Районна сесія це питання вже розглянула. А оскільки свою частку у фінансування ЦРЛ місто передає через Мінфін, то для того, аби така схема могла застосовуватися і наступного року, рішення потрібно було прийняти до 1 серпня, що міські депутати і зробили.
Зазвичай усі питання, які мають стосунок до медицини, супроводжувалися протистоянням між міською і районною владою. Цього разу компромісу вдалося досягти порівняно легко.
Так, заступник міського голови з гуманітарних питань Олександр Челядин повідомив, що районна рада проголосувала за збереження діючої схеми розподілу коштів і на два наступні роки. Тобто, щоб загальні видатки міста на утримання медицини розподілялися таким чином: 25% місто залишає собі і окремо фінансує свої заклади — міську та стоматологічну поліклініки, а решту 75% — передає через Мінфін районному бюджету на утримання Центральної районної лікарні. Міська рада трохи скоригувала цю пропозицію. Так, за словами Олександра Челядина, планувати на два роки наперед недоцільно, тому поки що пропонується обмежитися тільки 2007 роком. Порадилися обидві влади і про відсотки. У підсумку залишилися на варіанті більш-менш прийнятному для обох сторін — свою частку місто збільшує на 1% і залишає собі 26% усіх видатків на медицину, а району передає тільки 74%. І хоча очевидно, що коштів на охорону здоров’я і у наступному році буде замало, для міста — це кращий варіант.
Питання фінансування медицини розглядалося на бюджетній депутатській комісії і її голова Богдан Романюк (НРУ) мав відмінну від влади думку щодо пропонованого варіанту розподілу коштів. Донедавна пан Романюк керував міською гуманітарною сферою, тому добре обізнаний з усіма змінами і потрясіннями в охороні здоров’я протягом останніх років. Депутат від Руху повідомив, що до минулого року свою частку у фінансуванні медицини міська рада безпосередньо передавала райраді. Але виникало багато проблем, тому з 2006 року схему спростили і свою частку місто почало перераховувати через Мінфін.
В останні роки, коли поліклініки і тоді ще Калуське ТМО були разом, на їхнє утримання йшло 28,5% від загального бюджету медицини. Але торік, за наполяганням району, міська влада погодилася на поліклініки витрачати тільки 25%. Втім, із застереженням, що у майбутньому пропорцію переглянуть.
Тож механізм фінансування через Мінфін Богдан Романюк схвалив, проте плюс 1% (а це понад 100 тис. гривень) — не можна прийняти. „Ми не повинні обділяти наші поліклініки”, — заявив депутат і запропонував збільшити частку, яку місто залишає на свої заклади охорони здоров’я, до 30%. Прозвучали і такі аргументи: районна влада обіцяла продати приміщення колишніх пологового будинку та дитячої лікарні, а виручені кошти скерувати на потреби медицини. Натомість вивільнені приміщення пологового вже заселяють орендарі. Звісно, на цьому зароблятиме район. А яка ж вигода місту загалом і медицині зокрема?
Проте міський голова Ігор Насалик аргументи депутата Романюка сприйняв як „клин між містом і районом” і таки наполіг, а депутати відповідно проголосували, за розподіл 26 на 74%. Депутати-медики також висловилися за те, аби не обділяти ЦРЛ. Зокрема, Ігор Кучма (УНП) нагадав, що понад 70% людей, які потрапляють до стаціонару ЦРЛ, — мешканці міста, а пріоритетами в охороні здоров’я є не поліклініки, а невідкладна допомога та охорона материнства і дитинства, які якраз перебувають у структурі ЦРЛ. Олександр Притуляк (БЮТ), який є заступником головного лікаря ЦРЛ, зазначив, що лікарні не вистачає коштів ще більше за поліклініки. Ситуація (особливо — із забезпеченням сучасною апаратурою) катастрофічна, фінансування медицини перебуває на рівні 30-35% до потреби, тому у час скрути не годиться місту тягнути ковдру на себе.
Щодо міського голови, то, на його думку, медицина має стати єдиною. До цього потрібно йти. А поки що, оскільки район на 95% дотаційний і більше, ніж закладено у бюджеті, дати просто фізично не може, то місто, попри свою частку, шукатиме додаткові кошти, аби допомогти медицині.
До речі, ще кілька років тому, крім поліклінік, й інші структурні підрозділи ЦРЛ висловлювали своє прагнення до самостійності. Тепер все знову може повернутися до однієї структури. Цікаво: буде вона в управлінні міста чи району? Адже не секрет, що міська влада після того, як утворилася ЦРЛ, мала мало впливу на процеси, які тут відбуваються. Зокрема, це стосується і призначення керівництва, і проведення різноманітних реорганізацій та масштабних переселень.
Головний лікар ЦРЛ Василь Семаньків висловив задоволення від позиції міської влади. З його слів ясно, що він бажає повернення поліклінік у єдину систему ЦРЛ і навіть зазначив, що реформування медицини починати потрібно зі стоматполіклініки.
У коментарі „Вікнам” Василь Семаньків відзначив, що таке рішенням міської ради його влаштовує. Щодо згаданих 28,5%, які міська і стоматологічна поліклініки використовували із загального бюджету ТМО, то ця частка підрахована за фактом споживання і не відображає реального співвідношення потреб. Цього року бюджет медицини — 21 млн. гривень, наступного — буде 26 млн. гривень (близько 14 млн. дає місто і близько 12 млн. гривень — район). Керівництво ЦРЛ обіцяє шукати додаткові джерела фінансового забезпечення. Щодо майбутнього вивільнених будівель пологового будинку та дитячої лікарні, то Василь Семаньків висловився за те, аби їх продати і гроші скерувати на розвиток медицини. Але рішення прийматиме не він, а районна рада.
У будь-якому випадку, нинішня рівновага у медицині обіцяє стати недовготривалою. Неодмінно постане питання про повернення закладів охорони здоров’я під „крило” міської ради. Але де б медицина не була, найперше, що потрібно зробити, то це провести ревізію процесів, що відбуваються у медицині, та розробити докладну програму розвитку охорони здоров’я загалом.
Ватикан: коли час зупинився