— Наша акція не є стихійною і була досить прогнозованою, — повідомив „Вікнам” голова асоціації радіо-таксі „062-068” Петро Дацишин. — Насамперед, ми потурбувалися про дозвіл міської влади на проведення страйку і про те, щоб наша акція не дуже затрудняла рух транспорту в цьому місці. Ми знаємо закони і бажаємо їх виконувати. Але ті закони, які не йдуть в розріз з піклуванням про народ. Наша служба є єдиною в місті, яка має статус юридичної особи, а тому ініціаторами страйку в Калуші були саме ми. Водії інших служб таксі добровільно виявили бажання нас підтримати і приїхали на своїх машинах сюди, щоб висловити невдоволення незрозумілою політикою, яка ведеться в державі щодо торгівлі нафтопродуктами, нововведеннями в галузі автотранспортних перевезень і таке інше. Три автомобілі з Калуша зараз беруть участь в акції у Києві. Наші вимоги є цілком зрозумілими: ми хочемо працювати, годувати свої сім’ї і сплачувати відповідні податки. А стоятимемо тут доти, доки у Києві не відбудеться якихось реальних зрушень.
За словами голови професійної спілки таксистів України Василя Попіка, профспілка попереджала про акцію, проте влада проігнорувала заяву, і тепер вони звертаються до останньої інстанції – глави держави. Таксисти просять президента Віктора Ющенка не допустити ухвалення парламентом в другому читанні законопроекту №6281 “Про внесення змін до закону України “Про автомобільний транспорт”.
Зокрема, вони просять, щоб з цього документа була вилучена державна реєстрація таксі з позначкою в техпаспорті, а також додаткова сертифікація машин і устаткування. Також таксисти проти встановлення касових апаратів в автомобілях і державного регулювання тарифів. Новий закон має поставити таксистів у такі умови, у яких заробити хоч якісь гроші буде неможливо, адже все відіб’ється не лише на кишенях перевізників, але й на звичайних людях, які користуються послугами таксі.
У разі ухвалення проекту без урахування побажання таксистів, вони просять президента накласти на новий закон вето.
Також таксисти вимагають від Віктора Ющенка здійснити негайні кроки з демонополізації ринку пального і зниження цін на бензин і скраплений газ. До прикладу, лише за один місяць ціна на скраплений газ підскочила на місцевих заправках з 2 грн. 10 коп. за літр до 2 грн. 80 коп., а в деяких регіонах України і до 3 грн. 20 коп. Ще одна вимога — заборонити експорт скрапленого газу за межі України, або підвищити митний збір на даний експорт. „Вимагаємо не допустити прийняття Верховною Радою України законопроекту № 6281 «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт». Цей законопроект призведе до зловживань та усунення приватного перевізника з ринку праці пасажирських та вантажних перевезень. Ми виступаємо проти обмеження використання автомобіля (експлуатація) до 10 років, регулювання транспортних послуг Кабінетом Міністрів, надання надзвичайних повноважень місцевим органам влади, які матимуть право на проведення кваліфікаційних конкурсів із метою перерозподілу робочих місць шляхом відбору перевізників на власний розсуд”, — йдеться у вимогах таксистів.
З 8.00 третього листопада українські таксисти розпочали акцію протесту в центрі столиці. Василь Попік відзначив, що акція йтиме по наростаючій, але при цьому вулиці міста не будуть заблоковані — таксисти мають намір “завдати максимального удару по владі, але не по громадянах”. Епіцентр акції знаходитиметься в центрі Києва, але протестувальники не блокуватимуть під’їзди і виїзди зі столиці. У листівці від професійної Спілки таксистів України до київських водіїв таксі рекомендується: “Рухайся зі швидкістю не більше за 40 км/год. із синьо-жовтою стрічкою на антені і включеним світлом. Проїжджаючи повз органи влади, включи звуковий сигнал”.
У Калуші таких заходів вчора поки що не проводили, хоча усі таксисти, які були учасниками страйку, не виключали можливості переходу до більш кардинальних дій в разі ігнорування їхніх вимог керівництвом держави. Майже рік тому калуські таксисти, підтримуючи Помаранчеву революцію, колонами пробивалися до столиці через щільні кордони ДАІ і спецслужб, які працювали на тодішній режим. Тоді їх об’єднувала віра в позитивні зрушення в державі в цілому. Та й зараз лише у єдності вони вбачають можливість зрушити чомусь і досі непорушну стіну, яку звели в Україні кілька олігархічних структур і надалі „правлять балом”, незважаючи на прогресуюче зубожіння народу.
Ватикан: коли час зупинився