Цукерки нікому не потрібні
Проте потерпіла у цій справі, медсестра міської поліклініки Оксана Гашук і далі наполягає, що керівник вимагав від неї хабара і його отримав:
— В липні Михайло Гаврилишин запропонував мені ставку в денному стаціонарі, який тільки відкривався. Звичайно, я погодилася. Після відпустки 1 серпня я вийшла на роботу, а головний лікар мені каже, що я буду працювати на пів повного місця, і пів — на час декрету. Після цього запропонував підійти порозмовляти. І такі пропозиції „підійти” були протягом деякого часу. Нарешті, 25 серпня я взяла коробку цукерок і пішла до нього. Однак Гаврилишин сказав: „Ти збери мені папірці”. Старші колеги по роботі підказали конкретну суму — 100 доларів.
Медсестра була шокована такою вимогою, бо за 17 років стажу вона жодного разу не зіштовхувалася з вимаганням грошей.
— А за що платити? — риторично запитує пані Оксана. — Я кожного дня працюю на межі ризику, адже повсякчас маю справу з кров’ю. То хто кому ще має доплачувати?
За словами Оксани Гашук, сума, яку вимагав Михайло Гаврилишин, у неї була і, швидше за все, він би її отримав, якби в той час ще не захворіла дитина. Під впливом напруженої ситуації на роботі, а також переживань через хворого сина вона просто автоматично набрала номер телефону прокуратури…
Наступного дня жінка зробила попередній запис розмови з Михайлом Гаврилишиним, за яким і була відкрита кримінальна справа:
— Я зайшла, щоб уточнити суму. Гаврилишин запитав мене: „Ти боїшся дати замало чи забагато?” і написав на папірці цифру „100”. Після цього в міліції мені виділили потрібні кошти. З грошима я зайшла знову до Гаврилишина і сказала, що принесла ту суму, про яку ми домовлялися. Всі записи є на аудіокасетах. Гроші я поставила на стіл, вони були загорнуті у білий листок паперу. Потім ці 100 доларів працівники міліції виявили в довіднику лікаря. Тож Гаврилишин прийняв хабар, хоча і заперечує цей факт.
За словами Оксани Гашук, вони з чоловіком не ставили собі за мету „посадити” головного лікаря. Просто хотіли, щоб Михайла Гаврилишина усунули з займаної посади, бо від нього потерпали й інші працівники поліклініки. Підтвердити цей факт не виявив бажання ніхто з медперсоналу. Але Оксана Гашук має документи, які підтверджують, що Михайло Гаврилишин і під час відсторонення від своїх обов’язків головного лікаря міської поліклініки виконував неправомірні дії щодо працівників інших медичних установ.
Крім того, є заява від керівництва ЦРЛ на ім’я міського прокурора, в якій вказується, що відповідно до реорганізації амбулаторно-поліклінічної служби із ЦРЛ до міської поліклініки передаються 78,5 штатної посади. Але ”28.11.2005 року Михайло Гаврилишин, який був відсторонений від своєї посади… проводив зустрічі з працівниками райполіклініки, роз’яснював, як писати заяви на ім’я в.о. головного лікаря ЦРЛ, на прийом на роботу „до себе”. Заяви, що зібрав Михайло Гаврилишин, до адміністрації не поступали”.
Справу закрито, але покарано невинних?
Проте кримінальна справа про звинувачення депутата Михайла Гаврилишина закрита за відсутністю згоди на притягнення його до кримінальної відповідальності сесії Калуської міської ради. Оксана Гашук каже, що на попереднє засідання суду її не запросили, тож вони з чоловіком не знали, що справу хочуть закрити:
— Представник прокуратури, відповідаючи на запитання судді, сказала, що прокуратура не має заперечень щодо закриття справи. Як це немає заперечень? Мій чоловік, який теж був шокований таким рішенням суду, вигукнув протест, а потім в нього мало не зірвалася образа на адресу представника прокуратури Ганни Вороняк. Звичайно, всі зрозуміли, що він хотів сказати, але ж слово так і не було вимовлене, тільки перша буква. Тож на додачу до того, що таку важливу для мене справу взагалі закрили, мого чоловіка ще й посадили на 10 діб до тюрми.
Суддя Мирослав Бойко, який виніс вирок, з редакцією зустрітися відмовився, оскільки це „не входить в його обов’язки”.
Мирослав Гашук вважає таке рішення спробою закрити подружжю рота:
— Я вважаю, що це спроба тиснути на мою дружину, щоб вона не подала апеляцію по справі Гаврилишина. До речі, умови в тюрмі жахливі: в приміщенні не тепліше, ніж надворі, передач не можна, читати не можна, про їжу взагалі мовчу. Мені викликали „швидку”, бо від холоду в мене піднявся тиск. Зараз ми подали апеляційну скаргу до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Подружжя Гашуків каже, що якби ситуація повторилася, то в міліцію уже б не зверталися, бо, незважаючи на великоголосну боротьбу з хабарництвом, насправді такої боротьби немає.
Справу закрито, але обвину-вачення не знято
Так прокоментувала цю справу заступник прокурора Ганна Вороняк:
— Ця кримінальна справа закрита, бо депутати не дали своєї згоди на притягнення Михайла Гаврилишина до відповідальності. Є закон про депутатську недоторканість усіх рівнів і з цим нічого не зробиш. Цей закон вийшов 8 вересня, тобто уже після арешту обвинуваченого. Проте Гаврилишина не виправдано. Ми передали всі потрібні матеріали в обласну прокуратуру, бо згідно з законом, у разі відмови міської ради надати згоду на притягнення депутата до відповідальності, питання може бути вирішене за поданням прокурора області. А Мирослав Гашук справді нецензурно висловлювався на мою адресу в залі суду. Чому і за що він має мене ображати?
„Я не тримаю зла на цих людей”
Так сказав головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин. Він вважає, що вони — жертви чийогось замовлення, обмануті люди:
— Напевно, це збіг обставин, але все відбулося після того, як я на оперативній нараді в міській раді висловився проти призначення Василя Семаньківа на посаду в.о. головного лікаря ЦРЛ. Єдина мета цієї справи — це усунути мене від виконання обов’язків, я комусь заважаю. Слідство закінчилося ще 3 вересня, бо ніяких доказів не було.
Насправді, за словами пана Гаврилишина, адвокати, розглянувши цю справу, дійшли висновку, що на плівках немає доказів вимагання хабара, скоріше — провокація. За словами головного лікаря міської поліклініки, Оксана Гашук сама неодноразово приходила до нього і питала, як йому віддячити, просила назвати певну суму. Потім вона прийшла до нього в кабінет з великим пакетом і знову завела розмову про гроші. А коли він запитав, чи вона часом не з диктофоном, медсестра просто втекла. А на другий день відбулися згадані події.
Пан Гаврилишин наполягає, що не бачив і не брав ніякого хабара. На грошах немає його відбитків пальців і не могло бути, бо у руках їх не тримав, а на плівці він жодного разу не відповів на провокаційні запитання так, що це могло б трактуватися як вимагання.
А те, що він допоміг медпрацівникам з написанням заяв про перехід у міську поліклініку, Михайло Гаврилишин не вважає злочином, адже всі заяви надійшли у відділ кадрів ЦРЛ. Головний лікар розповів, що 3 січня прокурор Калуша Богдан Бурак скасував своє попереднє рішення про відсторонення його від обов’язків. Зараз Михайло Гаврилишин знову обіймає керівну посаду у міській поліклініці. І вважає, що крапку у справі вже покладено.
Ватикан: коли час зупинився