Квартир на всіх не вистачить

З 1998 року в Україні діє Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. Тоді радісно повідомлялося, що кредити для молодих сімей — ефективний і реальний шлях вирішення однієї з найважливіших їхніх проблем — забезпечення власним житлом. І вони до того ж будуть доступними для усіх. Зі свого боку, держава вирішувала демографічну проблему в Україні, оскільки через фінансові поступки заохочувалося народження якомога більшої кількості дітей. У 2000 році Фонд потрапив під крило Кабінету Міністрів, що відразу підвищило його статус і обсяги фінансування (див. діаграму). А вже за два роки, у 2002 році, було затверджено Державну програму розвитку молодіжного житлового кредитування на 10 років. Таким чином планувалося, що до 2012 року через Фонд отримати житло зможе щонайменше 70 тисяч молодих українських сімей.
Переглядів: 328

Але чим далі, тим більше скепсису щодо доступності пільгового державного кредиту. Так, в Україні на даний час є вже більше 100 тисяч родин, які перебувають на обліку у місцевих відділеннях Фонду. За попередні сім років житло отримали трохи більше 7 тисяч бажаючих. Ясно, що такими темпами до 2012 року Програму не вдасться реалізувати і наполовину.
Ще один момент полягає у віковому обмеженні молодих родин. Якщо зауважити, що певного матеріального статусу і стабільного доходу молодь сягає у кращому випадку у віці 25-30 років, то часу на отримання квартири у кредит, зважаючи на кількість бажаючих, у найближчі 5-10 років може і не випасти. А по досягненні одним з подружжя чи одиноким кандидатом 35-річного віку він автоматично вибуває з кола претендентів.

Державний кредит: вигідний, але недоступний,
Комерційний: доступний, але невигідний
В останні роки стає дедалі очевидніше — більшість молодих сімей, які зібрали потрібні документи і стали на облік у регіональних відділеннях Фонду, правом на житло за Програмою скористатися просто не зможуть. Тому торік почали запроваджувати новий механізм залучення коштів — кредитування комерційними банками. Документи також подаються через Фонд, але забезпечення житлом у такий спосіб коштуватиме значно дорожче.
Отож, як виглядає кредит на молодіжне житлове будівництво від держави? Вимоги  є жорсткими: треба перебувати на квартирній черзі і бути зареєстрованим плюс стабільна робота та дохід і відповідність віковим рамкам. Зате умови — найпривабливіші. У кредит молода сім’я отримує квартиру під 3% річних на термін до 30 років. Якщо є одна дитина — кредит стає безвідсотковим, дві — його сума зменшується на 25%, троє — повертати доведеться половину.
Кращого і дешевшого варіанту просто не існує. Тому й конкуренція тут є надто великою. Тверезо оцінюючи шанси на державне житло, які для більшості наразі є наближеними до мінімальних, молоді люди шукають інших шляхів облаштування свого побуту. Тим більше, що віднедавна у самій 100-тисячній когорті молодих сімей, які подали документи на державний кредит, провели серйозну диференціацію. Тепер першочергово житло отримуватимуть багатодітні (троє і більше дітей) та науковці. Їх нараховується близько 10 тисяч (за попередні сім років житло за програмою загалом отримали більше 7 тисяч родин). Неважко прикинути, що за таких темпів фінансування і будівництва, враховуючи, що черга постійно поповнюються (в тому числі і пільговиками), решті — нічого не світить.
Залишається один варіант — позичити гроші в банку. Скориставшись бодай тим, що державний фонд береться частково погашати відсотки за таким кредитом.  Наразі за програмою забезпечення молоді житлом працює 11 комерційних банків. Практично це виглядає так: молода сім’я бере гроші (на сьогодні в середньому під 18% річних) в банку і купує житло. Далі щомісяця треба потроху погашати кредит і сплачувати ці відсотки. Допомога держави в тому, що 9% вона бере на себе. Але і за таких умов кредит (а його банки дають на термін до 15 років) для середньостатистичної молодої родини є надто обтяжливим. Тому нині пропонуються варіанти для соціально незахищених — збільшити частку держави у відшкодуванні відсотків банківського кредиту аж до повного їх погашення.
Умови на банківське пільгове кредитування є ліберальнішими: не вимагається ні довідка про перебування на квартирній черзі, ні реєстрація у населеному пункті бажаного проживання. Крім того, за даною програмою можна купити квартиру і на вторинному ринку. А зацікавленість банків у розширенні кола своїх кредиторів веде до оперативності вирішення житлового питання: гроші можна отримати вже за місяць з моменту оформлення документації. До мінусів (окрім того, що за 15 років квартира, навіть за умови погашення 9% річних, стане для молодої родини майже вдвічі дорожчою) належить і особливий підхід банку до платоспроможності кожного потенційного позичальника. Якщо є сумніви, то претендент може отримати відмову. І тут Фонд нічим не зарадить.
Через комерційні банки з 2004 року квартири вже отримали близько 3 тисяч молодих сімей.

А як на Прикарпатті?
Всього в області у відділеннях Фонду молодіжного житлового кредитування зареєстровано близько 1200 молодих сімей. Протягом минулого року житлові кредити отримали 76 претендентів. Одне слово, на ділі квартира для молоді — довгоочікуване задоволення.
В Івано-Франківську, де будівництво розвивається найшвидше, існує черга на державний пільговий кредит років на п’ять наперед. А тепер, коли лави черговиків поповнюватимуться багатодітними та молодими науковцями, черга для решти просуватиметься ще повільніше. Щодо Калуша, то у нас для забезпечення молоді пільговим житлом проводиться реконструкція колишніх гуртожитків. Вже введено в експлуатацію 22-квартиний будинок на вул. Будівельників, 11. До кінця цього року обіцяють завершити реконструкцію колишнього гуртожитку „Троянда”. Тут зможуть поселитися ще 50 молодих сімей, які на даний час перебувають на обліку. А всього, повідомили у міському відділенні Фонду молодіжного житлового кредитування, тут зібрано документи від 80 молодих сімей, які мають право на допомогу держави.
Проте реалізація цих задумів цілком залежить від фінансування. Цього року під програму молодіжного житлового кредитування до Калуша з державного бюджету не надійшло жодної копійки. Щоправда з міського бюджету виділили 40 тис. гривень, але такими грішми проблеми не вирішити. Отож молодим ще стояти і стояти на обліку. Дай Бог, щоб до 35 років встигнути.
Щодо кредитування через комерційні банки, то попри оперативність звернутися до них поки що виявили бажання не так вже й багато калушан — менше 10.

Виграли перші
Ще на зорі молодіжного житлового кредитування потенційні отримувачі житла в кредит відносилися до затії зі скепсисом: тоді умови видавалися доволі жорсткими. І найбільше відлякувала вартість. Якщо на вторинному ринку у 2000-2001 році квартиру можна було купити за 3-4 тисячі у.о., то нова квартира у кредит коштувала вдвічі дорожче. Але ті, що зважилися, тепер опинилися у виграші. По-перше, вони вже живуть у своїх квартирах, і, по-друге, і найголовніше, на вартість житла за державною програмою не впливає інфляція. Тобто, квартира яка коштувала 50 тис. гривень, стільки ж вартує і сьогодні, а сплатити 200 гривень на місяць повернення кредиту — не так важко і відчутно для сімейного бюджету, як це було ще 4-5 років тому. А через 20-30 років, можливо, кошти, які зобов’язана повертати сім’я до державного Фонду, виглядатимуть і зовсім смішними.
Якби ще не така конкуренція та повільне просування черги, житло в кредит від держави взагалі виглядало б надпривабливо.
У комерційних, нехай і пільгових, банківських житлових кредитах для молодих сімей ситуація інакша: тут інфляція обов’язково враховується. Тому полегшити умови повернення позиченого з плином часу не вдасться.
Отож, вибір у молодих невеликий. Але він є.