Однак, зважаючи на те, що ретрансляція телепрограм є доволі непоганим і прибутковим бізнесом, а також на те, що з “Хвилі” у процесі судового розгляду були зняті основні звинувачення, не дивно, що керівництво товариства домагається “відновлення справедливості”.
Каменем спотикання між СТ “Хвилею” та правоохоронними органами стала відсутність у товариства ліцензії Національної ради з питань телебачення та радіомовлення на ретрансляцію телепрограм. Як наслідок — прокуратура м. Калуша порушила кримінальну справу за внесення неправдивих відомостей у договори, отримання доходів незаконним шляхом та причинення тяжких наслідків державним інтересам (вартість ліцензії — 12 тис. гривень). Суд розглянув справу і зняв з голови товариства Володимира Перегіняка обвинувачення за двома останніми статтями. Однак судова тяганина і, насамперед, оприлюднена в місцевих ЗМІ інформація суттєво відбилися на престижі та господарській діяльності “Хвилі”. Тому, зі зрозумілих причин, на загальних зборах СТ “Хвиля” було прийняте рішення про припинення діяльності мережі кабельного телебачення у місті.
“Нас з конкурентами поставили у нерівні умови”
Так вважає голова СТ “Хвиля” Володимир Перегіняк. У листі, який надійшов до редакції, він доводить, що порушення прокуратурою кримінальної справи проти “Хвилі” є нічим іншим, як знищенням господарської діяльності товариства на користь конкурента — телерадіокомпанії “Т+”. “Помічник прокурора міста Калуша Орищенко, — йдеться в листі, — дав газетам неправдиву інформацію про те, що СТ “Хвиля” здійснює свою діяльність без ліцензії Нацради і не оплатило жодної гривні податку, а мешканці, які підключилися до телемережі СТ “Хвиля”, залишаться ні з чим. Навмисне брехлива інформація помічника прокурора, подана в ЗМІ, зробила свою негативну справу. Гнів клієнтів, погрози мешканців досягли такого рівня, що будувати й обслуговувати дальше мережу було неможливо”.
Тим часом, вказує Володимир Перегіняк, телерадіокомпанія “Т+” теж здійснювала господарську діяльність без ліцензії Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення, але у їхній діяльності прокуратура не виявила протиправних дій і у місцевих ЗМІ звинувачення проти “Т+” не оприлюднювала.
Володимир Перегіняк стверджує, що згідно із Законом України “Про ліцензування деяких видів господарської діяльності” серед перелічених видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, ретрансляція каналів відсутня. Крім того, за законом, ліцензія Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення потрібна для виробництва та поширення телерадіопередач. СТ “Хвиля”, вказує голова товариства, протягом своєї діяльності не створювало і не використовувало власного каналу мовлення, а вело тільки ретрансляцію програм інших телерадіопередач.
Але основним доказом своєї правоти (до речі — який прийняв до уваги суд) Володимир Перегіняк наводить роз`яснення керівника Головного науково-експертного управління А. Мацюка: “ Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення видає ліцензію на право використання каналу мовлення та часу мовлення, а суб`єкти господарювання, які надають послуги кабельного зв`язку, у тому числі й по доведенню через кабельні мережі програм будь-яких телерадіоорганізацій, не є телерадіоорганізаціями, то вимога щодо отримання такими суб`єктами господарювання ліцензій Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення не є правомірною”. “Аж тут прокуратура повірила і зняла обвинувачення”, — йдеться у листі до редакції.
Керівництво “Хвилі” стверджує, що “через упереджені, насильницькі, неправомірні дії правоохоронних органів, ми вимушені були припинити створення й експлуатацію кабельної мережі, в результаті чого зазнали значних моральних і матеріальних збитків”, і вимагає “об`єктивного розслідування та встановленння справедливості”.
Прокуратура брехливої інформації не поширювала
Так відгукнулися на звинувачення СТ “Хвиля” старший помічник прокурора міста Анна Вороняк та заступник прокурора Ігор Орищенко. Вони коротко резюмували, що прокуратура провела розслідування кримінальної справи за ст. 366 ч.2, яке закінчилося направленням справи до суду. Володимир Перегіняк у процесі розслідування та у суді користувався послугами адвоката, але ніяких скарг і апеляцій на рішення суду не подавав. Володимир Перегіняк, повідомили представники прокуратури, пропрацював 3 роки без ліцензії і отримав дохід від абонентської плати у розмірі 32 тис. гривень. Підприємець в умовах договору вказував неправдиві відомості, а саме — що діє на підставі ліцензії.
— Якщо він наполягає, що ліцензії для його виду діяльності не потрібно, то навіщо у договорі пише, що працює за ліцензіє, — каже Анна Вороняк. — Адже таким чином Володимир Перегіняк вводив в оману споживачів.
Ігор Орищенко вказує, що у ході розслідуваня прокуратура спиралася, в тому числі, на роз`яснення представника Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення в Івано-Франківську В. Турелика, в якому вказується, що “після отримання всіх дозволів потрібно подати заявку на отримання ліцензії Нацради на право користування каналом мовлення, яка є єдиним і достатнім документом, що надає ТРО право мовлення згідно з умовами, зазначеними в ліцензії”. Роз`яснення ж керівника Головного науково-експертного управління, кажуть представники прокуратури, не має законної сили, а має тільки рекомендаційний характер.
По-суті, Володимир Перегіняк вироком суду був визнаний винним у вчиненні господарського злочину, але звільнений від кримінальної відповідальності за амністією. Проте апеляції на рішення суду він не подавав. Загалом, вважають Анна Вороняк та Ігор Орищенко, цю справу СТ “Хвиля” „піднімає” в основному через те, що нині вже Рожнятівська прокуратура проводить розслідування за кримінальною справою щодо цього ж товариства, яке нині працює у Брошневі, за тими ж звинуваченнями.
Як можна “відновити справед-ливість”?
За словами юриста Романа Щербінського, найпростіший шлях, яким СТ “Хвиля” може повернутися до калуського споживача, — це подати набір документів на повторну реєстрацію підприємства і починати свою діяльність з “чистого листка”. Якщо товариству буде відмовлено, тоді можна буде подавати до суду. Альтернативного шляху, по-суті, немає, оскільки “Хвиля” не подавала апеляцію на рішення суду і воно вступило у законну силу. Тепер повернути справу до судового розгляду можна тільки тоді, якщо б були виявлені нові, невідомі досі (нововиявлені) обставини.
Ватикан: коли час зупинився