Як усе починалося?
Як відомо, Калуш став одним із учасників проекту “Економічний розвиток міст”, який в Україні проводиться за фінансової підтримки агентства США з міжнародного розвитку.
Протягом більше, ніж півроку, в Калуші працював Комітет стратегічного планування (надалі — Комітет), до якого увійшли 43 представники з органів місцевого самоврядування, приватних підприємців, місцевих підприємств, навчальних закладів міста та інших установ.
Комітет у тісній співпраці з консультантами згаданого проекту розробили Стратегічний план економічного розвитку міста Калуша. На першій стадії проекту було здійснено “сканування” середовища, тобто підготовлено профіль громади, який містить інформацію про місцеве населення, економічну базу, комунальну та технічну інфраструктури, стан довкілля та умови життя. Члени Комітету опитали найбільших роботодавців міста, підприємців. Завдяки опитуванню учасники проекту дізналися про ставлення респондентів до міста, а також про проблеми, які вони вважають найбільш серйозними, про очікування та плани бізнесу на майбутнє.
Пізніше Комітет провів аналіз сильних та слабких сторін міста й оцінив його позицію порівняно з іншими містами України щодо інвестицій та робочих місць. У визначенні конкурентоспроможності Калуша були враховані і зовнішні чинники. Таким чином, були визначені три основні напрями в плані економічного розвитку міста: розвиток інфраструктури бізнесу та створення інформаційної системи; залучення інвестицій; розвиток комунальної інфраструктури.
Безробіття — біда Калуша
Чому саме план економічного розвитку, а не, скажімо, соціального чи екологічного? За словами міського голови Романа Сушка, перш, ніж витрачати на щось гроші, треба їх заробити. А наше місто є досить привабливе в плані інвестування. З цим більше, ніж погоджується, радник проекту Душан Кулка. Він вважає, що треба дуже прискіпливо вивчати сильні і слабкі сторони міста, щоб посилювати перші і нівелювати другі. Так, до плюсів Калуша належить його висока експортна орієнтація (більш ніж половина продукції експортується за так звані “тверді” гроші). Крім того, місто посідає друге місце серед усіх міст-учасників проекту (всього 16) за продуктивністю праці та рівнем заробітної плати. Попереду — тільки Прилуки, оскільки отримують близько 100 млн. гривень державних субсидій на рік.
Проте в Калуші залишається високий рівень безробіття: на одну вакансію близько 37 осіб. За цим показником місто утримує першість не тільки в області, а й в Україні.
Тож проаналізувавши всі плюси і мінуси, члени Комітету створили план, згідно з яким Калуш до 2015 року має стати індустріальним лідером Прикарпаття.
„Єдине вікно” буде. До 2010 року
Розвиток інфраструктури бізнесу та створення інформаційної системи — таке першочергове завдання згідно з презентованим Стратегічним планом стоїть перед нашим містом. В основі лежить такий бізнес-клімат, який не тільки сприяє залученню інвестицій, але й утримує в місті існуючі підприємства, заохочує появу нових підприємців. А для того, щоб чи то інвестор, чи майбутній підприємець зацікавилися перспективою створення свого бізнесу в Калуші, повинен бути вільний доступ до інформації про бізнес-середовище міста. Для забезпечення нормальних умов праці необхідно також задекларувати постійні партнерські стосунки між міською владою та підприємцями. З метою реалізації даних завдань міська рада спільно з ТзОВ “Калуський бізнес-центр” створили комплексну централізовану інформаційну систему для бізнесу, яка постійно поновлюється. Крім того, формується єдиний реєстр нерухомого майна комунальної і державної власності та приватних структур для того, щоб заохотити і підтримати підприємницьку діяльність в Калуші. До 2010 року має завершитися інвентаризація земель у місті, а на три роки швидше планується розмежувати територію державної та комунальної власності Калуша.
Міська рада вже наступного року обіцяє спростити і прискорити процес ліцензування та видачі дозволів підприємствам і громадянам. А для того, щоб бажаючі займатися підприємницькою діяльністю в Калуші могли краще орієнтуватися в бізнес-середовищі міста, міська рада на своєму сайті публікуватиме всю необхідну інформацію про порядок та вартість ліцензування та надання дозволів, нормативні акти щодо цих процесів в Калуші. Наразі сайт міста, який мав би стати вікном у світ, є більше мертвим, ніж живим.
Окремої розмови потребують амбітні задуми творців Стратегічного плану щодо створення в місті проекту “єдиного вікна”, в якому місцеві підприємці реєструватимуться за одну добу. Такої практично діючої програми в Україні на сьогодні не відпрацьовано, хоча теоретично вона почала діяти з липня цього року. Немає і правової бази всіх учасників процесу реєстрації. Відсутнє також програмне забезпечення. А тим часом до 1 грудня цього року підприємці згідно із згаданим законом повинні внести документи для формування нового державного реєстру підприємств і замінити старі свідоцтва. Але підприємливому калушанину така перспектива „світить” не раніше 2010 року — саме на таку дату заплановано відкриття “єдиного вікна” у нас. Кошторисна вартість проекту складає 25 тис. гривень.
Через інвестиції до екології
“Немає гарантій, що нові інвестиції поліпшать ваше довкілля”, — сказав на громадських слуханнях радник проекту Душан Кулка. — Проте, якщо у вас проблеми зі старим обладнанням, то грошові вливання забезпечать модернізацію технологічного процесу, оновлення обладнання, а тим самим поліпшить і екологію міста”.
Для того, щоб інвестор прийшов до нас, треба, щоб він про нас дізнався. Причому інформація має бути легкодоступною і вичерпною. Тому управління економічного розвитку міста має на меті створити каталог земель та споруд, придатних для прямих інвестицій. Інформація має бути подана мінімум двома мовами і найближчим часом розміщена на веб-сайті міста. Крім того, міська рада та її виконавчі органи розпочинають процес підготовки нової промислової зони типу “грінфілд”, яка буде здатна конкурувати з промисловими майданчиками країн Центральної та Східної Європи. Цей процес планується закінчити у 2008 році і витратити 200 тис. гривень.
Комуналка — наріжний камінь стратегії міста
Найважливішими питаннями у плані дій розвитку комунальної інфраструктури міста визначені система оплати, інвентаризація доріг та житлово-комунальна реформа. Однак ці проекти є дуже дорогими, тому варто засумніватися в тому, що вони будуть реально і повністю впроваджені в життя.
Навіть полячки, які приїздили до Калуша на конкурс краси, були вражені нашими дорогами. Що вже говорити про самих калушан, яким доводиться щодня ними їздити і ходити. Тому природно, що поліпшення стану доріг та системи їх утримання є одним з найважливіших завдань Стратегічного плану у сфері розвитку комунальної інфраструктури. Згідно з планом визначено, що відповідальним за експлуатацію доріг є управління ЖКГ. Виконавчі органи міської ради на основі проведеного аудиту доріг розробили паспорти кожної вулиці, а також програму утримання та ремонту шляхів.
“Ми їх за ручку водити не будемо…”
Звичайно, все це, за невеликим винятком, поки що тільки амбітні, і, здається, за межею фантастики плани. Їхнє втілення покладено на Комітет з управління впровадження, який здійснюватиме моніторинг за допомогою програми WISP, яку надасть проект „Економічний розвиток міст” і яка буде інстальована на веб-сайті міста. Вводити дані на сайт матимуть право тільки уповноважені члени Комітету, а відвідувати його зможуть усі бажаючі.
Радник проекту Ігор Парасюк повідомив, що виконавці проекту USAID дійсно задоволені співпрацею з нашим містом. В майбутньому вони приїжджатимуть до Калуша лише за потреби їхньої консультації: “Ми їх членів Комітету за ручку водити не будемо, але, звичайно, допомагатимемо, цікавитимемося”. Що ж до самого плану, то на громадських слуханнях здалося, що всі присутні задоволені ним, хоча і було кілька “чому?”. Єдині критичні зауваження пролунали з вуст заступника голови облдержадміністрації Богдана Боровича. Пан Богдан зауважив, що при розробці плану не проведено аналітики залежності підприємців від влади міста. Крім того, на його думку, місту краще співпрацювати з порівняно невеликими підприємствами інших країн , ніж з “китами промисловості”, бо вони “чинять тиск на слабенькі органи влади”. “Я вважаю, що цей проект — тільки початок роботи над економічним розвитком Калуша”, — зазначив заступник голови ОДА.
Ватикан: коли час зупинився