Калуське „срібло” на ралі „Буковина”

Змагаючись у надзвичайно тяжких погодних умовах, адже у ті дні на Буковині було вітряно, ще й падав сніг, калушани зуміли на складних гірських серпантинах не заплямувати колишню славу автогонщиків нашого міста і здобути срібні нагороди у класі Т (автомобілі виробництва АвтоЗАЗу — „Таврії” і „Славути”). Щоправда, виступати на власному автомобілі калуські спортсмени не мали змоги, позаяк у них його просто немає. Для участі у кубкових заїздах Сергія Жолинського запросили авторалісти з Кам’янця-Подільського, де автомобільний спорт займає провідне місце з-поміж інших видів спорту, а місто має досить сильну і технічно оснащену команду.  Колеги з Кам’янця-Подільського презентували калушанам „на прокат” „Таврію” за два тижні до старту „Буковинського ралі”. Цього часу для Сергія Жолинського, який пілотував авто на берегометській трасі, штурмана екіпажу Олексія Дудки та механіків Олега Боднара, Михайла Свирида, Івана Олексіва, Богдана Судика та Івана Химулі вистачило для того, щоб перетворити трохи розвалене авто на спортивну машину.
Долаючи 180-кілометрову трасу, уже на останньому третьому заїзді у калуського екіпажу трапилася прикрість: злетівши з чергового трампліна, „Таврія” сіла „на живіт”, а відтак пошкодилася вихлопна труба. За вимушену зупинку на швидкісній ділянці і заміну вихлопної труби на трасі екіпаж отримав 10 секунд штрафу від організаторів перегонів. Але це не стало перешкодою для здобуття у кінцевому результаті срібних нагород. Калушани поступилися лише більш досвідченому екіпажу з Кам’янця-Подільського, чия „Таврія” під керуванням Андрія Небесного пересікла фінішну смугу з трохи вищим результатом.
— Ми виступили, на мою думку, більш ніж вдало, як для першого разу, — поділився враженнями Сергій Жолинський. — Друге місце на такому складному етапі Кубка України — це мрія не одного професіонального гонщика. Буковинські шляхи не змогли подолати деякі спортсмени, які виступали на більш витривалих авто. З траси зійшли „Гольф”, „Сітроен”, „Кадет” і ВАЗівська „вісімка”. Стільки адреналіну я не відчував уже давно. І для мене, і для Олексія Дудки, і для наших хлопців-механіків участь у цих змаганнях була не тільки випробуванням, але й справжнім святом, яке б ніколи не відбулося, якби не допомога наших спонсорів. Тому від імені нашої команди я хотів би щиро подякувати Євгену Яковчуку за масло і фільтри, презентовані ним для заїзду, керівникам автозаправки „Лукойл” за якісне пальне, а також фірмам „Ч.А.С.”, „555” та міській організації Народного Союзу „Наша Україна” за надану фінансову допомогу.