До речі, на січневій спільній сесії міської та районної рад умови угоди про спільне фінансування медицини обома владами розцінювалися як щось тимчасове. Компроміс, якого тоді вдалося досягти, повністю не влаштовував нікого. Мовляв, до червня можна перевести подих, а за ті кілька місяців розробити програму реформування (це зобов’язали зробити директора ТМО Євгена Процюка.— Авт.) та залагодити спірні моменти. Проте, як відомо, немає нічого постійнішого за тимчасове. Час пройшов і знову угода про спільне фінансування медицини укладається, коли тягнути далі не дозволяє брак часу. Затверджений депутатами міськради документ (сесія дала дозвіл його підписати міському голові) про забезпечення медицини до кінця року — фактично точна копія попередньої. З усіма суперечливими моментами і незручними для керівників міста та району позиціями.
Щоправда, на одну ідею — схему реорганізації охорони здоров’я — керівництво і міської, і районної ради дивиться практично однаково. І там, і там переконані, що зміни є необхідними і без них ніяк не обійтися.
Будемо скорочувати споруди
Розробити програму виходу медичної галузі з кризи мала адміністрація ТМО. Зокрема, директорові об’єднання Євгену Процюку належало доповісти депутатам про стан закладів охорони здоров’я та пропозиції їх реформування. Те, що зміни мають відбутися з огляду на щомісячний дефіцит у розмірі близько 120 тис. гривень, розуміють усі.
Але конкретна, запропонована Євгеном Процюком, програма сподобалася не усім.
Отож, які напрацювання в галузі реформування Калуського ТМО має його керівництво?
1. Усю стаціонарну медичну допомогу треба перенести до лікарні в Підгірках. На її базі згодом утворять центральну районну лікарню. Це означає, що в існуючих відділеннях має бути скорочено по 5-10 ліжок. Таким чином, вивільняться кілька поверхів, куди переходять дитяча лікарня та пологовий будинок, а у міській зоні залишаються тільки поліклініки.
2. Поліклінічне обслуговування усіх калушан переноситься до міської поліклініки. Районна ж (куди на даний час звертаються за допомогою мешканці прилеглих мікрорайонів) залишається консультативним закладом плюс там створюють 100 лікарняних ліжок для лікування пацієнтів денного стаціонару.
3. Підлітки віком 16-18 років переходять на обслуговування дитячої поліклініки.
Запропоновані революційні зміни можна розглядати як точне виконання рекомендацій усіх міністерських та обласних комісій, які також дійшли висновку, що окремий пологовий будинок та дитяча лікарня для Калуша — зайве і надвитратне задоволення.
За необхідність змін виступив і заступник міського голови з гуманітарних питань Богдан Романюк. Він, зокрема, повідомив, що у своєму листі на реорганізації наполягає і голова Калуської райдержадміністрації Іван Живачівський. Єдине, що не влаштовує міську владу у пропонованих змінах, — це перехід усіх міських дільничних терапевтів у міську поліклініку. Треба все-таки кілька лікарів, які обслуговують населення Хотіня та прилеглих територій, для зручності їхніх мешканців залишити на вул. Каракая. Також міська влада домагатиметься надання усім структурним підрозділам ТМО статусу юридичних осіб та регіоналізації лікарні в Підгірках. Річ у тім, що там і так лікується багато пацієнтів з сусідніх районів. Отож, маємо повне право домагатися і відповідного статусу, який відкриє шлях для додаткових фінансових надходжень, але вже з бюджетів сусідніх районів.
Початок на сторінці А
Дитяча лікарня тримає оборону
Зміни в структурі охорони здоров’я, схоже, влаштовували усіх: і обидві ради, і районну адміністрацію, і, за словами Євгена Процюка, самих медиків, після обговорення проблеми з якими з’ясувалося, що, в принципі, проти передислокації дитячої лікарні та пологового будинку ніхто не заперечує. Одне слово, усі ідеями керівництва перейнялися і прийняли їх. Не сподобалися вони тільки колективу дитячої лікарні.
Саме рішучість та солідарність адміністрації дитячої лікарні (в особі в.о. головного лікаря, депутата міської ради Богдана Кучми) з профспілковим комітетом та колективом (який, вишикувавшись перед палацом культури „Мінерал” з плакатами на захист дитячої лікарні, недвозначно дав зрозуміти владі свою позицію та серйозність намірів) трохи зіпсували зовнішній ефект від „суцільного блага” — реорганізації у медицині.
На думку педіатрів, реформа — це не самі лише плюси, а й удар по педіатричній службі в місті. Причому, у час, коли прийшла нова обласна влада, яка в особі голови ОДА Романа Ткача при першій-ліпшій нагоді не упускає шансу заявити про свою „людиноцентричність” і першочергову увагу до потреб дітей, вагітних жінок та людей похилого віку.
Однозначно проти перенесення дитячої лікарні до Підгірок її керівник Богдан Кучма:
— Дитяча лікарня є і має бути в густонаселеному районі, в комплексі з дитячою поліклінікою. Інакше у нас наступить параліч не лише педіатричної служби, а й станції швидкої допомоги, яка змушена буде доправляти дітей до ТМО.
Сьогодні нас переконують, що в Підгірках і так лікується багато дітей (торік в дитячій лікарні лікувалися 2400 дітей і 800 — у лікарні в Підгірках. — Авт.), наводять статистику, скільки там зробили рентгенологічних обстежень та аналізів дітям. Це не більше, ніж спекуляція цифрами: відомо, що у травматології лікуються діти з переломами (треба зробити не один рентген), а у хірургії їх оперують поряд з дорослими (аналізи по кілька разів на день). Звідти ж і показники об’єму медичної допомоги дітям, який, мовляв, на даний час надає лікарня в Підгірках.
Перенесення дитячої лікарні вважає передчасним і депутат міської ради Оксана Ананевич:
— Треба думати про перспективу реформ, мати конкретні обрахунки і оцінку варіантів розвитку ситуації. Адже ми не маємо навіть прогнозу розвитку демографічної ситуації. Зауважу, що захворюваність дітей у Калуші та районі значно перевищує сердньообласні показники, а перспективи будівництва нової дитячої лікарні, навіть якщо буде така потреба, у найближчі 5-10 років є доволі примарними.
Аргументи „проти” виклав і голова профспілкового комітету дитячої лікарні Мирон Парцей:
— Колектив дитячої лікарні кілька днів поспіль, коли до Калуша приїжджали фахівці з області та Києва, чекав, що прийдуть і до нас (або принаймні запросять до обговорення). Але не дочекалися. Тому програму реорганізації можна вважати „кабінетним” рішенням. А нашу лікарню за час, коли я там працюю, вже двічі тимчасово, на час ремонту, переводили до дорослої лікарні. І ті періоди — то був кошмар, бо забезпечити ізоляцію дітей від дорослих хворих, як це має бути, в таких умовах не вдається.
Ще один нюанс: сьогодні мами малюків віком до одного року у випадку, якщо дитина захворіла, потребує рентгенологічного обстеження чи оздоровчих процедур, просто можуть посадити дитину у візочок і за 30-40 хвилин, в принципі, бути на місці. Як вони добиратимуться до лікарні в Підгірках? Хіба у нас в Калуші є спеціалізований громадський транспорт? Не кажучи про те, що хворим малюкам їздити у переповнених „маршрутках” взагалі протипоказано. Таким чином, знизиться головне — рівень доступності медичних послуг дитячому населенню Калуша.
Щодо висновків комісій, які ми вважаємо істиною в останній інстанції, то вони носять тільки рекомендаційний характер.
Що робити з медициною — вирішуватиме громада?
Як правило, коли обидві сторони оперують переконливими аргументами і не збираються здавати зайняті позиції, проблема вважається дискусійною і мала б, як суспільно важлива, виноситися на обговорення громади. Як заявила депутатка Наталка Бабій, питання перенесення дитячої лікарні та пологового будинку є „сирим”: реорганізація не підкріплена ні юридичними, ні санітарно-гігієнічними експертизами. Тому треба провести громадські слухання. Їй опонував депутат Михайло Гаврилишин, заступник головного лікаря міської поліклініки, наполягаючи на термінових змінах. Інакше, на його думку, неминучим буде продовження недофінансування та поява нових боргів.
Загалом більшість сходиться на тому, що участь громади в обговоренні даної проблеми — ні до чого. Мовляв, якщо вже медики розібратися не можуть, то і городяни проблеми не розв’яжуть, а, ймовірно, внесуть ще більше неясностей. Ці маневри — не більше, ніж намагання протягнути час, і в кінцевому рахунку торпедувати усі зміни.
Звичайно, думка чиновників від медицини та лікарів — вагомий аргумент, але громадського обговорення з огляду на те, що ситуація зайшла в глухий кут, не оминути. Оскільки пологовий будинок, який також збираються відселяти, наразі протестів не висловлював, головними опонентами на даний час є адміністрації Калуського ТМО та дитячої лікарні. Пропонуємо вашій увазі стислий виклад аргументів „за” і „проти” реорганізації.
Прагматичний підхід і жорстка мова цифр
Отож, чому дитячу лікарню і пологовий будинок треба перенести до Підгірок?
По-перше, дитяча лікарня та пологовий будинок знаходяться в непристосованих для цього приміщеннях. Дитяча лікарня, де взимку холодно, потребує монтажу системи локального опалення та ремонту. Приблизна вартість цих робіт — 400-500 тис. гривень.
По-друге, неодноразові перевірки засвідчили, що в дитячій лікарні у нічний час хворих практично немає.
По-третє, постійний дефіцит у бюджетному забезпеченні Калуського ТМО призвів до того, що ми вже на 370 тис. гривень перевищили ліміт у першому кварталі цього року тільки по зарплаті. Бюджет більше, ніж заплановано, не дасть. Тому, якщо радикально не зекономити на утриманні приміщень дитячої лікарні і пологового будинку, то під кінець року грошей не залишиться зовсім. Крім того, треба уникнути закриття малого корпусу лікарні в Підгірках (мовляв, якщо реорганізація не пройде, доведеться його „заморозити” і перестати утримувати. — Авт.).
По-четверте, минає 20 років з часу введення в дію котельні для обслуговування лікарні в Підгірках. Це означає, що для її подальшої експлуатації потрібно вкласти значні кошти у капітальний ремонт. Їх заплановано виручити від продажу приміщень дитячої лікарні та пологового будинку.
По-п’яте, від перенесення дитячої лікарні виграють і маленькі пацієнти, які лікуватимуться в кращих умовах (площа відділу буде більшою, ніж нинішньої лікарні) та в екологічно чистому місці (сьогодні лікарня розташована за 1 км від магнієвої труби).
Переселення = руйнування системи медичної допомоги дітям
На чому ґрунтується позиція колективу дитячої лікарні, який опирається реформаторським ідеям у тій частині, де йдеться про їхній заклад?
По-перше, ідея реорганізації не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам лікування дітей (немає окремого приймального відділення, окремої збудованої пральні, окремої дезінфекційної служби, у ТМО не функціонує вентиляційна система тощо). Відсутність цих передумов — прямий шлях до внутрішньолікарняних інфекцій, особливо небезпечних для дітей першого року життя.
По-друге, реорганізація передбачає скорочення лікарняних дитячих ліжок з 70 до 60. На даний час забезпеченість Калущини дитячими ліжками на 10 тис. населення і без того в 1,7 рази менша за загальнодержавні показники. Якщо ж кількість ліжок зменшиться ще на 10, то матимемо вже вдвічі менше, ніж в середньому у державі.
По-третє, діти в Калуші та районі хворіють значно частіше, ніж деінде в області. Так, порівняно, наприклад, з Коломийським районом (подібний до нашого) та загальнообласними показниками, захворюваність дітей у нас вища на 27 і 22 відсотки відповідно, а дітей-інвалідів маємо в 1,5 рази більше.
По-четверте, госпіталізація „тяжких” дітей у ТМО з дитячої поліклініки громадським транспортом може привести до погіршення їхнього стану. Частина батьків, для яких таксі — недоступна розкіш, буде змушена взагалі відмовитися від госпіталізації.
По-п’яте, скорочення лікарняних ліжок неминуче призведе до скорочення кваліфікованих кадрів.
У відповідь на критику щодо поганих умов в дитячій лікарні, педіатри-противники реорганізації повідомили свої плани поліпшення умов. Так, 240 тис. гривень на покрівлю та автономне опалення тут розраховують отримати за рахунок спонсорської допомоги. Вже є домовленість з народним депутатом Євгеном Гірником. Ще один варіант — у бюджетному комітеті Верховної Ради є звернення від народного депутата Ігоря Насалика про виділення потрібних дитячій лікарні коштів. Більше того, на думку колективу, замість скорочення треба довести кількість ліжок в “дитячій” лікарні до 80, що підтягне нашу педіатричну службу до рівня обласних показників.
Реорганізація не пройшла
У тій частині, що стосується фінансування медицини, депутати без зауважень погодилися на ті ж умови, які діяли досі. Тобто медицина (крім стоматологічної та міської поліклінік) керується районом, куди свою частку фінансового забезпечення передає місто. Угода діятиме до 31 грудня. Тоді ж, ймовірно, на порядок денний знову вийде реорганізація. Цього разу, потрібне для переселення дитячої лікарні та пологового будинку, рішення депутатський корпус не схвалив. У початковому варіанті сесійного рішення пропонувалося „затвердити програму реорганізації”, але численні зауваження до змін зробили шанси проходження реформи у такій редакції надто ризикованими. Тому згодом на місці цього формулювання з’явилося вже нейтральніше — „підтримати висновки обласної та міністерської комісій”. Але і цих висновків (по суті, це те ж саме, що і програма реформування) депутати не підтримали.
Отож, колектив дитячої лікарні може перевести подих. Щодо керівництва ТМО, то тут від депутатського корпусу явно чекали більшого: доведеться до кінця року терпіти недофінансування і нести тягар заздалегідь незабезпечених видатків. Можливо, тут почнуть шукати інших, нехай складніших, але компромісніших шляхів виходу з кризи (на кшталт статусу „регіональної” лікарні). Ще один момент, пов’язаний вже з майбутньою адміністративною реформою: за умови отримання відповідного статусу нашим містом, скорочувати будівлі медичних установ, можливо, зовсім не доведеться.
Але у будь-якому випадку, громадську думку обіцяють вивчити і прислухатися до неї.
Ватикан: коли час зупинився