Отож, що за нову структуру мали затвердити депутати з подачі влади на черговій сесії міської ради?
У проекті рішення сесії йдеться про те, що із заснуванням нового комунального підприємства у Калуші впроваджуються розрахунки з постачальниками житлово-комунальних послуг через „Єдину розрахункову квитанцію”, для чого створюється робоча група. Одне слово, депутати мали погодити створення фактично дуже прибуткової комерційної надструктури, через яку б йшли всі розрахунки житлово-комунальних підприємств та жителів міста за надані цими підприємствами послуги. Адже, як свідчить проект Положення про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги, „акумулювання платежів населення за житлово-комунальні послуги здійснюється на транзитному рахунку КП „Комплексний розрахунковий центр” Калуської міської ради”.
Згідно з тим же проектом Положення, Центр щоденно повинен виконувати розщеплення платежів населення за діючою Єдиною розрахунковою квитанцією та розподіляти суми постачальникам послуг протягом доби.
За що ж новостворений Центр планує збирати кошти? Зокрема, за:
— житлові послуги;
— централізоване опалення;
— гаряче водопостачання;
— питну воду та водовідведення;
— природний газ;
— радіомовлення;
— електроенергію;
— послуги телефонного зв’язку;
— кабельне телебачення;
— плата за землю.
Одне слово, за задумом авторів проекту, Центр став би збирачем оплати за комунальні та інші послуги від населення.
Логічне запитання: за які кошти мало би жити нове підприємство?
Благі наміри
і сувора реальність
Про це чітко йдеться у проекті Положення про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги: “Центру має бути відшкодовано витрати за збір, облік та розщеплення платежів в розмірі 5% від сум, сплачених споживачами”. За чий рахунок Центр буде отримувати кошти за посередницькі послуги між комунальними підприємствами і споживачами? Підприємства — надавачі послуг отримуватимуть на 5% менше? Чи споживачам доведеться сплачувати відтепер на 5% більше? Яка і кому тоді вигода від створення такого комунального підприємства?
Відповідь однозначна: платити більше доведеться споживачам. Адже у проекті Статуту підприємства чітко йдеться про „забезпечення надходження (платежів. — Авт.) на рахунки комунальних підприємств у повному обсязі”.
Як з’ясували „Вікна”, зателефонувавши в усі відділення банків, які розташовані у Калуші, послуги банків за сплату комунальних платежів тут становлять всього від 0,5 до 1% від суми платежу, а не 5%, як це планує нове, так зване, комунальне підприємство. А одне з банківських відділень пропонує таку послугу взагалі безкоштовно.
Яка ж офіційна мета і предмет діяльності КП „Комплексний розрахунковий центр” згідно з проектом Статуту?
„Підприємство створюється з метою розробки та впровадження нових інформаційних технологій в міському комунальному господарстві, надання інформаційних, консалтингових та аудиторських послуг вартісного характеру…, досягнення економічних, соціальних результатів та отримання прибутку, шляхом систематичного здійснення господарської (підприємницької) діяльності”.
Підприємство має благі наміри:
— створити загальноміські автоматизовані системи збирання, накопичення, обробки та обліку даних, пов’язаних з нарахуванням, сплатою споживачами комунальних послуг та інших платежів, прискорення їх проходження;
— створення і ведення єдиного реєстру споживачів комунальних послуг та енергоносіїв, розробка і впровадження єдиного платіжного документу для оплати комунальних платежів;
— організація та налагодження роботи власних пунктів з прийому платежів від населення;
— програмно-комп’ютерне та інформаційне супроводження задач автоматизованої обробки інформації у міському господарстві.
Підприємство планує займатися й іншими видами діяльності. Зокрема, технічним обслуговуванням та ремонтом комп’ютерної техніки, створенням та обслуговуванням комп’ютерних мереж, наданням рекламних послуг та виготовленням рекламної продукції… Одним словом — комерційною діяльністю.
Центру не належить… нічого
Згідно з тим же проектом Статуту Центру, майно нового підприємства „становлять виробничі і невиробничі фонди та цінності, а також майнові права та обов’язки”. Майно ж є власністю територіальної громади міста. Проте підприємство „володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству”.
Яким же майном наділений Центр?
За словами начальника Фонду комунального майна міста Івана Ткачика, це, здається, кілька комп’ютерів. Проте офіційною інформацією Фонд не володіє. Крім того, у ФКМ не зареєстровано і договору про оренду чи суборенду новим підприємством хоч якогось приміщення комунальної власності. Офіційна ж адреса Центру значиться на вул. Євшана, 9, тобто в інженерному корпусі, де вже розташовані деякі служби міської ради.
Як з’ясували „Вікна”, Центр є правонаступником державного комунального підприємства „Госпрозрахунковий центр інформаційного забезпечення при управлінні житлово-комунального господарства міськвиконкому”, яке було утворене ще у лютому 2000 року. Біля його витоків стояли директор ТзОВ „Елком-Калуш” Степан Зінько та відомий у місті керівник науково-виробничого підприємства „Бескид” Роман Мацьків. Степан Зінько був і директором нового для Калуша підприємства, яке встигло попрацювати рік — до зміни влади у місті.
Розповідає Степан ЗІНЬКО:
— „Госпрозрахунковий центр інформаційного забезпечення…” мав благородну мету. Створившись як комунальне державне підприємство, ми не отримали від засновників (УЖКГ, „Міськводоканалу”, ВЖЕО) нічого. Був Статут, директор і нам дали тільки по 1000 гривень. А комп’ютерну техніку довелося орендувати в НВП „Бескид”. Фактично і я, і програмісти працювали просто безоплатно, тобто, задарма. Хоча зроблено було чимало. Ми навіть відкрили, разом з „Приватбанком” і „Промінвестбанком”, спеціальні центри для розрахунку за всі комунальні послуги. Тобто прийшовши сюди, людина могла одночасно отримати повну інформацію про свої розрахунки за всі комунальні послуги і здійснити оплату за них. Проте підприємство, не отримуючи підтримки, після року діяльності наказало довго жити. Я в останні роки тільки й мав що проблеми з податковою інспекцією. Адже приносив звіти про те, що надходження — 0, прибуток — 0. Минулого року я написав заяву на розрахунок усім, кому міг. Тобто наш госпрозрахунковий центр відтоді існував без директора, тільки на папері.
Центр не повинен збільшити вартість комунальних послуг
Коментує Роман МАЦЬКІВ, директор науково-виробничого підприємства „Бескид”:
— Науково-виробниче підприємство „Бескид” ще кілька років тому розробило цілу систему, яка мала допомогти місту, зокрема, і в наведенні порядку щодо розрахунків та обліку у комунальній сфері. Адже за нинішнього стану справ немає цивілізованого продажу послуг — є збирання грошей з населення. Розроблена фахівцями „Бескиду” схема дозволяє налагодити цілісну систему обліку у місті, починаючи від обліку майна (хто кому що продав) і закінчуючи елементарним порядком у сфері комунальних розрахунків. Створений у 2000 році госпрозрахунковий центр протягом року провів значну роботу: ми впорядкували довідник вулиць, звели базу даних усіх комунальних підприємств і ЖЕКів… Кажучи простіше, наш центр мав стати інформаційною базою всього міста: прийшовши сюди, людина могла б одночасно отримати будь-яку інформацію (починаючи від довідки про місце реєстрації) і спростити собі життя. Адже вже нині треба готуватися до ринку нерухомості. Приміром, щоб продати будинок, треба назбирати 18 (!) різних довідок у різних інстанціях. А згідно з нашим проектом, у центрі можна було б отримати ці документи у пакеті. Адже сюди мала б надходити інформація, прочинаючи від ЖЕО і закінчуючи паспортними столами та інвентарбюро. Нині вже в Дніпродзержинську (Дніпропетровська область) паспортистів передають з ЖЕКів до такого центру.
Думаю, потрібне громадське обговорення такого проекту. Адже вдале його впровадження означає порядок у міському господарстві і додаткові зручності для калушан.
Зі зміною влади у Калуші, кому тільки я не втовкмачував про переваги такого системного комплексного підходу: починаючи від заступників міського голови до самого Романа Сушка включно. Через 3 роки влада вирішила повернутися до цього проекту, але вже без „Бескида” і Степана Зінька (змінили як назву підприємства, так і його директора). Але це не головне. Основне — створюючи таку структуру, влада повинна уникнути найменших спроб фальсифікацій (адже справа йде про великі об’єми сум, які будуть проходити через Центр). Крім того, базове питання — впровадження такого проекту не повинно тягнути за собою збільшення вартості комунальних послуг. Навпаки — створена спільна бухгалтерія комунальних підприємств має економити кошти. У будь-якому разі — вартість послуг Центру не повинна перевищувати вартість банківських послуг — від 0,5 до 2%. Крім того, усе, що захоче придбати чи продати така структура, має бути прозоро: і техніка, і обладнання мають іти тільки через проведення тендерів.
Що ж пропонується прийняти депутатам? Центр буде заробляти 5% (!) або до 100 тис. гривень на місяць. І це при 3 комп’ютерах, 2 молодих дівчатах, які сидітимуть за ними, і 1 начальникові. На мою думку, нині на посаду директора КП „Комплексний розрахунковий центр” призначено абсолютно непрофесійного керівника. Тому депутати, приймаючи важливе рішення про фактично нове супер-прибуткове комунальне підприємство, повинні зважити на 2 моменти: не допустити збільшення вартості комунальних послуг для калушан; доручити цю важливу для нашого міста справу компетентній людині.
Нині за системою, яку розробив „Бескид” і Львівський банківський інститут, вже працює Львівська область, зокрема, Стрий, Самбір, Дрогобич. Презентація проекту відбулася у Львові за участю Президента України Віктора Ющенка, який першим отримав соціальну картку (детальніше про цей проект — в одному з наступних номерів. — Авт.). Наразі проект перебуває під опікою Львівської обласної ради.
Плескати в долоні чи піддавати проект гострій критиці ще дуже рано
Коментує заступник міського голови Мирослав БАРАН:
— Однозначно, такий центр для міста потрібний, незалежно від того, хто має займатися збором коштів за комунальні послуги — розрахунковий центр, „Водотеплосервіс” чи банки. Особисто я, скоріше, схиляюся до варіанту, що послуги щодо оплати послуг мають надавати банки. Чому на останній сесії не було прийняте питання про створення розрахункового центру? По-перше, не було часу для його обговорення депутатами. А по-друге, документація, яка регулює усі аспекти створення і майбутньої діяльності цієї структури, не були достатньо підготовленими до прийняття їх на сесії.
Щодо 5%, які нібито планує заробляти новостворюване комунальне підприємство при оплаті населенням комунальних послуг, то моя думка така. Якщо вони і планують собі такий економічний зиск, то це ще не означає, що їм дозволять втілити ці плани в життя. Центр буде комунальним підприємством, а тому ніхто не укладе з ним таку угоду, яка б подарувала такий грандіозний дохід. Наразі я ще подібних угод і документів на своєму столі не бачив, а відповідно і не ставив під ними свій підпис. А взагалі, питання щодо створення нової структури в комунальній сфері міста є ще доволі „сирим”. Тому плескати в долоні чи навпаки — піддавати його гострій критиці, ще дуже рано.
Як повідомив начальник управління економічного розвитку міської ради Богдан ЯКОВИНА, економічне підґрунтя для підготовки відповідних документів до винесення їх на розгляд сесії ініціативна група зі створення Центру взяла на озброєння з досвіду аналогічних підприємств Києва, Кременчука та Червонограда. Розрахунки щодо економії коштів та доходів розробляв Червоноградське комунальне підприємствоме „Комінтех”. Звідси ж і було вирахувано тих 5%, які насторожують сьогодні багатьох. Ця цифра є набагато меншою, аніж відсоток, який зараз „поглинають” ЖЕО та підприємства, які збирають плату за надані ними послуги. Штат новостворюваного підприємства має налічувати 10 чоловік, які впораються з роботою численної армії бухгалтерів усіх комунальних підприємств міста. А щодо призначення керівника Центру, то підбір кандидатури на цей пост, згідно з чинним законодавством, — це виключно повноваження міського голови.
„Вікна” обіцяють ще повернутися до цієї теми і надати слово усім зацікавленим сторонам.
Ватикан: коли час зупинився