25 квітня у чергову частину Калуського РВ УМВС поступили ще кілька заяв від мешканців міста, у яких вони скаржилися на невідомих зловмисників, які обікрали їхні помешкання і підсобні приміщення. У квартирах двох калушанок з вул. Біласа-Данилишина та вул. Б.Хмельницького наприкінці березня якісь непрохані гості так похазяйнували, що господиням довелося складати довжелезний список, щоб описати своє викрадене майно. Крали злодії все, що бачили, не гребуючи нічим — від побутової техніки до наборів посуду. Оскільки вони не полінувалися і килими познімати з підлоги та стін, то, скоріше за все, „працювали” зловмисники вночі, знаючи напевне, що їх ніхто не потурбує хоча б з годинку.
Того ж дня оперативники відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх розглянули ще кілька заяв від мешканців Калуша про крадіжки з кладовок та підсобних приміщень. У всіх епізодах відчувався один і той же злодійський „почерк”: невідомі крадії проникали всередину шляхом підбору ключів до замків дверей. Скидалося на те, що усі крадіжки були справою рук однієї злочинної групи, бо таку кількість викраденого майна неможливо „потягнути” самотужки. Та й вибір зловмисників падав саме на ті „підсобки”, у яких зберігалися велосипеди. З кладовок, облаштованої на сходовій клітці в одному з будинків на вул. Малицької, зник гірський велосипед „Arabella” вартістю 600 грн., з подібного приміщення в будинку на вул. Грушевського — імпортний велосипед „Bodan” і набір ключів, з квартири на вул. Сівецькій — велосипед „Escort” та кросівки „NIKE”, з підвалу на вул. Каракая — велосипед „Україна”, а з підвалу на вул. Дзвонарській злодії запаслися продовольством, викравши кілька мішків цукру, гречки, різноманітні консервації на загальну суму близько 2 тисяч гривень.
Проаналізувавши „почерк” і характер злочинів, начальник відділення ВКМСН Ігор Сасник разом з оперативниками відділення Олегом Кажуком та Юрієм Фіцаком визначили для себе коло осіб, які вже не раз попадали в поле зору міліції за схильність до подібного роду правопорушень. Одним з підозрюваних був 16-річний мешканець вул. Рубчака Василь С., раніше суджений за крадіжки. Юний злодій „спеціалізувався” на оббиранні чужих „підсобок” і підвалів, і віддавав перевагу саме велосипедам. Коли працівники КМСН запросили його „на побачення”, Василь помітно нервував, відповідаючи на влучні запитання оперативників, а коли міліціонери вирішили нанести візит до його квартири, то хлопчина, зрозумівши, що все таємне незабаром має стати явним, зізнався у вчиненні крадіжок. Як виявилося, Василь разом зі своїм на рік молодшим товаришем — учнем ЗОШ №5 Михайлом Б. були „авторами” усіх вищеназваних крадіжок.
Маючи „досвід” за плечима, Василь переконав Михайла, що прикрасити своє життя можна досить легко, забираючи чуже майно, і майже безкарно, адже за минулі свої „проступки” він отримав 3 роки позбавлення волі умовно з відтермінуванням виконання вироку на рік. Щоправда, року з дня суду ще не минуло, але Василеві надто сильно кортіло „легкого хліба”. Викраденими речами хлопці розпоряджалися на свій розсуд. Килими, подушки, простирадла і дещо з посуду та продовольства пішли на облаштування своєї „малини” в закинутому підвалі одного з будинків на вул. Хіміків, де таких приміщень є доволі багато. Набори кришталевого та порцелянового посуду Василь вирішив подарувати своїй бабусі, що мешкає на вул. Коновальця. На запитання: „Звідки гроші?” хлопчина відповідав, що здавав металобрухт і на цьому усі застереження з боку рідних закінчувалися. Велосипеди юні злодії продавали за безцінь (всього по 35-50 грн.) в селі Довжка, де у Михайла було дуже багато знайомих. А телевізор „Funai” і аудіомагнітофон „Panasonic” Василь вирішив поставити у себе вдома, оскільки, на його думку, на них він мав більше прав як організатор і „проектант” крадіжок. Саме тут побутову техніку було вилучено оперативниками ВКМСН як один з основних речових доказів у цій кримінальній справі.
Зараз Василь С. перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, очікуючи на новий вирок суду. Тепер йому навряд чи вдасться відбутися „легким переляком” і доведеться реально відбувати покарання в „місцях, не дуже віддалених”. А його соратник по злодійському ремеслу Михайло Б., давши підписку про невиїзд, потрапив під набагато пильніше око своїх батьків, адже частка майбутнього покарання належатиме і йому.
Ватикан: коли час зупинився