Губить людей не пиво…

Вода змила цвинтар?
— В результаті затяжних дощів, які пройшли минулого тижня у гірських районах нашої області, — коментує начальник міського управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Іван Дембич, — різко підвищився рівень води у річках Чечві, Лімниці та інших гірських потоках. За спеціальною класифікацією, якою ми користуємося, ця стихія не відноситься ні до повеней, ні, тим більше, до надзвичайних ситуацій, оскільки це було нетривале тимчасове явище. Але все-таки, вода, яка о 4-ій годині ранку минулої п’ятниці перевищила свій звичайний рівень у Лімниці на 2,5 метра, наробила немало шкоди: затопила водозабірні споруди, підмила міст в районі с.Добровлян, розмила береги та берегоукріплюючі конструкції. Загалом збитки становлять близько 1,5 млн. грн. Відразу ж з першими повідомленнями про стихію була створена комісія, до складу якої, крім нашого управління, ввійшли і працівники екологічної та санітарно-епідеміологічної служб. Ми виїжджали на Рожнятівщину, перевіряли Чечвинське водосховище, різке підвищення води в якому спричинило водонаповнення Лімниці, а відтак і затоплення водозабірних споруд.
— Іване Івановичу, містом ширилися чутки про те, що десь там вода підмила цвинтар і по Лімниці сплавлялися ледь не гроби з кістяками померлих.
— До нас також дійшли такі перемови. Оскільки усі чутки звідкись беруть початок, то ми вирішили все ж перевірити їх. У селі Сваричеві Рожнятівського району цвинтар розташований поблизу своєрідної заплави-рукава річки Чечви. Ми обстежили прилеглі до водойми території разом з начальником міжрайонної екологічної інспекції Романом Кравцем і, на щастя, підтвердження чуток не виявили. Це я можу заявити офіційно. До речі, рівень води у цій заплаві не піднімався так, як це було у самій Чечві, і навіть при умові затоплення прилеглої земельної ділянки сваричівський цвинтар би не постраждав.
— В Івано-Франківську через вкрай низьку якість води у мережі влада міста організувала завіз чистої води. Чому не зробили це в Калуші?
—  Беручи проби води, яка подавалася у ті дні в місто, комісія дійшла висновку, що залучати резервне джерело водопостачання, а це насосна в районі парку, яка подає воду із свердловини, немає потреби. Приміром, у лікарнях є свої резервуари з питною водою, які використовуються в екстрених випадках. Щодо завезення чистої води населенню міста, то також такої необхідності не було, адже проби води показали, що понаднормового забруднення води небезпечними для здоров’я речовинами немає. Хоча в разі справжньої надзвичайної ситуації наше управління готове забезпечити людей питною водою. У нас на балансі є спеціальні резервуари та цистерни, які зараз зберігаються на молокозаводі. Щодо обмеженого графіка подачі води у місто, то слід сказати, що це також явище тимчасове, оскільки якість води поступово поліпшується. В принципі, це видно і візуально: вода в крані втратила свою каламутність.

Вода була брудною, але…
На думку санітарно-епідеміологічної служби, ситуація з неякісним водопостачанням нашого міста не несла прямої загрози здоров’ю людей, а тому підстав для особливих пересторог, пов’язаних із виникненням інфекційних захворювань, також немає.
— Проби води в Лімниці та у водопровідній мережі, які ми брали для аналізу минулої п’ятниці, — розповіла завідувач санітарно-гігієнічним відділом Калуської райСЕС Оксана Ананевич, — не підтвердили наших побоювань щодо можливого бактеріологічного забруднення питної води. Внаслідок сильних і довготривалих дощів, які пройшли здебільшого в гірських районах, відбулося перевищення рівня води у Чечвинському водосховищі і брудна вода потрапила в Лімницю, водночас викликавши значний підйом її рівня. За ніч з четверга на п’ятницю Лімниця затопила перший блок першого підйому водозабірної станції КП „Водотеплосервіс” і зруйнувала захисні дамби насосної станції в Хотіні. Результатом цього стало наповнення водопровідної мережі каламутною водою, аналіз проб якої виявив вміст у ній так званого амонійного азоту. За санітарними нормами він є одним з найважливіших показників забрудненості води. У воді Лімниці зафіксовано 1,52 мг/дм3 амонійного азоту (допустима норма — 2 мг/дм3). Хоч ця концентрація і є дозволеною санітарними нормами, та все ж для Калуша вона є досить високою, адже за усі попередні роки ця цифра була значно меншою. Причиною такого забруднення може стати що завгодно: можливо вода з Чечвинського водосховища, яке не очищується уже довгі роки; можливо, і стихійні сміттєзвалища вздовж берегів Лімниці, які люди створили своїми ж руками.
Але найбільше насторожило санітарну службу дуже велике замулення води, яка постачається в місто. Вміст нерозчинених у воді піщинок та глинистої маси перевищував допустимі норми у 3-4 рази, а в самій річці — навіть в 4-5 разів. За результатами замірів води у Чечві, ми виявили наявність у воді так званих коліфагів, які є індикатором вірусного забруднення. І хоча в районі водозабору коліфагів не виявлено, для попередження можливості їх потрапляння у водопровід, ми обмежили графік подачі води.
Не слід забувати, що у Калуші немає станції фільтрації та коагуляції води на водозаборі. Є лише, хоч і сучасне, та все ж недостатнє для очистки води устаткування угорського виробництва „Едванс”, яке використовується для знезараження води рідким хлором. Такі заходи, можливо, і спричинили певне невдоволення людей, але, порівняно із загрозою зараження якимись вірусними захворюваннями, таке обмеження є не більше, ніж тимчасові незручності. Після стихії проби води на санітарно-хімічне та бактеріологічне забруднення ми проводили двічі на добу. Уже в середу ми зробили висновок, що ситуація з питною водою стабілізувалася. А відтак буде відновлено і звичний графік подачі води до споживачів.