Є теоретики, які на виробництво магнію списують будь-які проблеми довкілля: навіть нестерпний сморід в околицях річки Сівка, який в останній тиждень непокоїв мешканців здебільшого центральної частини Калуша. Тут, як з’ясувалося згодом, причина — банальніша, і полягає вона у потраплянні до водойми каналізаційних відходів з громадського туалету на ринку.
Отож, реальною чи надуманою є загроза від магнієвого виробництва?
Треба сказати, останнім часом підприємство перебуває у стані хронічних перевірок. На те, що вони продовжуватимуться і надалі, вказує і заява Президента України Віктора Ющенка, зроблена ним 5 червня з нагоди Всесвітнього Дня охорони навколишнього середовища. У ній йдеться про те, що усюди, де є небезпечне для екології виробництво, мають бути проведені перевірки на дотримання вимог законодавства щодо збереження безпечного для людей довкілля.
Магній не винен
Начальник Калуської міжрайонної державної екологічної інспекції Роман Кравець з приводу того, що листя на плодових деревах в останні тижні буквально „згоряє”, повідомив таке:
— Минулого тижня спеціально створена комісія у складі фахівців з екоінспекції та станції захисту рослин здійснила рейд селами району для перевірки скарг щодо передчасного в’янення листя. Найбільше їх надійшло з Новиці, Голиня, Вістової. Тобто, прилеглих до міста сіл. Усюди були відібрані проби, проведено аналіз на бактеріологічне і грибкове забруднення. На даний час вже є результати. Отож, передчасне пожовтіння і опадання листя викликане грибковим ураженням — клейстеріоспоріозом.
Виявляється, що спалахи цього захворювання періодично, десь раз на п’ять років, завдають значної шкоди садівництву по всій Україні. Були випадки, коли буквально за кілька тижнів висихали цілі сади. Цьогоріч поширення грибкового ураження з-поміж інших факторів спровокували і затяжні дощі. Якби завинив хлор, вигляд листя був би зовсім іншим — дерева просто б почорніли, як від морозу. Допомогти садівникам за даних форс-мажорних обставин може підживлення садів нітроамофоскою та застосування фунгіцидних засобів.
Щодо ЗАТ „Магній”, то всередині травня з секретаріату Президента надійшов лист про перевірку дотримання цим підприємством вимог природоохоронного законодавства та техніки безпеки працівників. У перевірці взяли участь і спеціалісти з обласного управління екології та обласної санепідстанції. Офіційних результатів поки що немає.
Але останнім часом знову надходять скарги на загазовку хлором. Так, якщо протягом місяця від 22 квітня зберігалася відносно благополучна ситуація, то 31 травня надійшло повідомлення про вміст хлору. Того дня вітер якраз дув в бік міста і запах небезпечної речовини було чути на вул. Сівецькій, Каракая тощо.
Наступна скарга надійшла за кілька днів — 3 червня. Вже з Зеленого Яру. Ці випадки поки що перевіряються, офіційні висновки робити рано.
Свої дані про вміст хлору та соляної кислоти в атмосфері надає і магнієвий, де працює спеціалізована лабораторія. Додатково регулярні заміри здійснює автоматизований пункт в районі технікуму. Згідно з їхніми показниками перевищення вмісту понад норму не виявлено.
Від аварії
до аварії
Загалом, для з’ясування ситуації з забрудненням довкілля в Калуші та районі слід мати на увазі, що всі показники і норми розраховані на звичний та стабільний режими роботи підприємства. Якщо вони не відповідатимуть вимогам, то завод змушений буде призупинити роботу. Інша річ — аварійні ситуації. Саме тут, судячи з усього, і криється головна небезпека для довкілля та безпеки людей. Остання офіційно зафіксована НП мала місце в березні під час запуску установки дихлоретану. Тоді в двох пробах атмосферного повітря вміст хлору перевищив гранично допустиму концентрацію в 1,1-1,5 рази. Де гарантія, що надзвичайні обставини не виникатимуть і надалі? Її, на жаль, ніхто не дасть.
„Аварії на магнієвому можуть мати місце”. — прокоментував проблему головний санітарний лікар Калуського району Богдан Пеленичка. Вже сьогодні подейкують про часті загазовки в промисловій зоні. Загалом, дуже ймовірно, що з магнієвого виходить не вся інформація про забруднення.
Відомо, що хлор та його сполуки дуже агресивні. Буває, запах явно відчувається, а зафіксований приладами вміст показує відповідність нормі. На думку Богдана Пеленички, це можна розцінювати як моральні збитки людям.
По-іншому дивиться на безпеку виробництва магнію, директор підприємства Михайло Петрів. У своєму коментарі він був лаконічним:
— На сьогодні завод працює на 25% потужності. Весь хлор надходить на установку дихлоретану. Викиди ж в атмосферу через трубу не перевищують норми: допустима концентрація хлору 150 мг на куб. см. А є всього 10 мг на куб. см. Останнім часом на заводі проводили перевірку представники обласних управління екології та санепідстанції. Усі вони дійшли висновку, що ніяких порушень та понаднормових викидів у нас немає.
Загалом, у своєрідному рейтингу найбільших забруднювачів атмосфери в Калуші магнієвий займає другу-третю позицію. Лідером тут є автомобільний транспорт. Поряд з ЗАТ „Магній” перебуває ДП „Калуська ТЕЦ”. Трохи безпечнішим за них є ЗАТ „ЛУКОР”. Але така шкала актуальна за єдиної умови — відсутності аварійних ситуацій.
А поки комісії та перевіряльники різних рівнів та з широким спектром повноважень розбиратимуться, наявні чи відсутні порушення природоохоронного законодавства (у випадку чогось, скоріш за все, просто притягнуть винних до адмінвідповідальності та оштрафують, як це було після інциденту в березні), калушани мають свої перевірені багаторічним досвідом індикатори — чутливі до кислотного забруднення городні огірки. Чи буде цього року урожай? Поживемо — побачимо. Але і тоді не знатимемо напевне, реальною чи ні є загроза для нашого з вами здоров’я: на станції захисту рослин кажуть про можливість спалаху захворювання огірків — периноспорозу. Тоді врожаю також годі очікувати.
Ватикан: коли час зупинився