Нагадаємо, що проект в шести відібраних українських містах (Івано-Франківськ, Калуш, Канів, Павлоград, Прилуки та Чортків) стартував три місяці тому. Його реалізація полягає у розробленні стратегічного плану розвитку міста та забезпеченні сприятливих умов для розвитку економіки та підвищення рівня життя громадян. Протягом усього часу, відколи Калуш бере участь у проекті, збирався спеціально створений для цього комітет стратегічного планування, куди, окрім влади та бізнесу, увійшли і представники від громадськості.
Отож, що зроблено на даний час?
Виявляється, з квітня відбувалося різнобічне вивчення ситуації в Калуші. Уся зібрана інформація, яка може зацікавити і потенційних інвесторів, увійшла до „Профілю громади”— своєрідного паспорта Калуша, де сумовано демографічні, економічні, соціальні та інші важливі показники. Презентований на громадських слуханнях паспорт містить вичерпну інформацію і за задумом укладників має дати поштовх подальшому розвитку міста.
Учасниками слухань стали представники міської влади, керівники підприємств та інвестори, які вже працюють в Калуші. Від обласної влади виступив заступник голови ОДА з економіки Дмитро Шлемко. Поважний гість, зокрема, повідомив, що Калуш став піонером у проведенні таких інвестиційних форумів. Вже у жовтні подібний захід заплановано провести на обласному рівні. Загалом інвестиційний клімат в області, за словами Дмитра Шлемка, поліпшився: якщо за весь минулий рік до нас прийшло 25 млн. доларів інвестицій, то всього за 5 місяців поточного року — 120 млн. За цим показником область перебуває на 15-у місці в Україні. У структурі інвесторів, які зацікавлені працювати на Прикарпатті, переважають європейці. Найбільше (32 млн. доларів США) з країн колишньої Югославії та 17 млн. доларів — з Польщі. Найбільше закордонних інвесторів приваблюють легка та деревообробна промисловість (що й не дивно, з огляду на те, що ці галузі потребують великих затрат робочої сили, яка у нас одна з найдешевших у Європі). Природньо, що найнижчий рейтинг має машинобудування.
Великий потенціал бачить Дмитро Шлемко у залученні грошей, які надходять з-за кордону від наших заробітчан. Ці грошові потоки величезні, але вони наразі не відслідковуються. А краяни, в свою чергу, вкладати зароблене у розвиток місцевої економіки не поспішають.
Що найбільше не подобається майбутнім інвесторам?
Презентований „Профіль громади” адресований, насамперед, тим, хто розглядає можливість вкладати гроші в Калуш. Радник проекту „Економічний розвиток українських міст” (ЕРУМ) Ігор Парасюк говорив про те, що проектанти намагалися виділити фактори, які псують імідж Калуша. Один з них — стан комунальної сфери, яка зазвичай тісно пов’язана з промисловою інфраструктурою. Тут консультанти ЕРУМ, як один з варіантів, пропонують підвищити тарифи на комунальні послуги. Але проти цього виступає громада.
Ще один консультант проекту — Душан Кулка повідомив, що у травні відбулося опитування найбільших роботодавців Калуша (всього 31), яким поставили 27 запитань. Визначили і критичні моменти, які найбільше впливають на потік інвестицій. Це, передусім, загальноекономічна ситуація у державі, відсоткові ставки банківських кредитів, нестабільність законодавства та нестача робочої сили потрібної кваліфікації. Крім того, інвестори незадоволені темпами житлового будівництва (на відміну від багатьох інших міст України, будівельного буму в Калуші не спостерігається), станом доріг та утилізацією сміття. Загалом, досліджуючи тему працевлаштування та платні в нашому місті, консультанти дійшли висновку, який в Калуші може зробити і дитина: „Якщо хочеш велику зарплату, звернися на підприємство нафтохімічної промисловості”.
Нам бракує грошей, закордонним інвесторам — дешевої робочої сили
Загалом ситуація з залученням інвестицій доволі проста. Україна з її кваліфікованою робочою силою і одночасно з мізерним порівняно з іншими європейськими країнами рівнем заробітної плати має всі шанси (звичайно, за умови стабільних правил гри) перетворитися у такий собі Клондайк для інвесторів. Завдання калуської влади — „притягнути” якомога більше грошей саме до нашого міста.
Аби з’ясувати. чому саме Калуш обрано для вкладання грошей, міська влада запросила на форум і керівників великих підприємств, де вже працює іноземний капітал.
Іван Бісик, президент ТзОВ „Вінісін”, яке успішно розвивається протягом останніх 12 років, зокрема, повідомив, що обсяг інвестицій на очолюване ним підприємство протягом останніх трьох років зріс з 52 до 153 млн. гривень. На майбутнє планується запустити нове виробництво лінолеуму, паркету та створити дистрибюторний центр світового рівня. Це ще очікуваних додаткових 180-200 млн. гривень інвестицій. З окремих місцевих проблем пан Бісик відзначив вирішення земельних питань, кредитування та стабільності. Ще влада має боротися за гідну зарплату для краян: „Ми не платимо людям за роботу, яку вони роблять”.
Інші проблеми хвилюють „наймолодшого” інвестора з ТзОВ „Даноша”, генеральний директор якого Пітер Віеланд поскаржився на неможливість швидко і без зволікань оформити усі документи. Це відбувається передусім через відмінність стандартних вимог до утримання тваринницьких ферм у різних країнах.
Представник найбільшого інвестора в Калуші, начальник технічного відділу ЗАТ „ЛУКОР” Мирослав Семенченко заявив, що плани підприємства довести рівень середньої зарплати до 1000 гривень ще у цьому році ризикують бути зірваними. Причина цього — постійна зміна правил гри, зокрема порядку справляння різних податків. А для крупного інвестора саме нестабільність — найстрашніше, що може бути, бо вона на ділі обертається мільйонами додаткових витрат.
Думітреску Овідіу, інвестор з Угорщини і виконавчий директор ТзОВ „Три бетони”, заявив, що його інвестиційний клімат в Калуші загалом влаштовує. Найбільше, звісно, подобаються невеликі зарплати краян та відсутність серйозного конкурента в державі. Це дає змогу продавати продукцію (великогабаритні залізобетонні конструкції) мало не на пів-України.
Банки, дорожнеча кредитів яких відлякує не тільки „своїх”, а й „чужих”, також отримали слово на форумі. Так, Павло Фіцак, керуючий Калуського відділення „Приватбанку”, з приводу відсоткових ставок зазначив, що цьому завинили дорогі депозити. Відсотки на останні знижуватимуться, отож можна сподіватися і на здешевлення кредитів для бізнесу.
Незабаром в Калуші гроші вкладатимуть і бізнесмени зі Словенії. Якщо все відбуватиметься, як заплановано, то у місті побудують завод з виробництва баштових кранів. У даному випадку на користь вибору саме нашого міста зіграла наявність кваліфікованих кадрів. Але визначальну роль тут відіграло те, що проект задумали вихідці з Івано-Франківщини. Документи ще оформляються, тому перша проблема — відсутність єдиного вікна, де можна було б без зволікань оформити дозволи на будівництво, запуск тощо.
Підписано „Угоду про співробітництво”
Дружба між Калушем та польським містом Горліце досі не виходила за рамки спільних святкувань, мистецьких та культурних заходів. „Чому б не налагодити і бізнесове співробітництво?” — вирішили обидві влади. Домовленість скріпили відповідною угодою. Її офіційно укладено між Товариством підприємців повіту Горліце та Калуським Бізнес-центром під патронатом бургомістра м.Горліце Казімєжа Стерковіча та міського голови м. Калуша Романа Сушка.
Повторне підписання угоди відбудеться в Польщі за кілька тижнів. Документ має допомогти польським підприємцям налагодити тіснішу співпрацю з калуськими колегами і таким чином може стати додатковим фактором до залучення ще більших інвестицій з сусідньої країни у розвиток нашого міста.
Ватикан: коли час зупинився