Йдеться як про звичні для калушан біг-борди, так і про банери, вивіски, лайт-бокси і загалом весь комплекс зовнішньої реклами. Якщо окремі біг-борди у місті мають вираженого господаря (координати рекламної агенції можна прочитати під власне рекламою), то інші, здається, встановлені самовільно і будь-де. Невідомо також, хто заробляє у той час, коли влада ловить гав. Особливо кількість біг-бордів збільшилася у час виборів. Коли невідомі фірми вішали всіх і вся (в тому числі і виборчу рекламу), приміром, нині депутат міської ради від БЮТу Олег Романишин так і не зміг отримати дозвіл міської влади на встановлення своєї зовнішньої реклами як кандидат на посаду міського голови Калуша.
Турбує ця тема Олега Романишина і нині. Тим паче, що він знову хоче розмістити зовнішню рекламу (цього разу — очолюваного ним підприємства). Наразі дозволу ще не отримав і „світить” це йому місяців через два, коли депутати затвердять згадане Положення і впорядкують зовнішню рекламу. Проте, на думку депутата, не потрібно створювати у місті монополію на рекламу, адже вона ні до чого доброго не призведе. Як відомо, міська влада хоче взяти зовнішню рекламу під своє крило і самостійно заробляти гроші, здаючи місця для реклами в оренду і таким чином наповнюючи бюджет.
За словами міського голови, Київ, приміром, щомісяця заробляє на такій рекламі 20 млн. доларів. „Якщо Калуш почне заробляти щомісяця хоч тисяч 20, хіба буде зле?”, — аргументує Ігор Насалик. Тим паче, що за даними заступника міського голови Ігоря Очкура, незважаючи на немалу кількість біг-бордів у місті, всього у міський бюджет від реклами надходить близько 1 тис. гривень. На рік.
Ватикан: коли час зупинився