Компроміс завжди знайдеться
Не отримавши від керівництва підприємства жодної відповіді, п. Якимів написала відповідного листа міському голові Ігорю Насалику і газеті „Вікна”. Але як зарадити її горю у такій ситуації? Минулого року подібний випадок, щоправда, набагато цинічніший, спіткав калушанку Ольгу Пихник. Якщо таке трапляється вперше, то це можна назвати прикрим збігом обставин, але коли вже вдруге, то це не що інше, як халатність при виконанні своїх обов’язків людей, які займаються похованнями.
Директор КП „Екосервіс” Богдан Мазур має власне бачення проблеми:
— Так уже вийшло, що крім робіт прямого свого призначення, а саме — вивезення і утилізації побутових відходів, з 31 березня 2004 року наше підприємство отримало у „навантаження” обов’язки ліквідованого владою КП „Ритуал”. За час роботи „Ритуалу” чомусь завжди траплялися різні непорозуміння, мінялися керівники, працівникам не виплачувалася зарплата, були порушені кримінальні справи. Не без „хвостів” „Ритуал” перейшов і до нашої структури. Тому і стаються такі випадки, як з добродійками Пихник та Якимів.
Щодо останнього випадку, то хочу сказати, що компроміс із заявницею знайдено. Ми запропонували забронювати їй місце з іншого боку могили, оскільки, на щастя, там є вільне, незаброньоване ніким місце. А чому так трапилося? Цьому є лише одне пояснення. До 2003 року велися спеціальні журнали бронювання місць на кладовищі. Потім ці записи зникли не без криміналу. Тоді колишній керівник пояснив їх зникнення тим, що на нього увечері напали невідомі грабіжники, побили і забрали сумку з документами, серед яких були і журнали обліку броні.
Після цього адміністрація КП „Ритуал” через засоби масової інформації звернулася до калушан з тим, щоб громадяни прийшли і перереєстрували свою бронь. Багато хто з мешканців міста тоді цю процедуру не виконав. Серед них була і п. Якимів, а тому її бронь №1193 у нових записах не значилася. Зараз все по-іншому: ми ведемо спеціальну картотеку, де є всі необхідні дані про поховання і все, що з ним пов’язано. А щодо проблеми порядку на цвинтарі, то слід сказати, що це не одна, а цілий комплекс проблем, які потребують нагального вирішення. Проте всі наші пропозиції і плани руйнуються з однієї причини — немає стійкого і відповідного фінансування.
Про собак, дороги і „грандіозні” кошти
Враховуючи той факт, що на КП „Екосервіс” колишня влада міста „навішала собак” і в прямому, і в переносному значенні, додавши до обов’язків підприємства також відловлювання бродячих тварин, а з початку цього року — ще й утримання автомобільних доріг Калуша, то можна зробити висновок, що одному вузько профільному підприємству такий фронт робіт аж ніяк не під силу. До того ж — без відповідної техніки. І якщо вивезення сміття хоч мінімально, та все ж механізовано, то для ремонту доріг у „Екосервісу” немає жодної техніки і підприємство виконує лише роль генпідрядника, який замовляє безпосередніх виконавців дорожньо-ремонтних робіт. Зате відповідальність за вкрай поганий стан наших вулиць повністю лягає на плечі цього комунального підприємства. Такі рокіровки колишня міська влада провела без жодного економічного розрахунку, адже сьогодні лише на прикладі „Екосервісу” добре видно, наскільки негативною була „реорганізація” комунального господарства міста.
Але це питання — тема нових журналістських досліджень. Повернемося до проблем міських кладовищ.
Як зазначив Богдан Мазур, їх дослідження треба починати з азів, тобто — з фінансування. Цьогорічний бюджет видатків на благоустрій міста окремим рядком передбачає фінансування КП „Екосервіс” у розмірі 50 тис. гривень на рік. Щомісяця підприємство мало б отримувати з міської казни близько 4 тис. гривень. Куди спрямовуються ці „грандіозні” кошти? В першу чергу, на виплату заробітної плати двом прибиральникам, яких за штатом мало б бути четверо, адже загальна площа двох міських кладовищ досить велика. Директор „Екосервісу” з сумом констатує, що знайти добросовісних прибиральників на мінімальну зарплату досить проблематично. І хоча така робота не потребує ніякої кваліфікації чи освіти, та все ж охочих працювати на кладовищі не так вже й багато: хтось бажає вищого окладу, а комусь не до вподоби працювати поруч з могилами. Інші видатки із взазначеної суми спрямовуються на вивезення сміття, пально-мастильні матеріали, зрізування чагарників, дикорослих кущів та дерев (особливо на старому цвинтарі).
— Добре, що можемо заробляти гроші і самі, не чекаючи підмоги від міської ради, зокрема, на наданні ритуальних послуг, — каже Богдан Васильович. — Але й тут не обходиться без проблем. Колись ми мали свій магазин ритуальної атрибутики у центрі міста на вул. Грушевського. Там приймалися замовлення автокатафалків, вінків. Міська влада крамницю продала, нас звідти „виселили”, і бюро ритуальних послуг розмістилося за межею житлових масивів, на обочині міста у приміщенні адміністрації „Екосервісу”. Така віддаленість від центру міста, крім незручностей для калушан і збитків для нашого підприємства (адже відтоді майже повністю припинилася реалізація ритуальної атрибутики), не принесла заробітку. Щоправда, у грудні минулого року ми отримали дозвіл на оренду приміщення колишнього соцзабезу, що на майдані Шептицького, 8. Ми провели відповідну експертну оцінку будинку, уклали договір оренди з Фондом комунального майна міста і навіть протягом п’яти місяців сплачуємо орендну плату. Але переїхати до приміщення, яке потребує капітального ремонту, поки що не можемо. Тому ми склали кошторис на проведення ремонтних робіт в сумі 11 490 гривень, і відправили лист Ігореві Насалику з проханням виділити ці кошти з міського бюджету. Раніше за сприянням ми зверталися до колишнього міського голови, але жодної допомоги у вирішенні цієї проблеми так і не дочекалися.
Хаос на цвинтарі — на совісті громадян?
Питання порядку на кладовища — це, в першу чергу, питання нашої совісті. Адже непоодинокими є випадки, коли люди, прибираючи на могилах своїх рідних та близьких, сміття скидають де заманеться: під паркан, на стежки, а то й на сусідні могили. Трапляється, що й палять старі вінки, квіти, суху траву, завдаючи збитків як „Екосервісу”, так і навколишньому середовищу. Таку ситуацію інакше, як соціальним лихом, не назвеш. Але факт залишається фактом. Як подолати таке людське нехлюйство? На думку директора КП „Екосервіс”, варто внести до штатного розкладу підприємства кількох сторожів, які б стежили за порядком на території обох цвинтарів.
— Тоді можна б було боротися ще з одним хаотичним явищем — вільним в’їздом на територію автомобілів, — каже Богдан Мазур. — Можна зрозуміти ситуацію, коли людина, яка не може пересуватися самотужки, хоче помолитися на могилі своїх рідних і у даному випадку вимушена користуватися втомобілем. Але коли машини вільно роз’їжджають цвинтарем, то це вже безпорядок. Ще дошкуляє нам хаотичне будівництво пам’ятників, яке часто ведеться з порушенням відповідних норм і правил. Крім цього, горе-будівельники, заливаючи основи, часто наносять збитки як „Екосервісу”, так і громадянам, приміром, вириваючи металеві таблички з номерами броні і підставляючи їх під плити для рівноваги. А після залиття фундаментів під пам’ятники мало хто здогадується прибрати за собою залишки бетону, мішків з-під цементу чи дерев’яну опалубку. Бувають випадки, коли через таке ось стихійне будівництво до місця поховання не можуть проїхати екскаватор чи катафалк.
Зараз ми розробляємо спеціальне положення, яке регулюватиме порядок будівництва основ для надгробних плит. Це положення обов’язково мусить бути узаконене через виконком, адже бо інакше зарадити цій ситуації ми не зможемо. До речі, варто було б дозволити виконання таких робіт якійсь певній фірмі, з якої в разі порушення норм будівництва можна було б спитати. А так будують всі, кому заманеться, часто перевищують дозволені розміри, а тому нищиться відповідна інфраструктура кладовища.
Будуть гроші — буде й порядок
Те, що новий цвинтар потребує значних капіталовкладень, — ні для кого не секрет. Відгуки громадян про сьогоднішній стан „вічного міста” досить невтішні. В основному люди скаржаться на відсутність асфальтованих доріжок, особливо у нових секторах. Але востаннє, за словами Богдана Мазура, для асфальтування нового цвинтаря кошти з міського бюджету виділялися ще у 1994 році. Зараз для повного наведення порядку необхідно затратити досить кругленьку суму. Адміністрація КП „Екосервіс” склала відповідний кошторис на проведення ремонтно-відновлювальних і будівельних робіт на 429 тис. гривень, який передбачає ремонт і відновлення існуючих проїздів і пішохідних доріжок, улаштування доріжок в районі поховання воїнів УПА та на ділянці з розширення міського кладовища, ремонт автостоянки і обладнання побутового приміщення для працівників цвинтаря. Щодо останнього пункту, то слід зазначити, що це чи не першочергове завдання, адже зараз копальники могил не мають жодних умов для нормальної праці, яка, до речі, зовсім не з легких.
— Якщо влітку люди можуть хоча б умитися, — каже Богдан Мазур, — то, уявіть собі, наскільки тяжкою є їх праця в осінньо-зимовий період. Щоб викопати могилу цієї зими, хлопці палили старі автопокришки, щоб розігріти замерзлу глину. А похоронів буває по два-три на день. Не хоронимо людей лише двічі на рік — на Різдво і Великдень. Тому побутове приміщення нам дуже потрібне. В ідеалі там мала б бути роздягальня, кімната для відпочинку, інвентарний склад, телефон і опалення. Водопровід задля одного будинку ніхто, звичайно, прокладати не буде, а тому треба встановити новий резервуар для води, бо старий вже давно проржавів. Поряд з побутовим приміщенням можна буде обладнати кіоск з ритуальними атрибутами, де можна було б придбати свічки, вінки чи квіти. Але на все це потрібні гроші, яких у нас наразі немає.
Ватикан: коли час зупинився