Як розповів директор музею, фахівець музейної справи Ростислав Лозовюк, таємниця пива була відома ще в часи шумерської культури — в VII столітті до н.е. Саме таким періодом датується перша згадка про пиво, виготовлене на основі ячменю або пшениці. Варили напій також єгиптяни та вавілоняни. Копії документів, що засвідчують правдивість цих слів, знаходяться в залі історії пивоваріння. Згідно з цими паперами, праця пивовара в Єгипті та Вавілоні була настільки шанованою, що люди цього фаху звільнялися навіть від військової повинності. Єгиптяни ставили у піраміди фараонам статуетки, які зображували пивоварів за роботою, щоб і на тому світі “намісникам Бога на землі” було кому варити напій. Пиво у Єгипті було дефіцитом. Його не купували, а розподіляли між жителями залежно від соціального статусу.
В Західній Україні, а саме у Львові, вперше згадується про пиво в 1384 році. У XVII ст. у Львові уже функціонувало біля десятка кустарних пивоварень. Макет вежі пивоварів і медоварів свідчить про велику потужність цього цеху. Віртуози пивоварної справи отримували кваліфікаційне свідоцтво. Одне з них, видане Львівським магістратом в 1796 році, знайшло своє місце серед інших експонатів музею. Як і статут Львівського Акційного Товариства Броварень, датований 1897 роком. Товариство було створене з метою об’єднання коштів. Його акційний капітал становив 5 млн. австрійських крон і 10 тис. акцій.
Першу промислову пивоварню у Львові, за розповіддю п.Ростислава, створили єзуїтські монахи. Вони надзвичайно відповідально ставилися до своєї роботи, тому їхній напій був настільки смачним, що вважався чудовим подарунком навіть для королів. Троє воскових монахів і сьогодні “варять пиво” в одному із залів музею. Добрий товар повинен був, звичайно, добре оплачуватися. У всякому випадку саме такою рукотворною легендою директор музею пояснює знайдений в 2000 році під час розкопок на території Львівської пивоварні скарб давніх монет. Постійно діюча археологічна комісія встановила, що це чеські гроші часів Яна Люксембурзького. Монети були відомі в Європі, а от їхня поява в Україні є досить дивною.
Під час цих же розкопок був знайдений фрагмент дерев’яного водогону довжиною 400-500 м. Таким технічним досягненням львів’яни користувалися на зламі XVIII-XIX ст. Водопровід зроблений з карпатської смереки, термін його експлуатації — кілька десятиліть.
Крім історії пивоваріння, у музеї можна ознайомитися ще й з теорією цього процесу. Авторські роботи Антона Гоголя та Володимира Тренцолена презентують три стихії, з яких пивовар черпає своє натхнення — воду, хміль та ячмінь. Над дизайном приміщення музею працювала дизайнерська група на чолі з Василем Бедеєм. До створення музею долучилися також жителі Львова та інших міст України. Вони безкоштовно приносили деякі збережені з діда-прадіда речі, що мали безпосереднє відношення до тематики пивоваріння. До речі, наша землячка, калушанка Єфросинія Герасимова передала до музею три старовинні етикетки від пива “Калуський Бровар”. Її, як і інших людей, буде нагороджено грамотою “Почесного Дарувальника” і пожиттєвим безкоштовним відвідуванням музею разом зі своїми друзями та родичами. Варто відзначити, що і сам Ростислав Лозовюк є завзятим колекціонером пивної атрибутики. У його колекції нараховується близько 167 тис. етикеток від пива. Частина з них теж уже „перекочувала” до музею.
Сам же музей, незважаючи на свій “дитячий вік”, користується значною популярністю. Сюди приїжджають екскурсії з Києва, навідуються гості з Одеси, приходять самі львів’яни. А потім, у затишній пивній, за кухлем смачного напою, творяться легенди про незліченні скарби і старовинні рецепти чи не найдавнішого хмільного напою — пива.
Ватикан: коли час зупинився