Треба сказати, що серйозність зауважень вимагала, як мінімум, відповіді на них самих керівників комунальних підприємств, а деякі недоліки — ще й обов’язкового розслідування незалежними аудиторами. Першим з комунальних підприємств (до честі останнього) на депутатські зауваження прореагувало найбільше з них — КП „Водотеплосервіс”.
Для того, щоб довести свою точку зору на конкретні зауваження, керівники підприємства навіть провели цієї середи спеціальну прес-конференцію.
Присутні тут змогли одержати від керівництва „Водотеплосервісу” вичерпні відповіді і пояснення. Генеральний директор підприємства Ігор Яковина справедливо нарікав на те, що йому не дали можливості відповісти на звинувачення під час самої сесії. Але, по правді, зауваження керівника слід радше переадресувати міському голові: для того, аби провести окрему „комунальну” сесію, де виступили б не тільки члени комісії, а ще й керівники кожного підприємства, бракувало тільки доброї волі Романа Сушка. Тим більше, що на початку роботи тимчасової комісії під головуванням депутатки Наталки Бабій йшлося саме про розширений, на окремій сесії, розгляд питання. До слова: сама пані Наталя неодноразово наголошувала, що для повноти і всебічного розгляду проблем „комуналки” вислухати пояснення самих комунальників — необхідна умова. На жаль, обговорення на сесії насправді вийшло скомканим та однобоким. Слід також підкреслити, що Ігор Яковина намагався взяти слово і під час розгляду питання на сесійному засіданні. Але можливість дати свої пояснення отримав тільки на прес-конференції.
Ще Ігор Яковина зазначив, що якби депутати-члени комісії проінформували керівництво підприємства про свій звіт і обговорили з ним зауваження, то деякі питання взагалі не піднімалися б. Але у всьому цьому є принаймні один позитивний момент: посередником діалогу між комунальниками і депутатами стала громада нашого міста. А вже це само по собі є великим позитивом. Отож, КП „Водотеплосервіс” демонструє відкритість і відповідає на депутатські зауваження. Перше і поки що єдине в місті комунальне підприємство, яке зважилося на такий крок.
Депутатська комісія про „Водотеплосервіс”
Отож, що там у звіті про „Водотеплосервіс”? Насамперед, депутати окремо відзначають збитковість підприємства, яке тільки за один 2004 рік отримало 3,7 млн. гривень збитків. Вивчення фінансової ситуації показало, що 1,7 млн. гривень у загальній структурі становлять загальновиробничі витрати. У той час, як 3,1 млн. йде на електроенергію, 2,7 млн. — на покупне тепло з Калуської ТЕЦ, 1,3 млн. — на газ для котелень. Депутати вважають, що 1,7 млн. грн. для забезпечення життєдіяльності підприємства — забагато. Принаймні, тут можна шукати шляхи для економії.
Ще один великий блок зауважень у звіті стосується придбання матеріалів та обладнання. Їхнім лейтмотивом є „неефективне використання коштів”. Наводяться навіть конкретні приклади: „В жовтні купуємо трубу діаметром 108х152 і товщиною стінки 5 мм за ціною 3375 грн. без ПДВ. Це ціна, яка є на ринку сьогодні, а в жовтні метал був дешевший. І таких прикладів дуже багато”.
„Анекдотичними” видалися комісії й інші витрати „Водотеплосервісу”. Зокрема, адміністративні, яких торік було аж 198 тис. гривень (зокрема, придбання програмного забезпечення для відділу збуту (16,5 тис. грн.) та для бухгалтерії (3,2 тис. грн.); витрати на телефони (7,2 тис. грн. на установку, 9,7 тис. оплата за телефонний зв’язок, 9,2 тис. на міжміський та 12,3 тис. на мобільний зв’язок).
Загалом, на думку депутатів, підприємство, яке має такі борги і без кредитів не може звести кінці з кінцями, мало б навчитися заощаджувати і обмежитися тільки найнеобхіднішим: „Ми дозволяємо собі нести такі затрати, якби в нас було 5 млн. грн. нерозподіленого прибутку, а не непокритого збитку”.
Крім того, що у звіті сказано конкретно про КП „Водотеплосервіс”, є ще й загальна частина, де головні недоліки — незадовільне керівництво та управління і відсутність чіткої стратегії розвитку „комуналки”.
„Водотеплосервіс” відповідає…
Про стратегію. Ігор Яковина зауважив, що „Водотеплосервіс” — єдине в Калуші підприємство, яке має стратегічний план до 2009 року (розроблений за участі фірми ПАДКО). Документ на сьогодні отримав визнання і навіть заявлений до участь у всеукраїнському конкурсі „Інженер року, лідер житлово-комунального господарства”. Є конкретні плани і на найближче майбутнє. Зокрема, на цей рік заплановано заміну насосів (всього 27), які качають воду на верхні поверхи міських дев’ятиповерхівок. Це дозволило б регулювати кількість електроенергії і таким чином значно зменшити витрати. Закінчення проектування цих робіт очікується до кінця місяця. Попри те, що заміни потребують магістралі водо- і теплопостачання (там втрачається найбільше), саме заміна насосного обладнання буде пріоритетною, оскільки ці витрати дуже швидко окупляться. Ще на цей рік заплановано закласти магістралі під об’їзною дорогою та замінити ділянку водопроводу на вул. Пушкіна.
Цьогоріч на „Водотеплосервісі” приступлять і до заміни опор високовольтних ліній у районі Добрівлян. Їхній стан такий, що від вітру опори можуть попадати, що призведе до припинення енергопостачання насосів водозабору. Таким чином місто ризикує будь-якого моменту залишитися зовсім без води.
Щодо зауважень про якість питної води, то гендиректор повідомив, що КП „Водотеплосервіс” вже відновив хлоратор води і з наступного тижня 85-90% калушан матимуть чистішу, ніж досі, водопровідну воду.
Отож, резюмував Ігор Яковина, „Водотеплосервіс” знає, що робити для поліпшення кількості, якості своїх послуг та їхнього здешевлення.
Ще одна з важливих проблем — співпраця з ЖЕО. Адже, якщо тепла в квартирах калушан не буде (а це часто відбувається через назадовільний стан саме внутрішньобудинкових, „жеківських” мереж), то всі потуги „Водотеплосервісу” можуть виявитися марними. Є кілька варіантів вирішення трикутника ЖЕО—Водотеплосервіс”— споживач. Один із запропонованих Ігорем Яковиною виглядає так: впорядкувати і звести бази даних про усіх споживачів і організувати єдиний реєстр, поставити лічильники на водо- і теплопроводах у підвалах і проводити розрахунки з ЖЕО, а ті, в свою чергу, нехай збирають кошти безпосередньо зі споживачів. Так було б логічно, просто і, крім інших вигод, ще дало б можливість зменшити штат бухгалтерів і спеціалістів з розрахунків з населенням.
Про працівників. Ігор Яковина повідомив, що у всіх з керівництва „Водотеплосервісу” є відповідна чи то технічна, чи економічна освіта. Крім того, тут немає окремо директора з техніки безпеки, охорони праці та цивільної оборони. Всі ці функції виконує одна людина на одній ставці (яка мусить бути на усіх підприємствах, де чисельність працюючих перевищує 300 чоловік). Але структуру все-таки найближчим часом переглянуть: наразі тут працевлаштовано 462 чоловік, після скорочення буде 432.
Про телефонні витрати. Загалом усі наведені в депутатському звіті цифри необґрунтованих витрат з огляду на чисельність штату та об’єми роботи, на думку Ігоря Яковини, є раціональними. Так, торік на мобільний зв’язок використано трохи більше 12 тис. гривень, з них більше 11,5 тисяч — за перерахунком орендної плати, яку сплачує UMC за встановлення на трубі котельні своєї антени. 7200 гривень на установку телефонів пішли на монтаж міні-АТС в адміністративному корпусі (тут багато кабінетів, а виділено тільки 5 зовнішніх ліній). Абонплата за 38 телефонів (переважна більшість на котельнях, насосних, диспетчерських тощо, де телефони мусять бути) у розмірі 9700 гривень на рік — реальна і справедлива. Щодо міжміських розмов, то це здебільшого консультації зі стратегічного планування.
Програмне забезпечення й інші адміністративні витрати. По-перше, витрати на комп’ютерні програми є логічними і вони вже дали ефект: після того, як калушанам почали розносити роздруківки (результат роботи з відповідною програмою), рівень розрахунків населення значно зріс. Крім того, вже незабаром запроваджується новинка — „автододзвін”. Тобто усі калушани (у кого є квартирний телефон) в проміжку між 18.00 і 20.00 почують телефонний дзвінок і їм повідомлять про стан розрахунків. Цікаво, що у випадку, якщо абонент не бажатиме дослухати інформацію, автоматика спрацьовуватиме таким чином, що дзвінок повторюватиметься. Аж поки боржник не дослухає. Новинка — також результат відповідної програми.
Про ціни придбання техніки та обладнання. Насправді метал в жовтні був дешевшим всього на 10% (а не на 20-25%, як про це йдеться у депутатському звіті). „Ви пам’ятаєте, як „скакали” ціни в жовтні-листопаді під час президентських виборів”, — окремо зазначив Ігор Яковина. Крім того, КП „Водотеплосервіс” продемонстрував готовність до оптимізації своїх витрат, що називається, не словом, а ділом, відразу попутно оголосивши тендер у пошуку кращої і вигіднішої пропозиції придбання матеріалів та техніки.
Як розвивався б діалог „Водотеплосервіс”–депутати міськради напряму, невідомо. Можливо, на аргументи комунальників депутати знайшли б інші контраргументи. Але тільки так можна досягти компромісу і визначити оптимальніший напрямок розвитку та роботи. Саме через такий діалог міг відбутися якщо не повний катарсис, то принаймні початок очищення „комуналки”. Вже прозорої, зрозумілої і відкритої для усієї громади.
Ватикан: коли час зупинився