Як і очікувалося, левова частка калушан звернулася із комунальними проблемами (більшість бідкалися на дахи, що протікають, жахливий стан доріг). На прийомі побував і земляк нашого Президента з с. Хоружівки, що на Сумщині, Микола Васильович Жмака, який нині мешкає на Височанці (вул. Робітнича). Ігор Насалик поставив перед гострим на слово чоловіком справжню дилему: „От якби Ви були міським головою, що б Ви насамперед заасфальтували — Вашу невеличку вулицю чи вул. Хіміків?” Звісно, чоловік обрав рідну Робітничу, а ще пообіцяв писати до Президента, якщо його звернення не вирішать позитивно. Реакція міського голови дещо спантеличила чоловіка: „Я нікому не дам давити на Калуш — ні губернатору, ні Президенту!”. Але розпрощалися Жмака і Насалик майже, як рідні.
Під час прийому Ігор Насалик регенерував нові кардинальні ідеї щодо реформи комунальної сфери міста. Міський голова, здається, щиро дивувався: навіщо місту ЖЕО, якщо міський бюджет оплачує за ЖЕО і електроенергію, і вивіз сміття, а вони натомість не можуть заробити собі навіть на зарплату. „Може, ми б ці гроші просто роздавали мешканцям будинків, які б самі надали собі ті послуги, які повинні надавати ЖЕО? Ще й економія була б”, — зазначив Ігор Насалик після того, як на прийомі побувала двірник ЖЕО №3 Любов Левенець, яка ось уже два місяці не отримує зарплати. Крім того, працюючи у ЖЕО, вже впродовж років не може вирішити власних комунальних проблем: її помешкання, що на останньому поверсі на бульварі Незалежності, 4, заливає вода, взимку у квартирі холод. Якщо ЖЕО не може допомогти своїй же працівниці, як воно дбатиме про інших калушан?
Дайте роботу і дорогу!
З цікавою заявою звернулася до міського голови Марія Іванівна з вул. Молодіжної. Понад 12 років жінка працювала державним службовцем і скоро час виходити на пенсію. Щоб отримати високу пенсію, вона хотіла б піти на пенсію з державної служби, а для цього їй треба не менше трьох місяців попрацювати. Звісно, на цій же державній службі. Отож, жінка прийшла з проханням до міського голови… взяти її на роботу. Ігор Насалик пообіцяв поговорити з народним депутатом, калушанином Володимиром Личуком, аби той посприяв майбутній пенсіонерці у працевлаштуванні на посаді свого помічника. Як відомо, двоє помічників кожного нардепа отримують зарплату з державного бюджету і вважаються державними службовцями. Здається, жінку абсолютно не спантеличило те, що пан Личук потрапив у парламент за списком Партії Регіонів.
Звісно, чимало калушан, які потрапили на прийом, зверталися за матеріальною допомогою. Окремим потрібні були фантастичні суми. Приміром, дитина однієї молодої пари має рідкісне захворювання, яке щороку потребує ліків на 100 тис. євро. Кілька таких родин з різних міст України (в тому числі і з Калуша) вирішили створити громадську організацію, щоб залучити на допомогу державу. Нині документи перебувають на реєстрації у Міністерстві юстиції. Ігор Насалик пообіцяв посприяти пришвидшенню процесу реєстрації, адже надати матеріальну допомогу у такому розмірі міському бюджету не під силу.
Загалом коментуючи звернення калушан за матеріальною допомогою, міський голова зазначив:
— Я запропонував підприємцям міста створити Фонд допомоги соціально незахищеним калушанам. Де Фонд? Тільки я зголосився допомагати.
Чи влаштує калушан „сито”?
Справжня біда у жителів будинків на вул. Чорновола. Минулого року чималу рекламу отримало будівництво тут міською владою нового колектора. Цю заслугу навіть записав собі на рахунок Народний Рух України, коли йшов на вибори у міську владу. Ще б пак, адже з Державного бюджету вдалося отримати доволі пристойну суму — 2 млн. 180 тис. гривень. Колектор проклали, а не зробили підключення до будинків, у результаті чого затоплені будинки, підвали. „Ну це ж анекдот”, — резюмував Ігор Насалик. Натомість Василь Петрів, в. о. заступника міського голови з питань будівництва, був на диво спокійним: гроші держава дала на будівництво колектора, а про підключення до будинків мова не йшла. Потрібно ще 300 тис. гривень, які мали надійти з міського бюджету. Але про людей забули. Як і про гроші. Міський голова попросив у мешканців вул. Чорновола тиждень для з’ясування ситуації. „Я готова рік дати!”, — щиро зазначила калушанка Марія Ярославівна.
Чимало калушан, які записалися на прийом до міського голови, заходили цілими групами, адже мали спільну проблему — латані-перелатані дахи. Чимало з них отримували втішну новину: їхні будинки включені у перелік будинків, які отримають нову покрівлю у першу чергу. За словами міського голови, відтепер комунальники міста будуть здійснювати тільки повне відновлення покрівлі будинків, а з частковим ремонтом буде покінчено, оскільки, крім витрачання коштів, ефекту таке латання не приносить. Першими отримають нову покрівлю кілька будинків на вул. Пушкіна.
Виглядає на те, що чимало питань, з якими окремі калушани звертаються особисто до міського голови, можуть бути вирішені ще на „підході” до мерського кабінету —приміром, його заступниками. Таке своєрідне „сито” дасть можливість зекономити і нерви людей, яким годинами доводиться сидіти у черзі, і час можновладців, адже на прийомі, крім міського голови, були присутні майже усі його заступники та окремі керівники управлінь.
Наступний прийом Ігор Насалик проведе у четвер, 27 липня.
Хто може потрапити на прийом до міського голови?
Саму процедуру письмових звернень калушан, порядок організації прийому громадян у міськвиконкомі міським головою та його заступниками регламентує відповідне Положення (додаток №1 до розпорядження міського голови від 05.06.2006 року за №189-р).
Отож, згідно з даним документом, керівники міськвиконкому повинні у зденний термін розглядати письмові звернення та давати відповідні доручення з вирішення порушених питань. Головний спеціаліст щодо роботи зі зверненнями громадян загального відділу виконкому забезпечує направлення звернень відповідним виконавцям. На письмове звернення заявнику обов’язково надається письмова відповідь виконавцем за підписом міського голови або заступника міського голови.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Не розглядаються також скарги, подані з порушенням терміну, передбаченого законом. Скарга на оскаржуване рішення може бути подана до органу або посадової особі вищого рівня протягом одного місяця з часу ознайомлення громадянина з цим рішенням, але не пізніше одного року з моменту його прийняття. Якщо ж цей термін пропущено з поважної причини, він може бути поновлений органом чи посадовою особою, які розглядали скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, у разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду у термін, передбачений законодавством України.
Дія Закону „Про звернення громадян” не поширюється (згідно зі ст. 12) на порядок розгляду звернень (заяв і скарг) громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним та трудовим законодавством. Дія Закону не поширюється також на звернення військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ і державної безпеки з питань, які стосуються їхньої службової діяльності. Не підлягають також розгляду скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів, оскільки для таких звернень передбачений розгляд у судовому порядку.
Запис на особистий прийом до міського голови проводиться лише після звернення громадянина щодо порушеного ним питання у структурні підрозділи міської ради, організації, установи міста.
Запис на повторний, протягом року, прийом з питань, які вже розглядалися у міськвиконкомі, може бути зроблений лише у тому випадку, коли заявнику питання не вирішено по суті.
У випадку, коли заявник звертався у встановленому порядку, але остаточне рішення не прийняте чи йому відмовлено у позитивному вирішенні його заяви, скарги, пропозиції, а після прийому у міського голови його прохання задоволено, керівник, який порушив вимоги чинного законодавства під час розгляду звернення (заяви, скарги) і винний у тяганині, несе відповідальність згідно з діючим законодавством аж до звільнення із займаної посади.
Ватикан: коли час зупинився