Хто винен?
Ось уже два роки мешканці будинку №5, що на площі Героїв, борються за чисті квітники та приємний краєвид біля осель. Окрім свого нужника, вони мають прибирати ще й „загальний”, який облюбувала собі молодь за пам’ятником розстріляним учням торгівельної школи. До речі, це стосується не лише молоді, а й двірників та будівельників. Намагалися і обгородити пам’ятник ззаду, і кидали туди гілля, але це не допомогло. Щовечора під вікнами з’являються люди. Господарі воюють і з молоддю, і з владою. І з обома дотепер безрезультатно. Культура культурою, а ходити кудись треба.
Влада проблему, щоправда, визнає, але, схоже, вирішувати її не поспішає. „Колишній міський голова Роман Сушко та його заступники обмежилися лише обіцянками навести порядок”, – розповідає мешканка будинку Ольга Суботська. Нове керівництво обіцяло через два тижні відгородити пам’ятник. Термін добігає кінця, але поки що також нічого не змінилося. А на площу Героїв щовечора сходиться молодь. Влітку там ще й розбивають вельми популярні пивні намети, біля яких ще ніхто в місті не додумався встановити біотуалети. То як, будемо за старою радянською звичкою справляти нужди біля пам’ятника чи потерпимо?..
Що робити?
Ще кілька років тому ситуація з „кімнатами задумливості” не була настільки критичною. Як повідомив „Вікнам” завідувач комунального відділу санепідстанції Анатолій Коцар, у Калуші налічувалося кілька приватних туалетів, зокрема, на вулицях Б. Хмельницького та Є. Коновальця, але зараз не функціонує жоден з них. Ще дотепер працює платний нужник на вулиці Пушкіна (автостанція). Підземні туалети у центрі перебувають в незадовільному стані.
Є два очевидні шляхи вирішення проблеми. Перший: це побудувати приватні туалети. Другий: комунальні туалети. Різниця в тому, що за відвідини перших треба платити, другі ж можуть бути безкоштовними. В. о. заступника міського голови з будівництва Василь Петрів повідомив про відсутність проектів будівництва нових туалетів.
Питання про побудову громадських туалетів вже обговорювалося новою владою. За словами заступника мера з комунальних питань Степана Різника, комунальні санвузли – це не вихід. У такому разі матимемо щось на зразок нужника у парку культури. Він пропонує виділити кілька ділянок і побудувати на них приватні туалети. Планується навіть оголосити конкурс на найкращий проект у місцевих засобах масової інформації. А поки що управління ЖКГ забезпечує біотуалетами тільки масові заходи. До речі, оренда одного з таких становить 1300 гривень за день. Погодьтеся, не так уже й мало, якщо врахувати, що місто не задовільниться одним таким туалетом.
„Вікна” спробували з’ясувати у Степана Васильовича і питання про п’ятий будинок на пл. Героїв. Але для нього це не така уже й особлива проблема. „Просто, у центрі скаржаться, а в інших місцях не скаржаться”, — пояснив він.
І як на зло…
Влітку найпопулярнішими місцями молодіжних тусовок стали пивні намети. До прикладу, у Львові, де калуської проблеми немає, біля кожної палатки встановлюють біотуалети. В столиці їх біля наметів немає, але у кожному підземному переході можна без проблем „зробити свою справу”. У Калуші жодного санвузла біля наметів не видно. І якщо відвідувачів ще можна зрозуміти, то працівникам, які перебувають там протягом дня, залишається тільки поспівчувати. Облаштувавши біля палаток туалети, можна хоча б частково вирішити проблему пані Суботської та її сусідів. Окрім того, повинні ж бути якісь гігієнічні вимоги, особливо до закладів громадського харчування.
Санепідстанція вимагає, незалежно від характеру діяльності об’єкту, обладнати там санвузол. Але для літніх палаток правила дещо інші. Вони мають розташовуватися біля громадських місць, де є туалети і щоби люди могли вільно ними скористатися, або ж власник може за своїм бажанням встановити біля намету біотуалет, пояснили „Вікнам” у відділі гігієни харчування санстанції.
Цікаво було б в реальності побачити, як калушани, перепивши пива у центрі, проситимуться в „Асторію”, у туалет міськвиконкому чи райдержадміністрації.
А поки що Калуш терпить.
Ватикан: коли час зупинився