Хитрі тарифи

Ліфти вже стали дорожчими
Питання тарифів за послуги ЖЕО минулого тижня розглянув виконком Калуської міськради. Потребу збільшити плату за ліфти Степан Різник пояснив розрахунками. Так, місяць експлуатації одного ліфта обходиться у 178 гривень плюс витрати на електроенергію. Ці потреби аж ніяк не вписуються у 5 коп. за 1 кв. метр, передбачені у діючому тарифі. І загалом, поінформував членів виконкому Степан Різник, надання послуги з користування ліфтом є для комунальників на дві третини збитковим. Пропозиція була такою — дозволити директорам ЖЕО з кінця червня нараховувати плату за ліфт у розмірі фактичних витрат.
Якби таке рішення прийняли, то розмір квартплати у будинках з ліфтами відразу б зріс з 35 до близько 45 коп. за 1 кв. метр. Зважаючи, що там, де ліфта немає, тариф залишається на рівні 30 коп. за 1 кв. метр, різниця є більш ніж солідною. Загалом така диспропорція, ймовірно, потягнула б відмову багатьох мешканців дев’ятиповерхівок (особливо це стосується нижніх поверхів) від користування ліфтом.
Зростання плати за користування ліфтом втричі — це занадто. Таким чином, виконком прийняв рішення про встановлення її на рівні 10 коп. Тепер калушанам, які проживають у будинках з ліфтом, нараховуватимуть квартплату з розрахунку 40 коп. за 1 кв. метр. Різницю ЖЕО будуть отримувати з міського бюджету.
До слова, прозвучала і пропозиція про перехід до так званих ліфтових карточок. Свого часу так зробили у багатьох містах України. Але експеримент себе не виправдав — обладнання ліфтів часто нищать зловмисники, а люди, які проживають на поверхах до шостого-сьомого, взагалі відмовляються від ліфта. При цьому можна зменшити тільки витрати на електроенергію. Щодо технічної експлуатації, то тут вартість за будь-якого навантаження на ліфт залишається незмінною. Якщо ці витрати включити у вартість ліфтової картки, то вона вийде буквально „золотою”.

Квартплата поки що
без змін
Згідно з законодавством, тарифи за житлово-комунальні послуги мають відповідати їхній собівартості. Якщо для населення вони є нижчими, то різниця дотується з міського бюджету.
Сьогодні ЖЕО, за словами Степана Різника, перебувають буквально на межі банкрутства — коштів, які сплачує населення, вистачає тільки на зарплату з податками, експлуатацію ліфтів та вивіз сміття.  Про те, що влада не може піднімати тарифи, Степан Васильович вже говорив (такі обіцянки давав і міський голова),  як і про їхнє впорядкування (зокрема, про трирівневу диференціацію).
Отож, якщо людина не згідна платити більше, ніж досі (30 коп. 1 за кв. метр), то вона може претендувати з боку ЖЕО тільки на виконання мінімально-необхідного переліку послуг, у якому 12 пунктів. Надання повного переліку з 26 пунктів можливе тільки якщо квартплата зросте до 1 грн. за 1 кв. метр. Є і компромісний варіант з 19 послуг, копійок десь на 50-60. При цьому варіює не тільки сам склад послуг, але і періодичність проведення робіт.
Проте виконком цю ініціативу не прийняв. Скоріш за все, тому, що комунальники не показали розрахунків до їхнього обґрунтування і не розписали, звідки конкретно взялася та чи інша сума. Але навіть, якби відповідне рішення прийняли, практично нереально, що знайшлися б будинки, де комунальники проводили б повний перелік робіт. Адже для цього потрібна згода платити не тільки від окремих громадян, а від усіх його мешканців.  Така солідарність жильців, коли йдеться про болісне для багатьох питання тарифної політики, неможлива. Про те, як бути із житловими субсидіями, також мови не було. Адже люди, які користуються таким правом, є практично у кожному під’їзді. Але чи можуть вони претендувати на щось більше за найдешевший „мінімум”?
Загалом, видається, що пропонована диференціація не більше ніж узаконення для ЖЕО того, що вони робити повинні, а що ні. Мовляв, якщо квартплата мінімальна, то і питати з комунальників можна тільки за роботи з переліку № 1.