Потім з’явилося і обґрунтування. Щоправда, ЖЕО порахували, що називається, по максимуму. І вийшло, що для того, аби житлово-комунальна сфера вийшла з депресії і почала нормально функціонувати, калушани мають платити за 1 кв. метр житлової площі щонайменше втричі більше, ніж сьогодні — понад 90 копійок. Ясно, що городяни, з огляду на кількість і якість послуг ЖЕО, такі пропозиції не сприймають. До того ж, комунальники не запропонували альтернативи щодо можливого здешевлення послуг.
Пропозиції Степана Різника мали б стати предметом відкритої дискусії між владою і громадою. Але гра, схоже, наразі проходить в одні ворота і комунальники ініціативи у тарифному питанні не втрачають. Більше того, як виявилося, на найближче сесійне засідання Калуської міської ради готується революційний по своїй суті проект рішення — укрупнити ЖЕО і на місці діючих шести утворити чотири. Головними плюсами такої реорганізації є зменшення витрат на утримання адміністративного персоналу та приміщень і те, що ЖЕО матимуть на рахунку більше грошей, що дозволить їм маневрувати й ефективніше вирішувати нагальні проблеми.
Не збирається Степан Різник здаватися і на основному фронті боротьби за врегулювання (себто підвищення) тарифу за послуги ЖЕО. А свої пропозиції комунальники готові захищати і підкріплюють розрахунками.
Що мають ЖЕО?
Загалом шість міських ЖЕО обслуговують 965 тис. кв. метрів житла. Найбільше — на території ЖЕО №1 (194,1 тис. кв. метрів), найменше — на території, яку обслуговує ЖЕО №2 (119,7 тис. кв. метрів). За місяць нараховується сумарно 334,2 тис. гривень квартирної плати і щомісяця калушани недоплачують у середньому 24 тис. гривень. До слова, найдобросовісніші громадяни живуть на території ЖЕО №6, де щомісяця люди платять на півтори тисячі гривень більше, ніж їм нараховують, тобто поступово повертають попередні борги. Ще одне джерело поповнення активів ЖЕО — дотація з міського бюджету. На місяць місто віддає ЖЕО 136,8 тис. гривень як компенсацію різниці у тарифах. Тобто реально у своєму розпорядженні міські ЖЕО мають на місяць близько 447 тис. гривень.
Куди витрачають кошти?
Левова частка усіх коштів, які є у розпорядженні ЖЕО, йде на виплату зарплати працівникам та нарахувань на неї — загалом 335,3 тис. гривень. І це попри те, що, як уже повідомляли „Вікна”, штат працівників житлово-експлуатаційних об’єднань укомплектований на 50% і заробітна плата у цій сфері є однією з найнижчих. Готові комунальники відповідати і на закиди з приводу непомірно роздутого штату управлінського персоналу: підраховано, що на утримання адміністрації усіх шести ЖЕО на місяць витрачається близько 60 тис. гривень, або 17,7% загальних витрат на зарплату. Після виплати зарплати, яка є захищеною статтею видатків і за невиплату якої керівнику підприємства загрожує кримінальна відповідальність, на рахунку ЖЕО сумарно залишається близько 112 тис. гривень.
За ці кошти потрібно забезпечити вивіз сміття (55 тис. гривень), заплатити за електроенергію (на місяць у середньому 42,1 тис. гривень), утримувати ліфти (26,6 тис. гривень), заплатити за водопостачання та опалення (27,6 тис. гривень). До обов’язкових щомісячних видатків ЖЕО належить також утримання диспетчерських служб „Міськсвітла” та „Водотеплосервісу” — разом трохи більше 11 тис. гривень.
За ідеєю, тільки те, що залишиться після цих обов’язкових платежів, можна використати на ремонт житлового фонду і заходи з підготовки житлово-комунального господарства до зими. Після нескладного підрахунку зрозуміло, що у ЖЕО не тільки нічого не залишиться на ці роботи: їм ще й не вистачає коштів на обов’язкові видатки — понад 50 тис. гривень.
Що пропонує Різник?
Заступник міського голови з комунальних питань запропонував черговий варіант вирішення проблеми нормального функціонування житлово-експлуатаційних об’єднань. Ймовірно, це питання також винесуть на сесію міськради.
То що ж пропонує Степан Різник?
По-перше, збільшити дотацію з міського бюджету на 37%. Тобто компенсувати на місяць ті 50,8 тис. гривень збитків, які ЖЕО мають вже сьогодні.
По-друге, як не крути, але ремонтувати житло і готувати його до осінньо-зимового періоду все ж потрібно. Тому має зрости тариф і для населення. Щоправда, не втричі, а тільки на 40%. З них три четвертих піде на ремонт житлового фонду і чверть — на заходи з підготовки до зими. Тож, за новою версією, цілком прийнятним для ЖЕО (звичайно, за умови, якщо влада таки збільшить бюджетну дотацію) є тариф для населення у розмірі 48 коп. за 1 кв. метр житлової площі.
Але ключовим пунктом пропозицій комунальників є третій. Звучить він так: „На сесії затвердити формулу по зміні тарифу при зміні мінімальної зарплати та цін на енергоресурси, яка діє в Івано-Франківську”. Ця формула дозволяє автоматично разом з підвищенням цін на енергоресурси і розміру мінімальної зарплати проводити перерахунок тарифу. Ясно, що мінімальна зарплата зростатиме (наступне підвищення має відбутися вже з 1 жовтня); ніщо не віщує і здешевлення енергоносіїв. Тому затвердження такої схеми для калушан означатиме тільки поступове зростання розміру квартплати. Якщо це відбудеться, то комунальникам, без сумніву, працюватиметься легше. Більшість городян плавне зростання тарифів також сприйматиме спокійніше, ніж різкі скачки.
Одне слово, ініціативності, винахідливості і, відповідно, варіантів пропозицій комунальникам не бракує. Ймовірно, у перспективі з’являться й інші міркування щодо того, як і населення не збурити, і ЖЕО дозволити працювати спокійніше. Але досі ідея про „перегляд тарифів” була актуальною для кожної пропозиції. Так що раніше чи пізніше, а квартплата у Калуші таки зросте. Принаймні, поки у нас зберігатиметься у тому чи іншому вигляді структура житлово-експлуатаційних об’єднань. Якщо ж раптом постане питання про їхнє розформування, то мають утворитися товариства співвласників житла. Ризикнемо припустити, що у найближчі роки так далеко революція у „комуналці” не піде — товариства співвласників житла передбачають добру волю і свідомість усіх мешканців будинків. І головне — усвідомлення того, що квартплату (якою б вона не була) потрібно платити вчасно і у повному обсязі.
Ватикан: коли час зупинився