Свині не мутанти. Їм просто добре живеться

Від червня, коли на колишньому свинокомплексі „Прикарпатський” прописалася данська „Даноша”, коло небайдужих до справи розвитку свинарства на Калущині стає дедалі ширшим та строкатішим. Причому, левова частка інформації про „Даношу”, яка поширюється з різних джерел, має скоріш негативну тональність.
Переглядів: 353

Першими відкрито проти присутності „Даноші” висловилися прикарпатські фермери. Так, наприкінці червня з’явилася заява, де зокрема йдеться, що запуск свинокомплексу означатиме повне знищення місцевого тваринництва. Причина фатального прогнозу є зрозумілою: наші виробники просто не зможуть на рівних конкурувати з „Даношею”, на боці якої сучасні технології, а в арсеналі — непевні харчові добавки, які дозволять вирощувати свиней буквально за кілька місяців. У той час, як нашим господарям на відгодівлю свині потрібно традиційно близько року.
Наступний етап кампанії проти „Даноші” — повідомлення, буцімто запуск свинокомплексу становить пряму загрозу довкіллю. А останніми місяцями цю тему взяли на озброєння екологи. Так, вони мають інформацію, що продукція від „Даноші” нібито буде генетично модифікованою і загалом шкідливою.
Одне слово, підозри на рахунок „Даноші” потрохи, але неухильно накопичуються. І от нарешті на них відреагувала влада — заяви „зелених” доручено перевірити заступнику голови ОДА Дмитру Шлемку.
А тим часом український проект данських фермерів розвивається повним ходом: задокументовані висновки експертиз та погодження і дозволи офіційних служб „Даноша” вже має. А лавина компромату схоже анітрохи не зачіпає і не впливає на темпи впровадження нових технологій свинарства.
Так, наразі на фермі вже є дві тисячі свиноматок. Крім того, готується документація на облаштування ще чотирьох ферм у Калуському районі та шести — у Галицькому. Таким чином, на вже діючому комплексі свиней розводитимуть, на фермах Калущини — відгодовуватимуть до 30 кг, а на галицьких — від 30 до 100 кг. У віддаленій перспективі — відкриття в Калуші м’ясопереробного комбінату.
Максимальна потужність свиноферм від „Даноші” має сягнути 250 тис. свиней на рік, що еквівалентно 20 тис. тонн м’яса. Цілком достатньо для того, аби забезпечити увесь західний регіон. До того ж кінцева продукція вийде порівняно недорогою. Але чи буде вона безпечною для споживачів? Адже сумніви посіяні прикарпатськими екологам, таки дали свої результати і змушують краян остерігатися всього, що пов’язано „Даношею”. І що далі, то вищою є імовірність появи нових компроматів, сенсаційних викриттів та моторошних подробиць щодо небезпеки для здоров’я майбутніх споживачів „генетично модифікованих свиней”.
Наснаги опонентам „Даноші” додає і відсутність бодай якогось публічного реагування з боку компанії. Проте підприємство готове відповісти на усі незручні питання, а генеральний директор „Даноші” Пітер Віеланд люб’язно погодився надати інформацію „Вікнам”. Отож, ситуація в трактуванні керівництва підприємства виглядає так.

Свині данські, корми — українські
Припущення про „генетичні модифікації” у свиней виглядає недостовірним, оскільки більшість мутацій, як відомо, не сумісна з життям. Проте підозріло швидкий, як на українця, ріст свиней допускає думку, що задля економічної вигоди на „Даноші” тварин підгодовують гормонами чи додають до кормів інші небезпечні речовини.
Насправді нічого екстраординарного ні в свинях, ні в кормах немає. За словами пана Віеланда, в Данії культура вирощування свиней формувалася не один десяток років. Увесь цей час проходила селекція порід.  Таким чином досягнуто оптимальної суми корисних властивостей, і саме такі свиноматки завезені на „Даношу”. Це і є особливість данських свиней.
Щодо якості кормів, то всі вони виготовляються в Україні, на спільному україно-американському підприємстві в Київській області. Само собою усі ці корми мають позитивні висновки санітарної та ветеринарної служб.
А секрет рекордних для нас і звичних для європейців темпів вирощування полягає у особливих умовах, створених на фермі.

Для свиней,
як для людей 
Ситуація знайома усім: як би не харчувався, якщо тобі мокро і холодно, чи навпаки — спекотно, купу енергії витрачатимеш на підтримку стабільної життєдіяльності організму. Так само і у свиней. Тому для того, аби порося максимально швидко набирало вагу обов’язкові ідеально комфортні умови, які не потребують додаткових енергетичних витрат у тварин. На ”Даноші” є все: сучасні європриміщення, системи опалення та вентиляції тощо.
Серйозних збитків тваринництву і свинарству зокрема завдають і хвороби. Тут на „Даноші” також намагаються попередити можливі загрози здоров’ю свиней. Так, тварини на свинокомплексі утримуються в повній ізоляції, а працівники, перш ніж потрапити всередину чи вийти назовні, проходять через душ.
Третій важливий фактор, від якого безпосередньо залежить ріст свиней — збалансоване харчування. Давно прораховано: скільки має бути мікро- і макроелементів, вітамінів та поживних речовин в раціоні свині на кожному етапі її розвитку. До того ж, їжа має бути свіжою. „Коли ви з’їсте щось несвіже, то як ви себе почуваєте?” — запитує Пітер Віеланд. І відразу відповідає: виникають проблеми з травленням, погіршується апетит і загалом самопочуття. Так само реагують на недоброякісну їжу і свині.
А коли продумані всі дрібниці і технологія вирощування свиней оптимальна — вдається досягти максимального результату приросту маси тіла.

Міжнародна змова проти „Даноші”
Гіпотеза пана Віеланда щодо активності „зелених”, спрямованої проти його фірми, виглядає так: справжні його опоненти — профспілки в Данії. Останнім часом все більше фірм та компаній вивозять капітал з цієї країни і починають справу деінде. Причина у тому, що у Данії — найвищий у світі рівень зарплат, тому бізнесменам вигідніше працювати навіть у Німеччині. Не кажучи вже про Україну. А на втраті 1 млн. свиней Данія втрачає 1000 робочих місць. Така ситуація не влаштовує і екологів цієї країни, які по своїх партійних каналах намагаються саботувати діяльність різних данських компаній в інших країнах. Таким чином виходить класична маніпуляція, яка втім у конкретному випадку може зашкодити репутації „Даноші” на Калущині.
Ще один „залізний” аргумент на озброєнні „зелених” — після вступу до ЄС поляки чемно попросили данських фермерів зі своєї території. Це повідомлення, за словами Пітера Віеланда, не відповідає дійсності. Насправді, в Польщі з 1994 року успішно працює фірма „Poldanor”. Вона не пов’язана з „Даношею”, проте також заснована групою фермерів з Данії. Нині це друга компанія Польщі, яка вирощує 450 тис. свиней на рік і дає роботу та гарантовану зарплату 1500 полякам. Усім вимогам природоохоронного законодавства Європейського Союзу „Poldanor” відповідає і кілька років тому як зразкове підприємство навіть отримало відзнаку від Президента Польщі. До того ж, продукція фірми експортується не тільки до країн ЄС, але й у США та Японію, де особливо жорсткі вимогливі до якості продуктів харчування.
Але свого часу „зелені” Польщі також поширювали дезінформацію про екологічну шкоду від діяльності фірми „Poldanor”. Щоправда, після перевірки усіх екологічних та санітарних служб цієї країни, які не знайшли порушень в діяльності компанії, шум затих.

Про соціальні „плюси” та українську корупцію
Прихід в Україну іноземних інвесторів — закономірне явище. Адже ми маємо все для розвитку сільського господарства — простори незайнятої землі, сприятливий клімат та порівняно дешеву робочу силу. До того ж, цього чи наступного року, але наша держава врешті-решт опиниться в СОТ і змушена буде відкрити свої ринки збуту для дешевих закордонних продуктів. Тому в принципі розвиток сучасного та конкурентноздатного виробництва продукції тваринництва — як не крути, вигідна справа. Хоча б тому, що наші люди матимуть роботу, а в розвалену інфраструктуру сільського господарства вкладатимуться інвестиції. 
„Даноша” першою прийшла на Калущину, проте в неї рано чи пізно неодмінно з’являться конкуренти з інших країн. На даний час на „Даноші” мають роботу 300 людей. Середня зарплата на фірмі становить близько 1000 гривень і вона продовжує зростати. Попереду серйозні інвестиції (на рівні 200 млн. гривень) та ще додаткових 150 вакансій.
За словами пана Віеланда, „Даноша” вже тепер намагається допомагати мешканцям сусідніх сіл та брати активну участь у районних справах. Так, за підтримки компанії проходять змагання серед школярів, закуповуватимуть подарунки до свят. Крім того, „Даноша” допомагає молодіжним музичним групам та навіть долучилася до газифікації сусідніх сіл.
Щодо української корупції, про яку добре знають далеко за межами України, то всякі бюрократичні перепони і справді ускладнюють поступ „Даноші” на Прикарпаття. В Данії, для порівняння, існує чітка система та правила, яких потрібно неухильно дотримуватися. В Україні цивілізованим бізнесменам адаптуватися важко. Проте „Даноша” дотримується чіткої лінії — компанія обирає довший, важчий, але легальний шлях.

Почому м’ясо?
Прикро, але нині українці платять за свинину більше, ніж у більшості європейських країн. Так, у тій самій Данії кілограм вирізки на наші гроші коштує близько 10 гривень. Після того, як на прилавках наших крамниць з’являться м’ясопродукти від „Даноші”, впадуть ціни і у нас. Поки що „Даноша” орієнтується на український ринок (наша область, Львів, Київ). Є перспектива виходу і на закордонні ринки.
* * *
Щодо калушан, то вони матимуть головне — вибір купувати дешевше м’ясо від „Даноші” чи дорожче, зате вирощене за традиційними технологіями. І в обох випадках виробник має гарантувати добру якість. Загалом для цієї делікатної справи існує купа різних контролюючих та перевіряючих служб, які мають повноваження не пустити на прилавки продукти, що не відповідають українським стандартам.
А щодо закидів з боку „зелених”, то заступник голови ОДА Дмитро Шлемко наразі вже зустрівся з Пітером Віеландом, вислухав усі аргументи данців та отримав усі документи. Офіційних висновків наразі немає, але сумнівно, що обласна влада торпедуватиме інвестиційні плани ф1ермерів з Данії. Дуже зацікавлені у присутності „Даноші” і керівники району — своє фермерство розвивається дуже повільно, а проект „Даноші” обіцяє робочі місця і розвиток інфраструктури сіл.
З іншого боку „Даноша” звісно переконуватиме, що зі свиньми все гаразд, а певна частка скепсису по відношенню до висновків експертиз залишиться. Тішить одне: вибір все одно залишається за нами.