Майбутній мер: знайомство зблизька

Найбільшою інтригою для калушан наразі залишаються вибори міського голови. Претендентів на зручне крісло міського голови не мало, не багато — 18 осіб. На будь-який смак: партійні і самовисуванці, молоді і трохи старші, бізнесмени, виробничники, освітяни і навіть один народний обранець…І ніхто з них на словах та у програмах не хоче нічого поганого для калушан.
Переглядів: 413

Всі — за процвітаюче європейське місто і проти авторитаризму та корупції. Як зробити правильний вибір серед такої кількості претендентів, як не помилитися? Адже інколи навіть найпрестижніший партійний бренд не дає впевненості в її представнику, а людина, яка професійна і компетентна у своїй сфері діяльності, може на ділі виявитися нікудишнім керівником. Тут головне насамперед проаналізувати, співставити слова і справи, а інколи навіть покластися на інтуїцію, адже десь на задвірках нашої свідомості прихована саме та потрібна, а головне — правильна інформація про ту чи іншу людину, епізоди з її життя ще до початку виборчого процесу, яка дасть правильну підказку в цій непростій головоломці.
Всі претенденти на посаду міського голови у більшій чи меншій мірі відомі калушанам. Одні з них уже не вперше „посягають” на крісло мера, інші — щойно пробують себе у цій ролі. Але головне, що повинен зараз пам’ятати виборець — це те, що поки що кожен з 18 наразі є залежним від свого електорату. Тобто у привілейованому становищі зараз саме виборець. І щоб не втратити такого становища, варто передати “бразди правління” достойному кандидату.
Щоб допомогти калушанам об’єктивно розібратися в передвиборчій ситуації, газета „Вікна” проводить „круглі столи” за участю представників міських партійних організацій та кандидатів на міського голову.
У понеділок в ПК „Мінерал” за круглим столом, можливо, вперше зібралася більшість кандидатів на мера: Іван Климишин (самовисуванець), Ігор Дмитрів (самовисуванець), Володимир Селіванов (самовисуванець), Лоранд Засядьвовк (від міської організації СПУ), Наталія Бабій (від міської організації ПЗУ), Роман Бігун (самовисуванець), Микола Михайлюк (самовисуванець), Олег Романишин (міський Блок Юлії Тимошенко), Олександр Челядин (міський Український Народний Блок Костенка і Плюща), Ярослав Чорний (самовисуванець), Олег Кушлик (міський Блок „Національний вибір”), Ігор Очкур (міський Блок „Наша Україна”), Микола Концур (міський ВБ „Відродження Прикарпаття”), Ігор Насалик (міська організація Партії екологічного порятунку „Еко+25%”), Роман Руско (самовисуванець).
Не було на зустрічі трьох кандидатів: діючого мера міста Романа Сушка (самовисуванець), представника Партії Регіонів — Михайла Форовича та редактора газети „Калуське віче” Галини Марій (самовисуванець).
Нагадаємо, що на минулих виборах брали участь троє теперішніх кандидатів — Ігор Дмитрів, Іван Климишин та Роман Сушко.
„Круглий стіл” проходив у такому форматі: спочатку кожен з кандидатів відповідав на приємне запитання: „Чому саме Ви маєте стати міським головою?” . Це запитання дає простір для фантазії. Тому, щоб присутні претенденти не надто захоплювалися, їм був відведений регламент —1 хвилина. Проте одна річ воювати заочними образами та красивими словами, а інша — зіткнутися з суперником в словесному двобої. Як виявилося, наші кандидати негласні правила ведення двобою поважають, тому все відбувалося за законами етики. І насамкінець журналісти інших місцевих ЗМІ, що були присутні на зустрічі, мали можливість поставити своє запитання комусь, або ж усім присутнім.
Чому Ви маєте стати міським головою?
Володимир Селіванов (колишній військовий комісар Калусько - Рожнятівського військкомату):
— Я незаангажована людина, бо не маю в Калуші братів, сватів, кумів. За час перебування у комісаріаті трохи навів там порядок, змінив ставлення калушан до військових і навпаки — працівників комісаріату до відвідувачів. І що головне — маю досвід роботи (від рядового до командира полку), знайомий з системою управління, маю досвід роботи з людьми. За 32 роки свого трудового стажу не загубив жодної людини, нікого не посадив до тюрми, ніхто з моїх підлеглих не був травмований.
Іван Климишин (вчитель ЗОШ с. Верхня):
— Я самовисуванець, тому є незалежним кандидатом, готовим привести до влади команду фахівців. Не буде ніяких домовленостей та розподілу посад за якимись квотами. Я маю відповідну освіту за фахом “Державна служба”, досить добре орієнтуюся у політичній ситуації міста, маю досвід роботи у владних структурах, бо працював в міській раді, відповідно — ця робота мені добре знайома.
Ігор Насалик (народний депутат Верховної Ради України):
— Не саме я маю стати міським головою. Бачите — тут 18 претендентів на цю посаду. Але визначаємо не ми, тут присутні, — визначать виборці.
Микола Михайлюк (Калуська райдержадміністрація):
— Сьогодні повний занепад у комунальній інфраструктурі міста. Від цього потерпають калушани. У народі кажуть: ”Хто, як не я, це зробить?” Тому і я себе запитав: хто, як не я ?
Лоранд Засядьвовк (КП „Водотеплосервіс”):
— Я хочу зробити наш Калуш заможним, квітучим, європейським містом, бо сам тут живу, тож маю, можна сказати, особистий інтерес в цьому.
Роман Бігун (ПП „Комбі”):
— Проблеми Калуша — це проблеми „комуналки”. Я хочу зробити місто зручним для калушан. Маю досвід керування комунальним господарством, 4 роки пропрацював у міськвиконкомі.
Ігор Дмитрів (Івано- Франківський інститут права і економіки):
— Як людина, яка працювала у „комуналці”, на будівництві, в апараті виконавчого комітету, вважаю, що маю повне право приймати участь у виборах і бути обраним.
Ярослав Чорний (ДП „Мішславторг”):
— Я маю 40 років трудового стажу, 10 з них пропрацював у комунальній сфері. Маю хорошу команду фахівців. Моє гасло „Не словом, а ділом”.
Олександр Челядин (начальник управління освіти міської ради):
— Я маю досвід управлінської діяльності. Не сприймаю диктатурної форми правління містом, тому хочу це змінити. Вважаю, що керівником міста може бути не політик, а управлінець.
Олег Кушлик (об’єднана організація профспілок ВАТ „Оріана”):
— Вибір мають зробити калушани. Чому моя кандидатура? Бо я маю досвід політичної діяльності з кінця 1980-их років. Був депутатом обласної і міської рад. Калуш скучив за господарем — корінним калушанином. В Калуші — Бандерівському краї — до влади повинен прийти представник ідеї, за яку боролися наші діди-прадіди.
Олег Романишин (ТзОВ „Європа - Вікно”):
— Насамперед, хочу привітати наших жінок зі святом весни. Весна переможе! Я йду на мера, бо хочу запропонувати нову демократичну модель керування містом, новий підхід до взаємостосунків „влада — калушани”.
Микола Концур (ТОВ „Карпатнафтохім”):
— Дійсно, з 18 тут присутніх 17 програють. Та одна людина, яка переможе, має бути виробничником та господарем. Місту не потрібна політика, а добрий господарник.
Роман Руско (ЗАТ „ЛУКОР”):
— Калуш уже стомився від політики і політиків. Партійна система, за якою ми зараз вибираємо, є неправильною, бо звільняє представників влади від відповідальності перед виборцями. Я безпартійний і вважаю, що до міської ради повинні прийти позапартійні, щоб відстоювати інтереси міста, а не окремих партій. Думаю, що тільки газда може сповнити надії та сподівання калушан.
Ігор Очкур (ТзОВ „Стелс”):
— Наша політична сила (Блок „Наша Україна”) повинна затвердити на цих виборах перемогу Президента Ющенка. Я хочу тут, на місці, допомогти Президенту. Є таке гасло Помаранчевої революції „Разом нас багато”, але Калуш в нас — один.
Наталя Бабій (ПТВФ „Будремонт”):
— Головна проблема нашого міста — монополія однієї політичної сили, яка роками авторитарно і безрезультатно для городян керує нашим містом. Я — депутат міської ради і 4 роки була в опозиції. Спочатку — не до міського голови, якого обрала громада м. Калуша, а до рішень мера та його владних структур. Треба змінити стереотип мислення городян: кожен чиновник — для народу, а не навпаки.
Рукавичку кинув — рукавичку підняв
Отож, кандидати мали змогу викликати на словесну дуель того опонента, якого вважали за потрібне. Кандидати нагострили шпаги, і… почалося найцікавіше. А в результаті виявилося, що не всі присутні достатньо ознайомлені з розстановкою сил на політичній мапі Калуша, тому час від часу виникали цікаві казуси.
Іван Климишин запитував Олега Кушлика:
— Як вважаєте, чи достатньо Ви виконуєте свої функції по захисту прав працівників ЗАТ „ЛУКОР”?
— У моєму випадку не можна обмежуватися термінами „виконав — не виконав”, бо постійно виникають все нові й нові завдання. Ми наразі перейшли до етапу переговорів з керівниками. Зараз успішно проходять переговори щодо зарплатні працівників. Окрім того, є й інші питання, які потребують вирішення.
Володимир Селіванов — Роман Сушко:
— Я бачу, що сьогодні немає Романа Сушка, але хотів би запитати його: дивлячись на всі негаразди міста, проблеми освіти, як можна такі великі гроші витрачати на агітматеріали?
Оскільки діючого мера дійсно не було, то Володимир Селіванов виявив бажання переадресувати питання Ігору Очкуру як представнику однієї з Сушком політичної сили — НСНУ. Проте Ігор Очкур спростував те, що він з Романом Васильовичем одної „політичної крові” (Блок „Наша Україна” на рівні міста йде на вибори окремо від НРУ, представником якого є діючий міський голова), тож відповіді так і не було.
Лоранд Засядьвовк — Роман Руско:
— Як бачите початок своєї діяльності на посаді мера?
— Насамперед — це підбір і розстановка команди. А в моїй команді при владі будуть ті люди і партії, які хочуть дійсно щось зробити для міста.
Наталя Бабій — Ярослав Чорний:
— В мене будуть два запитання до пана Ярослава. Перше: Ви повсюдно розказуєте, що були в опозиції до міської влади під час своєї депутатської каденції. Поясніть мені це, може, я щось пропустила, хоча я була на всіх сесіях міської ради.
І друге: Ви казали, що Вами були подані програми по „комуналці” з техніко-економічним обгрунтуванням. Де вони розглядалися?
В кінцевому результаті, оскільки передбачалося тільки по одному запитанню від кожного кандидата, Наталя Бабій попросила відповісти їй на другу тезу. Проте Ярослав Чорний все ж вибрав для себе перше запитання:
— Я завжди був в опозиції як голова комісії з житлово-комунального господарства. Але я ніколи не грав вар’ята. Якщо була якась пропозиція від міської влади, яка відповідала вимогам закону, то я виносив її на розгляд комісії, ми голосували, а тоді подавали на розгляд сесії.
Микола Михайлюк — Олександр Челядин:
— Як ми будемо давати науку нашим дітям, якщо повсюдно припиняють діяти садочки, школи?
— Я не знаю, звідки така інформація. Якщо Ви маєте на увазі ліквідацію міжшкільного комбінату, то Ви знаєте, чия це заслуга. Щодо освітніх закладів, то останній садок, який закрився — це „Дзвіночок”.
Олег Романишин — Ігор Насалик:
— Як Ви вважаєте, наскільки морально протягом 12 років займати посаду мера?
— Наше законодавство говорить, що можна бути на цій посаді хоч 25 років. Все залежить від довіри людей. Я не можу давати оцінку — це прерогатива виборців.
Олександр Челядин — Микола Концур:
— Чи можете Ви запевнити, що міська рада не буде приймати політичних рішень? Чи може міський голова не орієнтуватися в політиці?
— Звичайно, міський голова не може бути зовсім осторонь від політики. Але це не має бути основою його діяльності.
Ігор Дмитрів — Роман Руско:
— Ви вважаєте, що закон про вибори — недолугий. То що, може, відмінимо його?
— Я не вважаю, що закон недолугий, просто неприйнятний на місцевому рівні. Виборці не зможуть уже звернутися за допомогою до конкретного депутата. А відміняти закон — це прерогатива ВР.
Ярослав Чорний — Олег Романишин:
— Як би Ви будували об’їзну дорогу і вивозили сміття з міста?
— Я вважаю, що найбільш ефективно працюють приватні структури, які і повинні надавати послуги у цій сфері. В нас про сміття згадують лише напередодні виборів. Автопарк сміттєвозів має бути достатньо укомплектованим. Можна взяти машину в лізінг, якщо це потрібно.
Олег Кушлик виявив бажання задати питання представнику „Регіонів” — Володимиру Селіванову. Але виявилося, що присутній Володимир Селіванов — самовисуванець. Тому, виправляючи політичний ляпсус, пан Олег поставив інше запитання — всім присутнім бізнесменам:
— Як Ви збираєтеся поєднювати особистий інтерес з інтересами громади у владі?
Олег Романишин:
— Я маю конкретний бізнес, але згідно з законом, відмовлюся від нього у випадку обрання мене на посаду міського голови. Мій бізнес настільки рентабельний, що якщо я продам свою частку, то мені фінансів стане надовго.
Ігор Насалик:
— Так, я володію акціями вже 8 років. Мені пропонували їх продати, але я не погодився.
Ігор Очкур:
— Я теж продам або передам свій бізнес.
Ігор Очкур задав запитання одразу всім самовисуванцям:
— Чи маєте Ви свої команди, які, у разі обрання, приведете до влади?
Роман Руско:
— Я вже сказав, що у моїй команді будуть усі, кому не байдужий Калуш.
Володимир Селіванов:
— В мене є команда і на зустрічах з виборцями я її представлю.
Микола Концур — Іван Климишин:
— Постановою міської ради в ТВК є тільки 10 відведених місць для наклеювання агітматеріалів. Чому Ваші агітки по всьому місту?
— Ну, по-перше, щоб це стверджувати, треба зловити людину за руку. По-друге, я роздаю людям свої агітки. Хіба несу я відповідальність за те, де вони їх приклеюють?
Ігор Насалик — Ігор Очкур:
— В місті відбулася така хороша подія — створення коаліції Помаранчевих сил. То, може, всі 18 кандидатів приєднаються до коаліції і підтримають одного на посаду мера?
— Так, Меморандум підписаний, але 5-ий пункт (про єдиного мера) — це лише один із п’яти. Чомусь усіх хвилює саме цей пункт і ніхто не читає інші. Кожен, хто має бажання підписатися під всією угодою, можуть увійти до коаліції.
Роман Руско — Ігор Очкур:
— Якщо Ви будете третім у рейтингу на визначення єдиного кандидата від Помаранчевої коаліції, то чи поступитеся місцем?
— По-перше, рейтинг — це не єдиний показник, хоча і найважливіший. Але коли виникне потреба, звичайно, я зніму свою кандидатуру.
Єдина людина, яка відмовилася скористатися своїм правом на запитання, був Роман Бігун, за його словами, тому, що не хотів нікого ні підловити у некомпетентності, ні  навпаки — похвалити.

Журналістів шанують усі. Перед виборами.
На „круглому столі” були журналісти місцевих ЗМІ, зокрема, Мирослава Побуцька, редактор газети „Дзвони Підгір’я”, Олександр Зуб з газети „Калуський нафтохімік”  та Катерина Арсені з міського телебачення.
Першим поставити своє запитання до кандидатів виявив бажання Олександр Зуб, який, до речі, уже не вперше поцікавився в учасників Коаліції, яким чином вони робитимуть соціологічне дослідження? За словами Олександра Челядина, наразі розроблений такий механізм опитування думки громадськості Калуша: працює опитувальник, а також проводиться телефонне опитування кожним претендентом на мера від коаліції. Крім того, планується залучити громадську організацію, яка проводить подібні опитування по всій області.
Ця відповідь викликала шквал невдоволення серед присутніх, закиди в непрофесіоналізмі та суб’єктивізмі. А Ігор Насалик навіть запропонував профінансувати серйозне соцопитування, яке коштуватиме 9-10 тис. доларів і яке проведе незалежна соціослужба з Києва.
Проте члени Коаліції від такої благодійності відмовилися, мотивуючи це тим, що свої проблеми звикли вирішувати самі.
— Ми дійдемо згоди, — запевнив Ігор Очкур. — І немає значення, як — чи це буде соцопитування, а чи просто ми сядемо, поговоримо і приймемо рішення. Головне, що двоє поступляться на користь третього. Думаю, ви переживаєте не так за нашу коаліцію, як за власні кампанії.
Катерина Арсені задала дуже актуальне для місцевих журналістів запитання:
— Як Ви ставитеся до журналістів Калуша? Чи зміниться Ваше ставлення до них після виборів і чи є свобода слова у державних ЗМІ міста?
Виявилося, що всі без винятку претенденти дуже шанують журналістів Калуша, незалежно від того, „хто кому служить”. Прозвучали такі епітети, як „четверта влада” та „сторожові  пси демократії”, а також кілька компліментів на адресу газети „Вікна”. А Олег Романишин відзначив, що в Калуші з’явилася нова кінозірка, маючи на увазі діючого міського голову, який не зникає з екранів місцевого телебачення. А от щодо  свободи слова, то з цим, на думку учасників „круглого столу”, в Калуші важкувато. Проте всі обіцяють, що з приходом їх до влади у Калуші настане повна демократія і свобода слова.
Журналісти сприйняли такі заяви скептично: мовляв, до виборів всі співають такі дифірамби, а от після — все повертається на круги своя.
Не забарилася із запитанням і редактор газети „Дзвони Підгір’я” Мирослава Побуцька. Вона, зокрема, поцікавилася в учасників Коаліції: коли ж остаточна дата оголошення кандидатури єдиного мера?
— 18 березня, — відповів Ігор Очкур. — До цього часу ще хтось може приєднатися до Коаліції. Опісля це буде зробити вже важко.
Підвела риску під „коаліційною” темою Наталя Бабій, яка заявила що в Коаліцію вступати в жодному разі не буде — буде йти до кінця. ”І хай громада вирішить”, — таке було остаточне слово пані кандидата.

Насамкінець „Вікна” вирішили перевірити кандидатів на крісло мера на амбіційність: кожному було запропоновано анонімно написати свій прогноз результатів виборів на крісло міського голови, тобто, хто переможе на цій довготривалій передвиборній дистанції. Двоє присутніх уникнули відповіді на поставлене запитання. Всього прогнозів було 13: двоє кандидатів поклалися на вибір калушан та перемогу Калуша, двоє бачать переможцем Наталю Бабій, а інші самі прагнуть на посаду мера.