла на озброєння і міськрада Івано-Франківська. І от на останній сесії Калуської міської ради наші депутати і собі взялися затверджувати програму розвитку державної мови на найближчі п’ять років.
Про зміст самої програми (до її складання долучилися освітяни, працівники управління культури, активісти громадських організацій та інші небайдужі громадяни) доповідав заступник міського голови з гуманітарних питань Богдан Романюк. Останній зокрема зауважив: „Попри те, що в новому році ситуація у державі докорінно змінилася, питання використання української мови досі непокоїть”. Тим більше прикро, коли навіть союзники Ющенка на президентських виборах (Олександр Мороз) пропонують законопроекти, де йдеться про надання статусу офіційної і російській мові. Прийняття такого закону означало б початок загибелі української мови, яка навіть у нас на Галичині ще не утвердилася, як належить державній.
В Калуші для з’ясування мовного питання працювала спеціальна група. Перевіряли підприємства і установи, санепідстанцію, заклади торгівлі, громадського харчування і транспорт. Загалом ситуацію в Калуші ця група визнала задовільною. Щодо „ЛУКОРу”, то ширилися чутки, буцімто там усю документацію змушують переписувати по-російськи. Проникнути до святая-святих — управління нафтохімічного гіганта і отримати доступ до документації перевіряльникам не вдалося (їх туди просто не пустили). Але тим не менше, після опитування працюючих чутки про „зросійщення” найбільшого підприємства Калуша не підтвердилися.
Неважко здогадатися, що найбільше дісталося автоперевізникам та закладам громадського харчування. За те, що там частенько звучить російськомовна популярна музика, у гіршому варіанті — блатні, тюремні пісні.
Спроможність запропонованої депутатам програми повністю виправити ситуацію є доволі сумнівною, але сподівання на помітне поліпшення все ж є. Головний інструмент боротьби за мову — переконання, основний об’єкт дії програми — діти та молодь.
Депутат Михайло Стечак зауважив „мовні” проблеми і в керівництва міста: незважаючи на те, що міський голова при виконанні службових обов’язків має користуватися виключно державною мовою, на зустрічі з головою правління „Лукойл-Нафтохім” (де було 15 українців і троє росіян), він, для прикладу, говорив по-російськи. Так само, як і решта присутніх. Немає сумнівів, що так само вчинила б за аналогічних обставин переважна більшість присутніх на сесії чиновників та депутатів. Тому шанобливому ставленню до рідної мови можновладцям так само треба вчитися, як і перевізникам та власникам закладів громадського харчування.
Питання мови як „дуже актуальне” оцінив і голова міськрайонної організації товариства „Просвіта” Іван Павліха. За його словами, „Сушко все воював з тою російською попсою”. Три роки перебування міського голови на своїй посаді минули, а цій війні, без рішень на рівні держави, ще тривати і тривати. З проблем, які окремо відзначив головний просвітянин міста, — відсутність в Калуші книгарні української книги (добре було б, якби до 15-ої річниці незалежності така крамниця з’явилася), недостатньо над популяризацією українського працюють і засоби масової інформації. Особливо вагомою є роль телебачення.
Звичайно, без рішень на державному рівні калуські депутати нічого вирішити можуть. За існуючої ситуації з видавничою справою, їм важко буде заохотити підприємців зайнятися продажем продукції виключно українською мовою: відчувається брак якісних перекладів популярної літератури, яка до того ж не може конкурувати за ціною з виданими у Росії книгами. Тому не сесії звучали пропозиції за сприяння розвитку української мови в Калуші надавати підприємцям певні пільги. Так само можна придумати стимул для того, аби в маршрутках та кафе звучала українська музика. А щодо згубних для існування української мови законодавчих пропозицій, то калуські депутати підготували звернення і до ВР. Якщо вірити міському голові, то незабаром має відродитися ще один важливий культурний проект — випуск касет з записами місцевих виконавців „Пісенний Калуш”. В його рамках в 2002-у вийшло 5 касет, наступного, 2003-го — вже 3 касети, а торік — жодної.
Які конкретні заходи в рамках реалізації програми функціонування української мови заплановано до 2010 року? Це, передусім, регулярні свята української мови в школах та дошкільних закладах, літературні зустрічі з відомими письменниками, святкове відзначення переможців мовних конкурсів, проведення масштабної роз’яснювальної роботи щодо застосування законодавства України про мови. Також видаватимуться методичні посібники, а на телебаченні виходитимуть просвітницькі передачі тощо. Всього 18 пунктів. Але ця програма ще може бути удосконалена. Принаймні, проект після обговорення прийняли за основу. Детальніше перелік запланованого обговорять на ще одній нараді і після цього його ще раз винесуть на сесію, де остаточно затвердять. І починаючи з наступного року щорічно депутати заслуховуватимуть інформацію про хід виконання програми розвитку української мови в Калуші. Що з того вийде? Поживемо — побачимо.
Ватикан: коли час зупинився