Найбільший тягар весняних робіт з прибирання, висаджування нових дерев і обрізування старих природньо ліг на спеціалізоване комунальне підприємство „Зеленбуд”.
Про особливості перебігу цьорічної кампанії з благоустрою директор підприємства Віктор Масляк поінформував у розмові з кореспондентом „Вікон”.
— Насамперед, цікаво дізнатися, де і що садили у Калуші?
— Підприємство за рахунок коштів Івано-Франківського обласного Фонду охорони навколишнього природнього середовища закупило саджанці дерев у Брошнівському і Калуському держлісгоспах. Це молоді берізки, ялинки, клени, явори, модрини, туї. Цьогоріч підприємство займалося і висадкою кущів. Найбільше нових зелених насаджень у сквері Шевченка, вздовж вулиць Євшана, Європейської, на бульварі Незалежності. Деревами ми укріпили зсув на Височанці, нові насадження з’явилися і на оновленій площі Героїв.
Щодо школярів, то вони здебільшого займалися озелененням територій, прилеглих до своїх шкіл. Вже можемо стверджувати, незважаючи на те, що весна цього року холодна і пізня, більшість з запланованого до Великодня ми виконати встигаємо.
— А як справи з міськими клумбами? Коли на них з’являться квіти?
— Практично уся розсада (а на міських клумбах має бути посаджено 75 тис. штук квітів) готується безпосередньо на нашому підприємстві. Закуповуємо тільки розсаду сальвії. Цього року садитимемо традиційні віоли, маргаритки, бегонії, сальвії, агератум і, звичайно, різні сорти чорнобривців. Проте роботи з облаштування квітників розраховуємо почати вже після Великодня і завершити до травня. І цьому є кілька пояснень. По-перше, маємо пізню весну, а, по-друге, торік ми до Паски засадили клумби, але ще до свят їх понищили і квіти повисмикували. Довелося після свят садити квіти повторно. Тому поспішати немає сенсу.
— Багатьох цікавить, чи садитимуть у місті екзотичні, реліктові дерева, чи з’являться на наших клумбах троянди тощо?
— З одного боку, це дуже дорого і, за існуючого фінансового стану підприємства, закупити саджанці таких цінних рослин нереально. З іншого боку, і про це особливо прикро говорити, калушани часто нищать і навіть крадуть молоді деревця. Так, торік невідомі викрали магнолію, яку ми посадили біля кінотеатру „Відродження”. А платан, який ми висадили на пл. Героїв, хтось просто зламав. Викрали ялівець, тую пірамідальну. Тільки самшиту на пл. Героїв ми не дорахувалися 20 штук. Більше того, підприємство подбало, аби на реліктових деревах були таблички з їхніми назвами, але багато їх також вже немає на своєму місці.
— Ви обмовилися про фінансові проблеми КП „Зеленбуд”. Крім того нещодавно в пресі з’явилася інформація, що КП „Зеленбуд” станом на 25 березня є єдиним комунальним підприємством, яке має заборгованість зі сплати податків. Якою є ситуація на сьогодні?
— Фінансування з міського бюджету для нашого підприємства становить близько 270 тис. гривень на рік. Загалом через нестачу коштів маємо серйозні проблеми як з виплатою зарплати, так і з виконанням податкових зобов’язань. Так, для прикладу, місячний фонд оплати праці становить 59 тис. гривень, з них з бюджету фінансується тільки 43 тис. гривень, а решту треба заробити. До слова, на цей рік була розроблена Програма розвитку підприємства, яка передбачала виділення 980 тис. гривень, але реально дали менше половини усієї суми. Крім того, своєчасно виконувати усі роботи в місті заважає нестача людей. Так, весь штат „Зеленбуду” — 59 осіб. Не так давно працівників було вдвічі більше, але торік на підприємстві відбулося скорочення штату, багато людей звільнилися самі через те, що роботи багато, а заробітна плата — маленька. Тепер людей бракує, а обсяг робіт залишився попереднім. Адже, крім дільниці озеленення, є ще і дільниця благоустрою. Тобто наші працівники садять зелені насадження, слідкують за ними, упорядковують газони, підстригають дерева, кущі тощо. Також до наших обов’язків належить прибирання газонів, скверів, побілка дерев, бордюр, зрізування старих та хворих дерев, прибирання парку після масових святкувань та на стихійних ринках, догляд за порядком на автобусних зупинках та за усіма пам’ятними знаками, які є в місті.
— Ситуація, з огляду на те, що зелене господарство загалом може бути непоганим бізнесом і навіть давати прибутки, виглядає дивною. Які перспективи розвитку має КП „Зеленбуд”?
— Таке підприємство, звичайно, має передумови для розвитку і самостійного заробляння грошей. Наприклад, вирощувати розсаду. Але для цього потрібно інвестувати серйозні кошти, довести до ладу теплиці і зробити там опалення. Тобто розвивати матеріальну базу. Але сьогодні опалення відключене навіть у адмінкорпусі підприємства, тому самостійно, без підтримки міста чи допомоги інвесторів, нам стати на ноги практично неможливо.
Також у місті надто мало клумб на площах, які орендують підприємці. Гадаю, ми ще до цього дійдемо, коли місцеві бізнесмени охочіше інвестуватимуть не тільки в бізнес, але і у поліпшення вигляду рідного міста. До слова, КП „Зеленбуд” має можливість та фахівців, аби допомогти їм у цьому.
Окремо хочу зупинитися і на такій проблемі, як наявність землі. Так, коли ми облаштовували квітники на пл. Героїв, зіткнулися з тим, що у місті практично ніде взяти землю, немає належних вільних ділянок. Тоді ми домовилися з приватником і нам дали ґрунту з будівництва. Гадаю, що далі ця проблема ставатиме гострішою.
— Ваші працівники добре попрацювали над благоустроєм міста до Великодня. Чи отримали вони за це бодай якусь винагороду?
— Над благоустроєм та підготовкою міста до свят добре попрацювали наші спеціалісти. Зокрема, хочу відзначити Марію Михайлюк, Надію Норин, Ольгу Мельник, Любов Худяк, Галину Курилишин, Любомиру Коваленко, Ганну Шевчук з дільниці озеленення, а також Ольгу Мішко, Зою Гугилю та Галину Саричеву з дільниці благоустрою. Ці люди, як і усі інші наші спеціалісти, у ці дні працюють у посиленому режимі. До слова, велике навантаження працівники КП „Зеленбуд” мають і після масових святкувань, наприклад, у парку, який нам належить прибрати від сміття. Багато роботи додає стихійний ринок на Дзвонарській, де щодня працюють наші люди. Але, як не прикро про це говорити, преміювання працівників нашого підприємства не практикується. Для цього нам не виділяють фінансування.
— Дякую за розмову.
Ватикан: коли час зупинився