Щодо самого звіту, то у ньому немає жодного прізвища, а тільки документально підтверджені факти. Окремим пунктом у проекті рішення сесії, який запропонувала тимчасова депутатська комісія, конкретні підприємства також не називалися. За винятком ліквідованого КП „Дорожник”. На думку більшості депутатів-членів тимчасової комісії з вивчення проблем „комуналки”, ліквідовувати підприємство, яке займалося утриманням та ремонтом міських доріг та розпорошувати його обов’язки між різними комунальними та приватними структурами, — велика помилка. Тепер час повернутися до теми доріг та заново утворити єдине комунальне підприємство з аналогічними КП „Дорожник” функціями. Ще один момент, на якому наголосила голова комісії Наталка Бабій, полягає у незаконності передачі більшої частини рухомого та нерухомого майна „Дорожника” приватному підприємству „Пімет”.
Загалом особливості роботи і „Дорожника”, і „Пімета”, і цілої низки інших підприємств для більшості калушан принципового значення не мають. Головне для городян — стан доріг. А він, як відомо, наразі, окрім справедливих нарікань, не викликає жодних інших емоцій.
Чи не занадто поспішно ліквідували КП „Дорожник”? Як влада може впливати на „Пімет”, який за формою власності є приватним підприємством? На ці та інші питання відповідали учасники круглого столу на тему „Стан доріг у місті. Доцільність ліквідації КП „Дорожник” та передачі більшої частини його основних фондів ПП „Пімет”, який пройшов минулої п’ятниці в редакції газети „Вікна”. Серед учасників були: голова тимчасової депутатської комісії міськради Наталка Бабій, члени комісії Надія Старцун, Михайло Стечак та Дмитро Кобилецький, начальник управління житлово-комунального господарства міської ради Юрій Рекунов. Свою думку про стан доріг окремо виклав і представник найбільшого в місті автотранспортного підприємства ВАТ „Калуське АТП”. На зустріч були запрошені, але не прийшли з різних причин: міський голова Роман Сушко, засновник ПП „Пімет” Іван Кондрат та журналісти тих ЗМІ, засновниками яких є міська рада.
Договір оренди — недійсний?
Наталка Бабій, депутат міської ради, голова тимчасової депутатської комісії з вивчення проблем в комунальній галузі:
— Насамперед хочу сказати, що ми, депутати, утворили комісію не задля власних амбіцій і не для компрометації „комуналки”, як це сьогодні подеколи хочуть показати.
У місті є очевидні усім проблеми з водою, опаленням, вивозом сміття, станом доріг тощо. І ми, в межах можливостей, намагалися допомогти у вирішенні цих першочергових для громади питань.
З самого початку роботи комісії особливо гостро обговорювалася ліквідація КП „Дорожник”. Передавши майно комунального підприємства у користування приватнику (ПП „Пімет”), вважаю, місто втратило право контролювати та впливати на ситуацію зі станом доріг. Я особисто була проти цього ще на початку минулого року, коли сесія власне і затверджувала договір оренди між Фондом комунального майна та ПП „Пімет”.
Маємо копію договору за номером 420, який 15 лютого 2004 року уклали Фонд комунального майна Калуша та ПП „Пімет”. Але цей договір чомусь не має обов’язкового в таких випадках додатка з переліком та оцінкою переданого майна. Виявилося, що такого переліку не має у своєму розпорядженні і голова ліквідаційної комісії по „Дорожнику” Микола Найда. Висновок напрошується такий: спочатку прийняли рішення, а потім під нього вже почали збирати документацію. Хоча здоровий глузд підказує, що мало б бути усе навпаки.
Ще один документ, з яким наша комісія ознайомилася вже на базі колишнього КП „Дорожник” — акт самої ліквідаційної комісії. Справжнім „подарунком” для орендаря став договір про звільнення з 1 квітня і до кінця 2004 року ПП „Пімет” від орендної плати.
Виникає запитання: чому для ПП „Пімет” створено такі, без перебільшення, тепличні умови? Цікаво, де ще можна користуватися засобами виробництва на суму понад 350 тис. гривень без відшкодування власнику (в даному випадку — громаді міста) в сучасних ринкових умовах? Офіційним приводом до рішення про звільнення підприємства від орендної плати стала надзвичайна зношеність техніки та зобов’язання керівництва „Пімета” вкласти зекономлені у такий спосіб кошти у її ремонт та оновлення.
Але найцікавіше у документі про оренду майна громади те, що він з юридичного боку не має сили. Адже згідно з законодавством такі угоди мають бути в обов’язковому порядку посвідчені нотаріально. А цього при укладанні документа на оренду не зробили. Значить, виникає питання взагалі щодо законності договору та його легітимності.
Проте найбільше мене особисто та інших депутатів обурило невиконання „Піметом” зобов’язань з виплати заборгованої заробітної плати працівникам КП „Дорожник”. Коли вирішували долю „Дорожника”, отримуючи від міста право на користування майном, працівники ліквідованого підприємства потрапили хто куди: і на біржу праці, і в КП „Екосервіс” і на ПП „Пімет”. І майже всюди їм протягом кількох місяців повністю повернули борги по зарплаті. Тільки „Пімет” не розраховувався з людьми аж до 1 січня вже поточного року.
Надія Старцун, депутат міської ради, секретар комісії:
— Аби зрозуміти важливість питання, слід повернутися до сесії міської ради, яка відбулася 29 січня 2004 року, на якій приймали рішення про передачу більшої частини основних засобів ліквідованого КП „Дорожник” „Пімету”.
Це було центральне питання сесійного засідання. Його багато і емоційно обговорювали. Більшість виступаючих мали зауваження до проекту договору про передачу майна. Головне, що тоді насторожувало — чому майно передають в конкретні руки, а не вибирають його орендаря на конкурсній основі? Ще один момент: депутати не побачили жодного техніко-економічного обґрунтування, обрахунку вигод та аналізу ризиків від такого рішення. Вважаю, що це загальна проблема усіх „реформаторських” ідей у „комуналці” Калуша, що відбуваються протягом останніх років: там, де потрібні жорсткі розрахунки, ми ставимо експерименти. Як би там не було, при першому голосуванні пропозицію передати майно „Пімету” депутати відхилили, проголосувавши „проти”. Причому потрібне рішення намагалися „протягнути” кілька разів, але серед депутатів потрібного числа голосів не знаходилося.
Вочевидь, хтось виношував конкретні плани за будь-яких умов таки домогтися свого. Бо далі почалися дивні речі: попри регламент (де записано що сесія має тривати максимум до 18.00), засідання затягнули до 20.00. І під саме закриття, коли багато депутатів вже розійшлися і ряди опонентів запропонованого договору оренди суттєво порідшали, а наполягання влади, натомість, зросли, пропозиція про передачу комунального майна до ПП „Пімет” нарешті набрала потрібну кількість депутатських голосів.
До речі, переконуючи депутатський корпус на користь пропозиції, засновник ПП „Пімет” Іван Кондрат у своєму виступі усіх запевняв, що погасить усі борги по зарплаті. І, мовляв, працівники залишаться задоволеними, а на міських шляхах нарешті запанує порядок.
Загалом у місті є п’ять підприємств, які займаються дорогами. З них тільки два, окрім ремонту, здійснюють і прибирання доріг (КП „Екосервіс” та ПП „Пімет”). Виявилося, що торік загалом на утримання доріг місто виділило і розподілило 1 млн. 349 тис. гривень (див. діаграму) відповідно до переліку вулиць, які має доглядати кожне підприємство та витрат на їх ремонт та утримання. При цьому ПП „Пімет” не є і не може бути балансоутримувачем доріг. Таким чином, виникає питання: за ким тепер рахуються дороги, якщо до 2004 року вони були на балансі КП „Дорожник”? Усі спроби депутатів знайти організацію-балансоутримувача доріг міста не увінчалися успіхом. Отож дороги залишилися нічиїми і спитати за них ні в кого.
Влада перемогла КП „Дорожник”
Офіційна причина ліквідації КП „Дорожник” — значна заборгованість до бюджету, цільових фондів та заробітної плати працівникам. Але, на думку деяких депутатів, на той час борги міської ради за виконані „Дорожником” роботи були ще більшими. І співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю для комунального підприємства було позитивним. Це означає, що існувала реальна можливість врятувати „Дорожник”. Бракувало самого бажання міської влади це зробити.
Михайло Стечак, депутат міської ради, голова фракції „Наше місто”:
— Ми з’ясували, що згідно з укладеним 25 лютого минулого року договором за яким ПП „Пімет” орендувало майна на 370 тис. 244 гривні, розмір орендної плати мав би становити трохи більше 4 тис. гривень на місяць. Але буквально на наступній після передачі майна, березневій сесії „Пімет” звільнили від орендної плати, мотивуючи тим, що техніка зношена і потрібні серйозні витрати на ремонт.
До речі, в договорі зазначено, що „Пімет” має до 25 січня щороку подавати звіт про стан орендованого ним комунального майна. Ми, члени депутатської комісії, навіть напередодні 1 квітня цього звіту не бачили.
Нічого екстраординарного в цьому не було б, якби не головний фактор — зовнішній вигляд нашого міста. Зокрема його візитівки — поганих доріг, які усім гостям (і потенційним інвесторам) відразу кидаються у вічі (щодо калушан, то вони до цього безладу вже звикли).
„Екосервіс” — універсальне підприємство, але нам потрібен другий „Дорожник”
Юрій Рекунов, начальник управління житлово-комунального господарства:
— На сьогодні є вимога держказначейства, аби кожен окремий вид робіт робив один виконавець. Відповідно, в березні комісія управління визначила генеральним підрядником по утриманню доріг КП „Екосервіс”.
(Таким чином, тепер підприємство, де працює всього 50 людей, крім вивезення сміття, вилову бродячих котів та собак, надання ритуальних послуг, має займатися ще й міськими дорогами. Чи не занадто широка спеціалізація? — Авт.).
Відбуватиметься все дуже просто: підприємства, які дороги утримували та ремонтували, продовжуватимуть це робити. Зміниться тільки замовник їхніх послуг: з березня — це „Екосервіс”.
Щодо „Пімета”, то у нас є відповідний договір, тому питання про балансоутримувача доріг — другорядне та формальне.
Законодавчі нюанси проблеми прокоментував і головний спеціаліст управління житлово-комунального господарства Івано-Франківської облдержадміністрації, депутат Калуської міськради Дмитро Кобилецький:
— Загалом існує державна програма реформування житлово-комунального господарства. Передбачено, що в „комуналці” однаково працюватимуть підприємства різних форм власності, в тому числі і приватні. У такий спосіб відбувається демонополізація галузі.
Щодо проблеми з ліквідацією „Дорожника”, то, гадаю, на його базі найкраще було б створити подібне вузькоспеціалізоване підприємство з ремонту та утримання доріг.
На ремонт дороги має бути гарантія
В принципі, калушанам все одно, хто опікується дорогами: нехай би це був чи „Дорожник”, чи „Пімет”, чи інше підприємство будь-якої форми власності. Головне, щоб вони були безпечними і рівними. Тоді і питань до ефективності господарювання не виникало б.
...Ілюстрація кількатижневої давнини: під рясним дощем у центрі міста ремонтники латають ями, а водії з проїжджаючих машин, в свою чергу, кидають репліки: чи довго, хлопці, прослужить „латка”?
За таких умов — дай Бог, аби протрималася хоча б рік. Але ж затрачаються сили, час і кошти міського бюджету, який розраховується за виконані роботи. Чи існує бодай мінімальна гарантія якості робіт і яким чином влада будує свої взаємини з тим таки „Піметом”?
Юрій Рекунов:
— Наразі мій заступник на чолі спеціально для цього створеної комісії займається обстеженням якості всіх виконаних робіт з ремонту доріг. До речі, до складу комісії з власної ініціативи увійшов і представник Державтоінспекції. Результатів роботи поки що немає, але у випадку невідповідності стандартам якості, ми залишаємо за собою право підприємству не платити. До слова: торік ми також не перерахували на рахунки „Комбі” та „Пімета” усіх коштів за наданий ними перелік виконаних робіт.
Також місто залишає за собою право, у випадку недотримання умов договору чи невиконання взятих зобов’язань, розірвати договір оренди.
Існують і стандартні схеми оцінки зробленого. Так, вартість усіх робіт відшкодовуємо тільки в межах заздалегідь встановлених і затверджених розцінок. Компенсація затрат підрядника може здійснюватися лише в цих межах. А щодо ремонту під дощем, то до Великодніх свят ями потрібно було обов’язково залатати, а погодні умови іншої нагоди ремонтникам, на жаль, не подарували.
Як захиститися автовласникам?
Загальновідомо, що найбільше від ям на дорогах страждають власники транспортних засобів. Так, водіям ВАТ „Калуське АТП” доводиться щотижня ремонтувати транспорт. Донедавна це було особливо відчутно, якщо кілька днів поїздити в районі Завалля. Щоправда, після ремонту дороги (що міський голова виставляє як особливу послугу АТП, але забуває, що дорога ця — міська, і її стан — виключно на совісті влади) кількість і частота несправностей транспорту відразу знизилися.
Чи можливо водієві компенсувати втрати на ремонт, якщо його авто постраждало від ями на дорозі? Тільки, якщо дефект дорожнього полотна став безпосередньою причиною аварії і це зафіксовано в протоколі Державтоінспекції. Тоді є можливість компенсувати витрати на ремонт у судовому порядку. Інша справа, якщо ями і нерівності на дорозі щодня потроху нищать авто. Зазвичай, довести причинно-наслідковий зв’язок неможливо, і витрати на ремонт повністю лягають на плечі водія. Це величезні грошові втрати, але за такого стану речей вони — неминучі.
Немає сумнівів, що якість дорожнього покриття не влаштовує і міську владу (у переважній більшості можновладці також їздять за кермом і можуть оцінити його на власному досвіді). Але якихось зрушень в організації роботи дорожник служб наразі немає.
Хто дає неправдиву інформацію?
Дивні речі кояться з того часу, як тимчасова депутатська комісія відзвітувала про результати своєї двомісячної праці. Депутати заперечують будь-які недоброзичливі щодо комунальників наміри. А щодо звільнень керівників комунальних підприємств, то вони розпочалися ще до оприлюднення звіту, після вивчення ситуації утвореною при міськвиконкомі балансовою комісією. Далі депутатам, які на свою голову взялися за „комуналку”, стали закидати, що це вони, мовляв, потайки надали звіт Ігореві Насалику, а той нагоду, звісно, не проґавив і швидко схопився за шанс скомпрометувати керівництво Калуша, запросивши ГоловКРУ. Свою причетність до такого резонансу, депутати-члени комісії також спростовують: нікому, крім влади та преси, вони свій звіт не передавали.
На прес-конференції, яка відбулася на початку березня, Роман Сушко, між іншим, повідомив, що він досі не має примірника депутатського звіту. А Наталка Бабій, в свою чергу, розповіла про пригоди і непорозуміння, які виникли в процесі ознайомлення зі звітом міського голови.
Камінь спотикання — підписи усіх членів комісії. З 12 наявні тільки 7 (серед них — голови і секретаря). А за регламентом про діяльність тимчасових комісій Калуської міської ради можна обійтися взагалі без жодного підпису. Отож звіт, оперуючи формальними аргументами та відмовками, влада не приймає. Примірник звіту ціла делегація наполегливих депутатів-членів комісії спеціально носила в мерію, але відкоша отримали ще в приймальні голови на підступах до головного кабінету. Наступним етапом став секретар міськради Роман Матковський. Але і візит до нього очікуваного позитивного ефекту не приніс. „Виявляється, наш звіт владі не потрібен. Принаймні, робиться все, аби його взагалі не прийняти”, — резюмувала Наталка Бабій. Ситуація скидалася на двобій: хто кого.
Наразі оригінальним способом перевагу здобули депутати, які не розгубилися перед спробою їх деморалізувати. Через поштове відділення вони відправили цінного листа з доставкою у руки адресату зі звітом і копіями усіх документів безпосередньо на ім’я Романа Матковського. Таким чином, у комісії, нарешті, звалилася гора з плеч і є можливість перевести подих, — папери цього разу таки мусять дійти до влади.
Ще один спірний у трактуванні влади та опозиційних депутатів з тимчасової комісії момент стосується Фонду комунального майна та звіту від ПП „Пімет”, якого, за інформацією деяких депутатів, навіть станом на 1 квітня не існувало.
Спростовує Іван Ткачик, керівник ФКМ міста:
— Звіт від ПП „Пімет” надійшов 24 січня (за день до кінцевого терміну). З нього видно, що на кінець 2004 року на балансі підприємства перебуває комунального майна на 370 тис. 244 гривень. Стільки ж, як було на початку року (вочевидь, амортизацію на час звіту порахувати не встигли). Торік „Пімет” було звільнено від орендної плати (4083 грн. з ПДВ на місяць). А зі звіту видно, що за рік в оновлення та ремонт техніки вкладено 162 тис. 909 гривень. Тобто втричі більше, ніж місто мало б від орендної плати. Маємо інформацію, що „Пімет” своїми силами відремонтував асфальтову установку, автогрейдери тощо.
Цього року підприємство вже почало платити орендну плату. Кошти надходять щомісяця. До речі, ПП „Пімет” задля економії збирається відмовитися від оренди непотрібного йому нерухомого майна на колишній базі КП „Дорожник”. Таким чином, базу можна буде виставити на приватизацію і продати за великі гроші.
Щоправда, на питання про те, чи часто працівники Фонду виїжджають на той таки „Пімет”, аби побачити майно громади і оцінити його на власні очі, Іван Ткачик відповів, що ні. Такі рейди здійснюють раз на рік. Отож, треба вірити орендарю. Чи, може, депутатам?
Ватикан: коли час зупинився