Сприяє таким надіям калушан і передвиборча програма мера, у якій він обіцяв частину своїх зобов’язань виконати за рахунок власних коштів (зокрема, забезпечити калушан постійним постачанням холодної та гарячої води і побудувати 2000 кв. метрів житла для найбільш незахищених мешканців Калуша).
За два місяці керманич Калуша таки встиг подивувати калушан масштабними концертами, безплатним морозивом, неординарними заявами. І все це — за свій рахунок. Схоже, така благодійність мера починає дратувати калушан за принципом: а чому не мені або, принаймні, на суспільно корисні речі? Але калушани можуть судити лише про те, що показує їм міська влада, а це переважно „хліб і видовища”. Однак за об’єктивом суспільної думки залишається багато рішень і кроків міської влади.
Найпершим кроком і наразі найбільшим випробуванням міської влади на демократичність і прозорість було призначення заступників міського голови. Цьогоріч процедура заміщення посад відбувалася за дещо іншою схемою, ніж зазвичай. Ігор Насалик вирішив, що демократичніше буде не призначати людей на дані посади, а оголосити конкурс, у якому і переможуть найкращі. Сама процедура була новою і незвичною для калуських посадовців. Окрім того, мало хто повірив, що, як це зазвичай буває, посади не розподілені уже заздалегідь. Одне слово, хоч ідея конкурсу сама по собі була хорошою (адже так можна вивчити наявний кадровий потенціал, дізнатися, що пропонують потенційні заступники і як виконуватимуть задекларовану програму), проте втілити її міській владі до кінця прозоро не вдалося. Так, у конкурсі на 5 посад заступників виявили бажання брати участь 27 осіб. Найбільше нарікань було на те, що окремі члени комісії самі змагалися за вакантні місця.
У рамках проекту „Влада для громади” газета „Вікна” проводить „круглі столи”, щоб висвітлити діяльність міської влади після виборів. У вівторок за круглим столом у ПК „Мінерал” чи не вперше з часу свого обрання міська влада зустрілася з представниками місцевих ЗМІ. Таку „законспірованість” Ігор Насалик пояснює тим, що йому поки що нічим похвалитися перед громадою.
Темою розмови були кадрові призначення: за яким принципом вони відбувалися — за принципом партійності чи професійності? За круглий стіл були запрошені: міський голова Ігор Насалик, екс-голови фракцій БЮТ, УНП і „Наша Україна” у міській раді Роман Боднарчук, Олександр Челядин та Ігор Очкур (нині відповідно — секретар міської ради і заступники міського голови з гуманітарних питань і економіки). Крім того, запрошення отримали депутати міської ради: від виборчого блоку „Національний вибір” — Василь Гордій, від НРУ — Леся Кирилович, голова міської організації Громадянської партії „ПОРА” Віталій Кінаш. Тільки Роман Боднарчук та Ігор Очкур (до речі, члени конкурсної комісії, голови міських організацій ВО „Батьківщина” та НСНУ) проігнорували запрошення.
У засіданні „круглого столу”, крім „Вікон”, взяли участь журналісти місцевих ЗМІ — газет „Дзвони Підгір’я”, „Калуський нафтохімік”, Державної студії „Калуське міське телебачення”.
Як ви оцінюєте проведений конкурс?
Ігор Насалик, міський голова:
— Ця ідея була хороша. Про це свідчить насамперед те, що кілька міських голів — Коломиї, Долини, Івано-Франківська — „транспортували” її до себе. Отже, вона мала право на життя. Конкурс мав на меті виявити фаховий рівень претендентів, можливість реалізації ними планів, побудованих головою міста. Партійна приналежність до уваги не бралася. Сам конкурс пройшов достатньо прозоро і виявив широкий пласт кадрових можливостей Калуша. За 12-бальною шкалою я задоволений кандидатами на посади на 8,5-9 балів. Комісія, яка оцінювала кандидатів, зважала насамперед на їхні програми, ідеї додаткових форм фінансування для міста (і не тільки бюджетного). Адже будь-які зміни у житлово-комунальній сфері, промисловості, економіці дозволять цим галузям розвиватися динамічніше.
Я не задоволений на 100% своїми заступниками і не виключаю, що відбудеться ротація відповідно з показниками їхньої роботи. Якщо не буде динамічного розвитку ввірених їм галузей, то будуть відповідні зміни на посадах. Хочу наголосити, що єдиний фактор, який визначав переможця конкурсу, — це професійні навички і можливість та бажання їх реалізувати. Негатив проведеного конкурсу — це те, що 50% потенційних кандидатів на посади не взяли участь у конкурсі, бо думали, що все заздалегідь визначено. Єдиним із штрихів, де була політична складова, було те, що своїм голосом я визначив заступника з економіки (Ігоря Очкура).Загалом я не брав участі у голосуванні за претендентів. Більше політики у призначеннях не було.
На сьогодні ми чудово розуміємося з радою. Динаміка нашого порозуміння — 47-48 депутатів. Я вже говорив, що сама рада є не політичним, а законодавчим органом для вирішення питань, які турбують мешканців міста. Вони підказують нам проблеми, а напрямок їх вирішення ми визначаємо самі.
Конкурс проходив так: кожен із учасників готував доповідь із коротким аналізом галузі і напрямками розвитку. Я поділяю на 70% погляди і плани тих осіб, які були обрані на заступників. Проте не можу сказати, що це найсильніший склад команди, але поки що не можу аналізувати їхню діяльність, бо ще не пройшло 3 місяці випробувального терміну.
Неправдою було б сказати, що у нас зараз повна гармонія в команді. Поки що ми не є командою.
Василь Гордій, депутат міської ради, учасник конкурсу:
— Сама ідея проведення конкурсу для Калуша — революційна, неординарна, спрямована на те, щоб вивчити професійність людей, які хочуть підтримати міського голову у його задумі розбудови міста, налагодженні технологій. Але місто не було готове до такого конкурсу. Мер уже відзначив, що люди не повірили, що вони можуть бути вислухані і відповідно оцінені. Були й негативи самого конкурсу. Члени комісії не повинні були бути претендентами на посади, бо це — зацікавлені особи. Я розумію, що потрібен був час на організацію конкурсу. Крім того, всім учасникам мали задаватися одинакові запитання, щоб об’єктивно оцінити, як людина орієнтується у певному напрямку.
На комісії сильно виглядали представники старої влади, вони були компетентнішими. Члени комісії не могли фахово оцінити заступників на житлово-комунальну сферу, промисловість. Єдиний, хто в цьому там дійсно розбирався, — це Ігор Насалик.
На самих початках комісія, можливо, і потрібна була, але тепер хто краще за Насалика може знати про фаховість тієї чи іншої людини з команди? Якщо відбудуться ротації, чи потрібно знову комісії для визначення заступників? Думаю, ні, бо інакше Ігорю Степановичу знову будуть нав’язуватися люди, з якими він, можливо, не зможе працювати. Думаю, шляхом консультацій і домовленостей можна буде визначити нових заступників.
Я не згоден з результатами конкурсу, бо було лобіювання інтересів Української Народної Партії, яка на виборах насправді програла, але тепер при владі. Мало бути три заступники від УНП — Олександр Челядин, Олена Білоус та Василь Петрів. Це чисто політичне питання. Я Ігореві Степановичу сказав: нічого в Калуші не змінилося. Якщо раніше при владі був Рух, а УНП — в опозиції, то тепер при владі УНП.
Віталій Кінаш, депутат міської ради, голова міської організації Громадянської партії „ПОРА”:
— Комісії було важко фахово оцінити кандидатів. Доцільно було створити 2-3 комісії. Також мені не сподобалося те, що учасники конкурсу були членами комісії. Вони могли свідомо занижувати оцінки конкурентам. У цілому вважаю, що конкурс повинен був бути. Це дало можливість багатьом відкрити свій потенціал. Наші представники у конкурсі участі не брали у зв’язку з тим, що у нас поки що немає фахівців у відповідних галузях.
Олександр Челядин, заступник міського голови з гуманітарних питань, голова міської організації УНП:
— Я себе тут відчуваю дещо незатишно, бо теж був учасником конкурсу і кандидатом на посаду. Так, процедура конкурсу дійсно до кінця не була досконалою, але сам факт проведення конкурсу — позитивний. Не було упередженості комісії до тої чи іншої політичної сили, оцінювалася тільки фаховість. Бали ставилися об’єктивно. Те, що стався такий підбір кадрів… Говорімо чи не говорімо, а політика впливає на розстановку сил. Приємно, що про УНП говорять як про організацію, з якої можна вибрати людей для влади. Проте підбір здійснювався насамперед за професійністю. Ми (ті, що були призначені на заступників) знали, на що йдемо. Тому, якщо після закінчення випробувального терміну Ігор Насалик буде незадоволений, до прикладу, моєю роботою, то я схвалюю, що в інтересах справи він може провести ротації. Щодо Василя Петріва, то він не є членом УНП.
Ігор Насалик:
— Хочу додати, що склад комісії, яка оцінювала кандидатів на заступників, був професійний. З іншого боку, не можна було скласти так комісію, щоб її члени не брали участі у конкурсі, бо вони були фахівцями в певних галузях, які могли реально оцінити ті чи інші програми і плани. У комісії були представники всіх партій. Це була гармонія, яка дала можливість визначити кращих. Щодо мене, то я був тільки у одній партії. На даному етапі УНП — достойна демократична політична сила, за якою майбутнє. Ви були свідками того, наскільки потенціал Калуша може конкурувати з потенціалом Івано-Франківська (йдеться про те, що в неділю Ігор Насалик очолив обласну організацію УНП, перемігши при цьому міського голову Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. — Ред.). Проте на місцевому рівні інтереси партії не перекреслюють професійного підходу. Ви не бачили упередженого ставлення до жодної із політичних сил. Всі заступники, у тому числі і Василь Петрів, який на сьогодні в. о., мають 3 місяці часу на те, щоб почати реалізацію своїх задумів.
Леся Кирилович, депутат міської ради від НРУ:
— Від нас був один із кандидатів на посаду заступника із гуманітарних питань — голова міської організації НРУ Богдан Романюк. Він набрав менше балів, ніж Олександр Челядин. Не таємниця, що Калуш завжди був рухівським містом. Ще з 1990 року, коли міським головою обрали Романа Сушка, представника Руху. Тому є певні асоціації у калушан з минулою владою: мовляв, в усьому винні рухівці. Наша організація багато зробила і нікуди від нас не дітися. Я теж вболіваю за наше місто і за його мікрорайони зокрема. Я є представником Підгірок і тому хотіла б зініціювати зустріч міського голови з жителями цього мікрорайону.
Ми у своїй партійній організації не обговорювали конкурс. Для мене це було щось нове, але зауважу, що був задіяний не весь кадровий потенціал, не було конкретних критеріїв підбору. Можливо, друга спроба буде вдалішою. Проте, чи варто проводити такий конкурс?
Я щиро бажаю міському голові підібрати справжню команду.
Ігор Насалик:
— Я вважаю, що голова бюджетної комісії міської ради (рухівець Богдан Романюк) — це досить вагома посада.
Про все потрохи
Хоча основною темою розмови були кадрові призначення, не тільки у журналістів, але й у присутніх було чимало запитань до міського голови. І це недивно, враховуючи те, що від часу свого головування Ігор Насалик не провів жодної прес-конференції.
Оксана Гузинець-Мудрик, редактор газети „Вікна”:
— Якими є досягнення міської влади за два місяці?
Ігор Насалик:
— Поки що немає. Є багато позитивних штрихів, напрямків розвитку. Ну, одним таким штрихом можу назвати те, що з 1 липня буде цілодобове холодне постачання.
Олександр Челядин:
— Ігор Степанович дав право кадрового підбору кожному заступнику, але у нас є така неофіційна домовленість, що, приміром, на посаду начальника управління освіти не можуть претендувати члени УНП, щоб не було звинувачень у лояльності до однієї політичної сили.
Ігор Насалик:
— Я справді віддав усім заступникам право формувати свою команду по вертикалі. Тоді буде повна усвідомленість і відповідальність за свої дії. Взагалі, ми розглядаємо можливість створення на базі посад заступників департаментів, які матимуть юридичний статус і юридичну відповідальність. Перший такий департамент буде утворений на базі посад заступника з гуманітарних питань та заступника з будівництва.
Олександр Зуб, журналіст газети „Калуський нафтохімік”:
— Термін, який ви дали своїм заступникам — 3 місяці. Чи зможуть вони щось зробити за цей час?
Ігор Насалик:
— Я недарма вибрав термін 3 місяці. Це схоже на футбольний матч: тренер „випускає” на поле гравців. Якщо вони протягом 15-20 хвилин себе не проявили, то вже і не зможуть себе проявити до кінця матчу. 3 місяці — достатній термін для того, щоб показати чи здатна людина свій потенціал нарощувати.
Оксана Гузинець-Мудрик:
— Ігоре Степановичу, четверо Ваших заступників — екс-кандидати на посаду міського голови та один — екс-голова. Як будете ставитися до того, що вони вже на своїх посадах будуть готуватися до наступних виборів?
— Я буду дуже радий, якщо вони робитимуть піар-компанію на базі своїх досягнень. Я взяв максимальний потенціал з того, що було. Ціную тих людей, які дають свої продуктивні ідеї щодо напрямків розвитку міста.
Леся Кирилович:
— Ви говорите про те, що зібрали у своїй команді, так би мовити, „вершки”. На кого ж будете міняти, якщо доведеться?
— Я більше, ніж впевнений, що якщо деякі люди не змінять підходу до своєї роботи, то ротація обов’язково відбудеться.
Олександр Зуб:
— Йдеться про Різника?
Ігор Насалик:
— Йдеться про всіх. Якщо потрібно, то будуть люди навіть з Києва.
Михайло Коломиєць, заступник редактора газети „Дзвони Підгір’я”:
— А не боїтеся нажити ворогів?
Ігор Насалик:
— Це найменше з того, що я боюся. До прикладу, 14 років ринки Калуша ніхто не чіпав з цієї ж причини — не хотіли ворогів. Тепер ми взялися за ринки. 95% населення Калуша не подобається купувати їжу з землі, лише кілька відсотків влаштовує такий стан речей, тобто ці продукти продавати у невстановлених місцях. Доки я буду мером, ринку вздовж проїжджих частин не буде. Ми не викидали звідти людей на вулицю: попередили раз, другий. Потім довелося застосувати силові методи. Якби я працював тільки на імідж, я б ніколи так не поступав. Так, ті кілька відсотків калушан незадоволені нашими діями, але 95% — задоволені. Тому я завжди буду діяти так, щоб задоволеною залишалася більшість. Це я і називаю демократією.
Василь Гордій:
— Отже, тепер можна порахувати справжній ринковий збір.
Ігор Насалик:
— Так. Крім того, ми домовилися з власниками ринків про те, що вони дають 100 тис. гривень і міська рада таку ж суму і робимо дороги біля ринків. Ринки будуть реконструйовані згідно з генеральним планом.
До Калуша потрібно залучати кошти на різні потреби. До прикладу, незабаром святкування річниці з дня народження Івана Франка. На Івано-Франківську область виділено 1,5 млн. на святкування. У Калуші є музей Франка. Логічно було б, якби Калуш отримав, приміром, 300-400 тис. гривень. От у Коломиї ставлять пам’ятник Івану Франку за 1 млн. 100 тис. гривень, а Франко там навіть не був. Ну хіба що проїздом.
А у нас голова ОДА ще й забирає гроші. Я хочу, щоб через ЗМІ був оприлюднений документ, на якому вказане рукою Ткача розподілення на Калуш коштів для ремонту доріг. Це для того, щоб заступники голови ОДА не говорили, звідки мають братися гроші на дороги в Калуші. От у нас забрали кошти, тому реакція міста повинна бути. Це безперечно. Голова ОДА взагалі не потрібен як такий: він просто автоматично розподіляє кошти, які надходять в область.
Ми думали над тим, як залучити додаткові кошти до бюджету міста. До прикладу, оренда земельних ділянок. Скажімо, є по 10-12 претендентів на оренду тієї чи іншої земельної ділянки. При однакових умовах архітектури, орендної плати як визначити, кому віддати перевагу? Ми вирішили, що всі претенденти повинні задекларувати кошти, які вони готові перерахувати на соціально-економічний розвиток міста. Це і буде тим найголовнішим показником, за яким ми будемо вирішувати, кому надати ділянку в оренду. Але оскільки це питання є найкорумпованішим, то буде триступеневий захист: по-перше, всі земельні питання проходитимуть через комісії міської ради; по-друге, через виконком; і по-третє, я обов’язково створю Раду підприємців, і земельні питання розглядатимуться ще й там.
На сьогодні благодійну допомогу місту надало СП „Вінісін” (10 тис. гривень), ТзОВ „Меркурій Холдинг груп” (2 тис. гривень), підприємець Микола Полицький допоміг і ще два-три внески по 700-800 гривень. Більше не надійшло ніякої благодійної допомоги.
Ще хочу сказати про одного клоуна, який говорить про те, що ніякого рішення Фондом держмайна з приводу майна “Оріани” не приймалося. Та хто його слухати буде! Це компетенція Фонду.
Катерина Богданів, журналіст газети „Вікна”:
— Чи вважаєте Ви правильним, що заступник міського голови з комуналки і голова профільної комісії — з однієї партії? Аналогічна ситуація і з заступником міського голови з гуманітарних питань і головою профільної комісії.
Ігор Насалик:
— Я віддав формування комісій у пріоритет міської ради. Я б не хотів переоцінювати роль депутатських комісій. Я не хотів би впливати на розподіл голів комісій. Зазначу тільки, що бюджет міста цього року ми формуватимемо за новим принципом. Цим питанням займатимуться спеціалісти, які формували Державний бюджет.
Олександр Зуб:
— Чи це правда, що ви поселилися на вул. Хіміків? Чому?
Ігор Насалик:
— Насамперед, тому, що наявність міського голови дає поштовх до розвитку цього мікрорайону. До 1 травня на ремонт дахів будинків цього району було виділено 1 тис. гривень. Що можна зробити за 1 тис.?
До речі, про проблему затоплення підвалів на вул. Євшана. Якщо врахувати, що у грудні на ці потреби було виділено 0,5 млн. гривень, а досі не було щось зроблено, то це вагомий штрих до чиєїсь діяльності.
Оксана Гузинець-Мудрик:
— Ви не зустрічаєтесь з пресою, хоча до Вас уже накопичилося багато запитань. Коли у вас прийом калушан?
Ігор Насалик:
— Взагалі 26 числа кожного місяця, але прийом проводиться постійно. Щодо ЗМІ, то в мене ще немає багато інформації для оприлюднення. Крім того, маю багато роботи. Нещодавно повернувся з Києва, де попри все інше, намагався врегулювати питання різниці в тарифах на комунальні послуги. Виходить близько 14 млн. гривень, було б шкода їх втратити. Ми із заступниками уже обговорювали питання про те, щоб оголосити конкурс між місцевими ЗМІ на висвітлення роботи міської ради і відповідно платити за це гроші.
Ватикан: коли час зупинився