Але попри всі старання та сподівання організаторів, аншлагу дана акція не принесла. Чи то через погане фінансування, а звідси недостатнє інформування громадськості про даний захід, чи, як вважає керівник “Синдрому” Ігор Федоришин, через байдужість людей до проблем ВІЛ-інфікованих, але концертна зала була заповнена тільки на третину. Тематика пісень виконавців майже не торкалася гасла акції, зате в перервах між виступами груп ведучий концертної програми Мирослав Ганущак вичерпно інформував зал про аспекти вищезгаданих проблем.
За словами Ігора, половину від виручених коштів планувалося перерахувати на лікування ВІЛ-інфікованих. Сума, зважаючи на кількість проданих квитків, вийшла мізерною (біля 300 грн.), але ці гроші все одно будуть використані за призначенням. До речі, частину грошей на проведення заходу виділила міська рада. Фінансово долучились до акції ЗАТ ”ЛУКОР”, ПП “Комбі”, студія звукозапису „6 секунд” та компанія з іноземними інвестиціями “Даноша”. Відчутну допомогу організатори отримали від голови районної організації ВО „Батьківщина”, депутата міської ради Ольги Сікори та Партії зелених”.
— Гасло, під яким відбувся концерт, взяте не випадково, — стверджує Ігор Федоришин. — Більшість молодих людей проводять свій вільний час за випивкою, цигаркою або в підвалах зі шприцом. Ми хотіли показати, що замість цього можна брати в руки музичні інструменти і проводити тоій самий час корисніше і цікавіше для себе та інших.
Власне, гасло “підказала” хлопцям завідувач соціального центру служб для молоді Галина Дидич.
— Чому саме така тематика? Сьогодні всюди кричать про пташиний грип, хоча його в Україні ще немає. Зате про СНІД говорять мало, хоча Україна займає одне з перших місць у світі за швидкістю поширення епідемії ВІЛ/СНІДУ. Ми займаємося просвітницькою діяльністю серед учнів навчальних закладів міста. Спираємось на загальнодержавну Програму заходів з реалізації положень концепції боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки, маємо свою школу волонтерів. Але цього недостатньо — статистика “кричить”. Саме тому ми провели акцію під таким гаслом, — коментує Галина Дидич.
Те, що статистика є справді невтішною, підтвердила і завідувач епідеміологічного відділу Калуської санепідстанції Зінаїда Ковбаснюк. Вона розповіла, що на сьогодні в Україні зареєстровано 85 тис. ВІЛ-інфікованих. У нашому місті виявлено 26 людей, хворих на цю страшну хворобу. Але ці показники треба множити на 10, щоб отримати реальну картину. Прогнози фахівців теж не тішать. Вони “обіцяють”, що до 2011 року в Україні від СНІДу помре майже 43 тис. людей. При цьому понад 46 тис. дітей залишаться сиротами. У Калуші ВІЛ-інфікованих визначають через забір або донорської крові, або крові у вагітних. При цьому інформація кодується.
У місті та районі діє Програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на 2004-2008 роки, затверджена розпорядженням райдержадміністрації від 16.11.2004 року. Проте, як повідомила Зінаїда Ковбаснюк, програма фінансується недостатньо. Так, наприклад, в одному з пунктів програми передбачено “забезпечити низькотемпературним холодильником відділ переливання крові для карантинізації донорської плазми”. Але це рішення так і залишилась на папері. “А в Маріуполі вже трапився випадок зараження трьох дітей через те, що був не витриманий карантин донорської плазми (6 місяців)”, — каже з цього приводу п.Зінаїда.
Вона наводить ще одну статистику: в США проживає 10% від усіх ВІЛ- інфікованих, з них 90% періодично проходять курс лікування. У світі відповідно 90% хворих і тільки 10% з них лікуються. Тож не дивно, що 60% хворих на СНІД американців живуть більше 10 років. В Україні на одного ВІЛ-інфікованого потрібно 7 тис. гривень щороку. Але говорячи відверто, ще більше в Україні на кожного з цих хворих потрібно по краплі розуміння та підтримки. СНІД — не інфекційне захворювання, він не передається побутовим шляком, а також через рукостискання, поцілунок, укуси комах.
За словами Зінаїди Ковбаснюк, ініціативна група калушан має намір створити тут щось на кшталт Товариства підтримки ВІЛ-інфікованих:
— Тому я пропонуватиму рок-групі “Синдром Незалежності” передати виручені від проведеної акції кошти на розвиток вищезгаданої ідеї. Це буде не так фінансова, як моральна підтримка піонерів цієї нелегкої справи.
Ватикан: коли час зупинився