Ми цікавимо інвестора дешевизною
Датські інвестори не збираються зупинятися на досягнутому і вже діючі ферми з вирощування свиней — це тільки проміжний пункт їхнього масштабного задуму. Виглядає так, що незабаром датська свинина складе серйозну конкуренцію місцевому виробнику. Добре це чи погано — кожен може мати власні критерії. Однак, кому ця затія точно буде не до душі — це базарним перекупникам. Загалом свинина українцям обходиться у кілька разів дорожче, ніж жителям інших європейських країн. Основна причина — висока собівартість продукції.
Звичайно, датські фермери зацікавлені у розвитку свого проекту в Україні, зокрема на Калущині. По-перше, у нас дешева робоча сила; по-друге, тисячі гектарів пустуючих земель, які також можна взяти в оренду майже за безцінь; по-третє, датчани виявилися піонерами на Калущині у цій справі, тому мають шанс за кілька років стати монополістами на цьому ринку послуг. Зацікавленість датських інвесторів доводить і те, що нещодавно керівництво фірми “Даноша” зініціювало поїздку делегації Калуського та Галицького районів до Польщі на фірму “Полданор”, яка теж заснована датськими фермерами. За словами Івана Живачівського, який був єдиним представником калуської делегації, у “Даноші” і “Полданору” — один і той же гендиректор. Польська фірма вирощує 450 тис. свиней на рік і дає роботу 1500 полякам.
У складі української делегації були представники епідеміологічної, природоохоронної служб, еколог області. Поїздка організовувалася для того, щоб довести нашій місцевій владі доцільність та безпечність побудови подібного комплексу на теренах Калущини (а частково — і Галицького району), адже остаточних дозволів тільки за схематичними поясненнями спеціалісти, зрозуміло, не могли дати. За словами голови РДА, присутні спеціалісти-екологи не мали жодних зауважень до роботи польської фірми. Це закономірно, оскільки “Полданор” відповідає всім вимогам природоохоронного законодавства Євросоюзу.
Електрика і свині:
який між ними зв`язок?
За словами Івана Живачівського, польська фірма виробляє не тільки свинину, але й електроенергію. Для цього особливим способом підігрівають і зберігають відходи з свинокомплексу, а отримані у результаті гази “спалюють” на електростанції. Таким чином, фірма забезпечує електроенергією не тільки себе, але ще має змогу її продавати.
У гміні (невелике село, яке можна прирівняти до Войнилова), яку так би мовити, курує “Полданор”, поляки теж мають немалу вигоду. Зокрема, фірма побудувала тут котельню (залучивши кошти Євросоюзу на енергозберігаючі технології), яка працює на соломі. Фірма забезпечує котельню паливом безкоштовно. Таким чином, є взаємовигода: датчани безплатно позбавляються від відходів, а польські селяни (знову ж таки — безкоштовно) отримують теплоенергію.
Чи є вигода калушанам
від датських свиней?
На думку Івана Живачівського, є, і чимала. Найперше — це нові робочі місця, яких, до прикладу, на м’ясопереробному заводі має бути створено близько 200. Звичайно, можна засумніватися у такому показнику, оскільки датська свинина і є дешевшою через те, що має меншу собівартість, а в це поняття заробітна плата входить також. Але факт залишається фактом. Крім того, суттєво мають зрости відрахування до місцевого бюджету. До прикладу, у польському селищі половину надходжень до місцевого бюджету складають податкові відрахування від “Полданору”. Тим паче, як стверджує голова РДА, у нашому районі близько 5-6 тис. га пустуючих земель, частину з яких можна віддати датському інвестору.
Де будувати м’ясокомбінат, наразі ще не вирішено. Поки що найвірогідніший варіант — с. Студінка. Хоча галичани теж не проти залучити на свою територію датського інвестора. Схоже, що “Даноша” наразі у вигідному становищі, оскільки влада вирішила не тільки сприяти, а ще й допомагати інвестору міцно вкоренитися на Івано-Франківщині. Іван Живачівський навіть вголос мріє про таку ж, як у Польщі, котельню, яка працює на соломі і яку найреальніше можна встановити у Войнилові, Копанках або Боднарові (де є житлові масиви). Але найголовніше, що матимуть калушани — це дешева свинина.
Тому що свинокомплекс на Калущині буде, як бачимо, сумніватися не доводиться — надто багато зацікавлених у цьому проекті. І це має свої позитиви. Проте, наскільки екологічно безпечно працюватимуть у нас датські інвестори, залежить від того, наскільки контролюватимуть їхню роботу наші санітарні та природоохоронні служби, а також від того, наскільки наші стандарти відрізняються від європейських.
Ватикан: коли час зупинився