Головним фактором, який обмежував оперативність реагування на звернення депутатів, є проблеми з фінансовим забезпеченням робіт. Проте, після продажу „Ільменя” з’явилися нові можливості. Отож кошти на благоустрій міста є. Так, стандартний розмір депутатського фонду, на гроші якого кожен обранець може вирішити ту чи іншу проблему на своєму окрузі, становить 5 тис. гривень на рік. Тобто в бюджеті мали б закладати 250 тис. гривень щороку. Тепер склалася сприятлива ситуація і розмір фонду доведено до 578 тис. гривень.
Виконання їхніх запитів та побажань задовольняє не усіх депутатів. Так, переважна більшість нарікань стосуються оперативності реагування, зокрема комунальних служб. Крім того, роботи на виборчих округах Часто проводять так-сяк, лише для того, аби формально відзвітувати. Ще одна депутатська проблема, на думку деяких, стосується поділу на „своїх”, де природно і гроші, і реагування на запит є своєчасними, та „чужих”, чиї звернення буває зовсім нехтують.
За словами депутата Михайла Стечака, комунальники часто ігнорують звернення від депутата, а відповідь, нехай навіть і негативна, мусить бути.
А між тим по суті депутатський запит — це місток між виконавчою владою та калушанами, які з тих чи інших наболілих проблем звертаються до обраного ними депутата.
Натомість представники міської виконавчої влади говорили про об’єктивні труднощі, пов’язані з обмеженим фінансуванням. Проте, роботи все ж ведуться. Зокрема, повним ходом просувається асфальтування доріг на території практично усіх ЖЕО (на ці потреби виділили 1 млн. 600 тис. гривень). Щодо стану будинків, на який якраз найчастіше нарікають калушани, то тут так швидко проблему не вирішити — 80% усього житлового фонду потребує капітального ремонту, а тих коштів, що є, вистачить тільки на виконання програми ремонту дахів. І то років за 5-10.
Другим після управління житлово-комунального господарства за кількістю адресованих депутатських звернень йде управління праці та соціального захисту населення. І стосуються вони головно питань виділення матеріальних допомог, забезпечення пільговими медикаментами тощо. Сюди ж належить і наболіле питання безкоштовного харчування учнів 1-4-х класів, як того вимагає закон. Всього в місті є понад 3300 дітей молодшого шкільного віку і з розрахунку 1 грн. 60 коп. у день на дитину виходить додаткові 1 млн. 440 тис. гривень, яких наразі у бюджеті немає. Це проблема не тільки Калуша, але й інших міст області. Тому наразі безкоштовно годують тільки дітей-інвалідів, дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування.
Ватикан: коли час зупинився