Приватні перевізники погрожують страйком

Про критичну ситуаціяю, яка останнім часом склалася в Калуші з пасажирськими перевезеннями, проінформував журналістів місцевих ЗМІ заступник міського голови з питань економіки Мирослав Баран.
Переглядів: 362

н.
Так, минулого тижня  міські приватні перевізники оголосили про створення страйкового комітету. Одна з головних вимог до влади — упорядкування руху міського та приміського транспорту в Калуші. Перевізники попередили міськвиконком, що у випадку неприйняття рішення про розподіл зупинок між маршрутками, які курсують містом, та тими, що всередині району, вони готові вдатися до блокування руху автошляхами. Це викликано, передусім, тим, що на даний час транспорт, який їде до сіл, проїжджає усе місто і заодно обслуговує міських пасажирів. Тим самим прибутки місцевих перевізників суттєво зменшуються.
З цим в принципі згідна і калуська влада: упорядкування руху транспорту в Калуші назріло давно. Очевидно, що всі міжнародні, міжобласні та міжміські автобуси і мікроавтобуси мають відправлятися з вокзалу (сьогодні деякі рейси навіть далекого сполучення від’їжджають з автостанції на вул. Пушкіна). Щодо приміського транспорту, то його потрібно розділити залежно від напрямку і частину також перенести на вокзал. Інші ж для того, аби не „прорізати” місто, мають мати визначену автостанцію, окремо від міських зупинок (на зразок колишнього „Журавлика”).
Якщо відповідних заходів найближчим часом не буде вжито, перевізники вимагатимуть підняття тарифів на пасажирські перевезення, аби хоч у такий спосіб компенсувати собі збитки.

Закон має дотримуватися безумовно
Позицію перевізників, які обіцяють вдатися до настільки радикального заходу, як страйк, виклав голова страйкового комітету Віктор Зварич:
— Основний документ, яким керуємося ми і яким мали б керуватися влада та усі перевізники на приміських маршрутах, — Закон „Про транспорт України” в редакції 2001 року. У цьому документі розписано і впорядковано усі моменти, що стосуються пасажирських перевезень.  У статті 38 цього закону чітко сказано: на приміських маршрутах кожен водій з-поміж інших обов’язкових документів має мати схему маршруту. А стаття 42 регулює відносини між перевізником та автостанцією чи автовокзалом. Так, кожен водій зобов’язаний укласти відповідний договір. Ще одне положення, яке в Калуші, на жаль, постійно порушується — „прибуття і відправлення автобуса здійснюється виключно з автостанції або автовокзалу”.
Ми переконані, що водії маршруток, які курсують між містом та селами району, договору з автостанцією не мають. Але тим не менше вони, всупереч закону, отримали дозволи на перевезення.
Скидається на те, що транспорт приміського сполучення взагалі їздить так, як вирішив водій, без договору та чітко розписаного маршруту.
А наші перевізники, які часто під заставу своїх квартир, будинків тощо купили новий транспорт, виграли тендер, тепер перебувають на межі рентабельності. Крім того, у нас є домовленість з міською владою про те, що перевізники своїм коштом утримують зупинки та разом з прибутковими змушені здійснювати перевезення за збитковими, виграними в „пакетах”, маршрутами. Позбавлені таких обтяжливих зобов’язань деякі районні водії часом дозволяють собі перевозити людей містом дешевше за 70 коп. Таким чином, ми опиняємося у зовсім невигідних, наперед програшних умовах.
Сподіваючись на цивілізоване врегулювання ситуації, міські перевізники ще 13 квітня звернулися з листом до голови Калуської райдержадміністрації Івана Живачівського, де вказали на усі порушення закону. Написали і до голови облдержадміністрації Романа Ткача та міністра транспорту України Євгена Червоненка. Проте минуло вже майже три місяці, а влада, схоже, проблем не бачить.
Виходить, і дотримання закону, і визначений порядок перевезень в Калуському районі ніщо проти звичайного популізму. Поширеним є припущення, що тема ця незручна для влади, особливо, коли на порозі вибори: мовляв, люди звикли їздити на села, сідаючи до автобуса там, де їм заманеться (у той час, як на автостанцію ще потрібно добиратися). Отож зміни, скоріш за все, населення сприйме критично. То ж замість негайного приведення порядку перевезень у районі до вимог законодавства, у райдержадміністрації провели зустріч зі своїми перевізниками і після неї заявили, що усі водії підпишуть розписки, що міських пасажирів не братимуть. Такий підхід до справи можна вважати як мінімум несерйозним.
Одночасно в Калуші  склалася, без перебільшення, критична ситуація. Це і проблеми довкілля від перенасичення міста транспортом, і небезпечні аварійні ситуації, які щодня в години „пік” виникають у місцях скупчення міського і приміського транспорту (в районі технікуму та вул. Пушкіна). У той час, як вокзал поступово вмирає, там порожньо, руйнується інфраструктура. То ж ситуація, яка є сьогодні, це не тільки конфлікт між міськими та районними перевізниками, а й значно глобальніша проблема.
А для приїжджих неупорядкований рух автобусів на села, коли невідомо, де, коли, звідки і куди він поїде, виглядає як справжній хаос.
Також страйковий комітет на своєму засіданні обговорив і тему тарифів на перевезення. Так, в Калуші ціни не переглядалися більше року, а за цей час солярка подорожчала на 60%. Сьогодні у нас найнижчі в західному регіоні тарифи, але до виборів тут скоріш за все нічого не зміниться.
Якщо РДА і далі зволікатиме з прийняттям рішень, то перекриємо маршрутками рух по цілому місту і на трасі „Івано-Франківськ — Стрий”.

А люди збираються перекривати залізницю
Вчора відбулася розширена зустріч за участі голови РДА Івана Живачівського, міського голови Калуша Романа Сушка, їхніх заступників з економічних питань та міських і районних перевізників.
Іван Живачівський зокрема заявив, що район своєї автостанції в місті не має, тому у такому випадку може користуватися існуючими зупинками. Отож вимоги міських перевізників районна влада вважає надуманими і навіть бачить там політику: мовляв, конфлікт збурюють кілька людей „за дорученням Януковича”. Підстави до таких думок такі: теперішня ситуація з рухом приміського транспорту існувала кілька років за старої влади і ніяких акцій не було. А тепер — почалося. Ще судячи з образних висловлювань Івана Живачівського, збори і звернення страйкового комітету є фіктивними, мають політичний характер і з цим ще треба розібратися компетентним органам. Особливо, якщо міські перевізники перейдуть до  дій і справді перекриють дороги.
Емоційний виступ голови РДА, щоправда, мав більше популістський характер, адже нова влада мала б тим і різнитися від старої, що припинити безлад і „незакон” та вимагати дотримання навіть непопулярних положень українського законодавства.
Міські перевізники натомість звернули увагу, що автостанція у місті таки є. Її адміністрація готова укласти договори з районними перевізниками.
Підтримала своїх і міська влада в особі Романа Сушка: „Хтось колись влаштував безлад, а нам тепер треба щось робити”. Побудувати автостанцію для районного транспорту в місті у найближчі 3-4 роки нереально, тому треба вирішувати проблему, виходячи з того, що є. Різні варіанти (обмеження кількості зупинок районного транспорту у місті, упорядкування їхнього руху, організація районної диспетчерської служби і навіть можливість облаштування окремих „районних” зупинок тощо) будуть предметно обговорюватися завтра вранці усіма зацікавленими сторонами.
А страйк поки що зачекає. Від ідеї його проведення міські перевізники  готові відмовляти взагалі. Звісно, за умови прийнятного для себе вирішення справи.
А тим часом, районом ширяться чутки, що їхні автобуси їхатимуть лише до вокзалу. І це викликало такий супротив (ще б, адже це означає додаткові витрати та незручності), що подейкують, мешканці, приміром Новиці, потові перекривати залізничні колії.