Потерпаємо від спеки

Щодня медики „швидкої” фіксують по 2-3 випадки раптової смерті, тоді як зазвичай — стільки ж на тиждень
Переглядів: 350

Спекотні літні дні городяни, природно, здебільшого проводять на відкритому повітрі. І, зрозуміло, часто забувають, що сонце може принести не тільки користь, а й шкоду. Літо – це не лише час купання, засмагання, але й період загострення захворювань серцево-судинної системи, сонячних та теплових ударів, травмувань під час відпочинку. Статистика з цього приводу не вельми втішна.
Як повідомили „Вікнам” на станції швидкої медичної допомоги Калуської ЦРЛ, кількість викликів цього року дещо збільшилася: маємо 2102 виклики у порівнянні з 2033 викликами за відповідний період минулого року. Щодня  реєструють 2-3 випадки інфаркту міокарду, стенокардії та гіпертонічні кризи. „При підвищенні температури тіла на один градус серцебиття збільшується приблизно на десять ударів за хвилину, — розповідає заступник головного лікаря станції швидкої медичної допомоги Анатолій Воронецький. — Тому від спеки найбільше страждає саме серцево-судинна система”. Крім того, збільшується і кількість побутових травм у стані алкогольного сп’яніння. Простіше кажучи, комусь після чарки-другої кортить стрибнути з моста чи просто пірнути. Найбільш характерні травми у горе-пірнальників – перелом верхніх відділів хребта. Це приковує людину до інвалідного візка на все життя. Сонячна радіація, що останнім часом стала ще інтенсивнішою, не минає безслідно для шкіри людини і згодом може викликати різні злоякісні утворення.
За останні десять днів медики швидкої допомоги  зареєстрували три випадки утоплення. Щодня трапляється по 2-3 раптові смерті. Для порівняння, зазвичай таких випадків – 2-3 на тиждень. Попри стереотипи, спека однаковою мірою небезпечна як для людей похилого віку, так і для молодих. Цікаво, що останнім часом не збільшилася кількість харчових отруєнь та випадків гіпертермії (перегрівання організму).
За відсутності дихання та серцебиття людину можна врятувати протягом 5 хвилин (стан клінічної смерті). На терміновий виклик бригада „швидкої” виїжджає за кілька секунд. Більше часу забирає саме дорога. Тому п’ять хвилин не завжди вистачає. Щодня на  станції швидкої медичної допомоги чергує шість лікарських бригад і одна фельдшерська. Їх обслуговує вісім автомобілів. Ліків, кажуть медики, для надання невідкладної допомоги вистачає. Не скаржаться загалом і на фінансування. Найбільшою проблемою називають відсутність нового обладнання. Для прикладу,  електрокардіографи виготовлено ще в радянські часи, а обладнання для штучної вентиляції легень давно відпрацювало свій термін.
Не секрет, що в обідні години, коли спека є найбільшою, слід уникати відкритих сонячних променів, а, перебуваючи на сонці, прикривати голову. Але люди часто нехтують цими застереженнями, вважаючи їх дріб’язковими. Більшість думає, що врятувати людину можуть тільки медики. Та багатьох смертей можна було б уникнути, якщо б люди знали найелементарніші правила надання першої допомоги. На жаль, курсів надання першої медичної допомоги для всіх охочих у місті не існує. Та й, навряд чи знайшлося б багато бажаючих відвідувати їх.
Як врятувати людину?
Коли людина перегрілася на сонці, її потрібно віднести у прохолодне місце, побризкати на неї не дуже холодною водою.
Якщо ж людина тривалий час перебувала під водою, перш за все слід перевірити наявність серцебиття та дихання. Пульс визначають на сонній артерії. Для визначення дихання просто прикладіть руку до дихальних шляхів.
За відсутності ознак життя, роблять штучне дихання. Найперше, дихальні шляхи звільняють від сторонніх предметів та води. Потерпілого кладуть на тверду поверхню, під шию підкладають валик і закидають голову назад. Закриваючи ніс, роблять вдих у рот. Якщо необхідно зробити непрямий масаж серця, основу долоні кладуть на середину грудини і вагою всього тіла інтенсивно натискають. При цьому грудна клітка провинна прогинатися на 4-5 сантиметрів. На 15 натискань роблять 2-3 вдихи.
Про ефективність екстреної терапії має свідчити  порожевіння  обличчя та губ потерпілого, а також звуження зіниць.
Отож,  відпочиваймо обережно, не забуваймо про своє та чуже здоров’я, дотримуймося порад медиків. І насолоджуймося літом.  Тим паче, що попереду ще чимало сонячних днів.

Наразі достеменно стверджувати, що спека, яка панує в Калуші протягом останнього тижня-двох, вплинула на показники смертності городян, не можна. Проте дані, отримані з міського відділення РАЦС є доволі показовими — якщо за тиждень, що передував спекотній погоді, від 19 до 25 червня, зареєстровано 5 смертей калушан, то з 26 червня до 2 липня таких маємо 12, а з 3 до 9 липня — 11.