Що таке “Горицвіт”
Цю казку дарує літній наметовий табір “Горицвіт”. Його історія цікава і багата. Його щорічні здобутки стають відомі громадськості зі шпальт газет, зі свідчень очевидців, мешканців наметового селища, й усіх, кому доля дарувала гостювати на лісовій галявині в глибині заповідного лісу, в напрямку до старої різарні селища Осмолода Рожнятівського району.
Гасло “Горицвіт” збирає друзів!” стає могутнім поштовхом для десятків юних, небайдужих, активних та енергійних купувати на “секонд-хендах” туристські черевики, гумові плащики, споряджати терпляче і з любов’ю непідйомні рюкзаки. Ще б пак, десять днів у горах доведеться жити без цивілізації. Здається, що треба взяти все, без чого десять днів ну ніяк не обійтися. Але “Горицвіт” має досвід таких зборів і полегшує виснажливий процес переліком того, що має бути потрібне в Карпатах впродовж всього табору і не обтяжуватиме ані рюкзака, ні намету, ані совісті, яка є неодмінною рисою хорошого туриста, мандрівника, надійного друга, романтичного мешканця захисного намету під високими віковими смереками. Такий перелік-пам’ятка надається кожному учаснику табору, мешканцю наметового селища напередодні заїзду.
І понеслася душа в рай! Не подумайте погано: не від традиційного способу Гоголівського кучера, а від п’янкого карпатського повітря. Синє небо, зелені стіни смерек, ошатні намети і вогнище, де готують найсмачнішу в світі їжу, гріються біля найяскравішого в житті полум’я, співають найнезабутніших у світі пісень.
Чим табір корисний
Країна “Горицвіт” щороку змінює устрій, залучає всіх мешканців до активних дій у створенні середовища, в якому кожен має своє місце, своє призначення, здатний принести велику користь для маленького суспільства. Незалежно від того, якою є тема табору: “Волонтери в наметовому таборі” (2003), “Сонячна країна” (2004), “Помаранчева земля” (2005) (і це лише останні три роки), — “Горицвіт” формується великою дружною родиною, яку населяють декілька невеликих сімей по 5-10 членів, різного віку, різних статей, різних уподобань. Члени сімей – люди різні, проте їхні цінності християнські або споріднені з цими цінностями. Лідери табору, вони ж керівний склад та персонал, докладають великих зусиль для безумовного панування на галявині, у родині, в сім’ях, у кожному серці внутрішньої культури, шляхетності, духовної міцності.
Майже лицарська школа, — скажете ви. Схоже на те, проте без жодних наслідувань, посягань на чужі «копірайти». Адже знаменитий “Володар перснів”, відзнятий у Новій Зеландії хвилює швидше фантастичними ландшафтами, ніж грандіозними битвами добра зі злом, в які мимоволі втягнуті юні герої – хобіти (не люди). У “Горицвіті” ж юні люди, живучи у реальному, проте казково гарному світі, здійснюють щоденну битву з власними суперечностями, з непомітним у повсякденному житті негативом свого характеру: лінощами, дратівливістю, нестриманістю, зарозумілістю. Щоразу адаптуватися, увійти у різкуватий, проте цілющий карпатський ранок — лінощі зникнуть швидко. Співжити, підтримуючи на дусі слабших чи ще зовсім юних, вміти порадіти холодному дощу і терпляче зносити тривалі переходи на шляху до нескорених вершин. Куди й зникне роздратування! Нагулявши недитячий апетит на чорничній галявинці чи на волейбольному майданчику, за відсутності міні- чи супермаркету найближчі десять днів дочекатися обіду та вечері і з’їсти всю до крихти їжу з димку (може, ще й добавка буде!), не підмінивши її чіпсами чи снікерсом. Так з’являється режим на противагу нестриманості. А коли ще вчора ходили півнем чи павою, бо були в класі “the best”, а у дворі “superstars”, — сьогодні ж захекано висолоплюєте язика, плентаєтесь під ногами у тих, кого вперто не помічали раніше, продираєтесь через альпійку на шляху до далекої гори, — ви забуваєте про зарозумілість. Ви стаєте скромними і доброзичливими – іншого виходу немає…
Як потрапити
у “Горицвіт”
Дні в “Горицвіті” спливають за хмарами, гірськими потоками, шумливими дощами дуже швидко і непомітно, проте не забуваються ніколи і відроджуються в повсякденному житті добрими справами, непохитними християнськими принципами, великими мріями і щоденним подоланням вершин у досягненні великих та малих цілей.
“Горицвіт’ 2005” (1-10 серпня та 12-22 серпня) відкриває двері усім, хто себе в ньому побачить і відчує, що здатний втілити в життя ранкові підйоми, дводенні і одноденні піші гірські переходи, активне знайомство з карпатським фольклором, колоритом, традиціями, вчасні відходи до сну. І головне – прийняття ідеї, що Україна – цілісне, сильне, толерантне європейське суспільство. Адже назва цьогорічного “Горицвіту” буде “Помаранчева земля”, а гаслом – знаменита формула Помаранчевого Майдану – “Схід і Захід разом!”. Таким чином, є нагода не лише відірватися від цивілізації, але отримати культурну, громадянську, екологічну тренінгову освіту, здолати щонайменше три півторатисячні карпатські вершини, знайти друзів з різних куточків нашої української землі. Деталі, умови участі в “Горицвіт” – Помаранчева земля”, будуть розміщені на веб-сторінці www. fsea. if.ua з 15 червня та розіслані усім партнерам і можливим потенційним співорганізаторам “жовтогарячого” серпневого табору, серед яких — мережа дитячих і молодіжних організацій України “Нова хвиля”, Спілка української молоді Сумської області, Рівненська гуманітарна гімназія. Welcome, тобто “Ласкаво просимо”, тобто завжди раді і завжди разом!
Ватикан: коли час зупинився