100 днів мовчання Насалика

2 серпня виповнилося 100 днів, як Ігор Насалик офіційно був визнаний переможцем виборчих перегонів у Калуші на посаду міського голови. З того часу мер не провів жодної прес-конференції. До речі, як і його заступники (за винятком Степана Різника).
Переглядів: 319

Таке мовчання Ігор Насалик пояснює тим, що досі не закінчила свою роботу аудиторська перевірка, яку він замовив. Аудитори цікавляться використанням бюджетних коштів, розподілом земельних ділянок і загалом використанням комунального майна міста за період 2003-2005 років (а не протягом 10 років, як обіцяв спочатку новий міський голова). Звідси висновок — перевіряється діяльність тільки Романа Сушка і його команди.

Проте такий аргумент важко сприймають журналісти місцевих ЗМІ, яким нізвідки черпати відкриту інформацію про діяльність нової влади. Адже, крім результатів аудиту,  триває щоденна робота нових посадовців, у процесі якої намічається стратегія розвитку міста на найближчий час. Досі нова міська влада так і не оприлюднила свого стратегічного бачення розвитку ні житлово-комунального господарства, ні освіти та медицини, ні економіки. Є окремі ідеї, окремі коментарі.
Все можна пояснити тим, що нова влада працює надто короткий термін, проте на численні намагання журналістів достукатися до нової влади і змусити оприлюднювати інформацію (через прес-конференції, прес-релізи) результатів наразі не мають. До речі, у середу міський голова не прийшов на прямий ефір, який був анонсований на міському телебаченні. А саме журналісти — своєрідний місток між владою і громадою, і через них формується обличчя влади (позитивне чи негативне). І саме через спілкування із ЗМІ влада має можливість доносити до калушан (своїх виборців, до речі) як результати роботи, так і стратегію майбутнього розвитку міста.
Якщо у Романа Сушка домінантою були регенерація центру міста, будівництво локальних котелень і нових доріг (вул. Європейської і Помаранчевої революції), то за результатами 100 днів роботи про пріоритети нової влади громада дізнавалася тільки завдяки старанням самих журналістів, які чесно виконують свою роботу, „торпедуючи” у пошуках коментарів та інформації владні кабінети.
Досі так і не створена обіцяна Ігорем Насаликом аналітична група, яка мала доносити до громади міста у доступній формі рішення сесій міської ради, засідань виконавчого комітету.

PR чи щоденна праця?
Нині калушани знають, що Ігор Насалик вирішив жити в однокімнатній квартирі у Богом забутому мікрорайоні на вул. Коновальця. Саме у цьому мікрорайоні почали безкоштовно демонструвати на колишніх агітмайданчиках художні фільми. Саме тут вперше були розбиті клумби з ірисів (ідею калушан-пенсіонерів особисто підтримав Ігор Насалик). Саме на „посьолку” люди відчули турботу чи не вперше за останніх 10 років: почали асфальтувати міжбудинкові дороги, замінювати двері у під’їздах. Журналісти навіть придумали міському голові новий PR-хід: почергово орендувати житло у найгірших куточках Калуша. А там дивись і до європейського міста доростемо.
Перевагою міського голови і його найголовнішою заслугою нині можна вважати тісний контакт з народом. Він особисто виїжджає у підвали, на горища, у двори. Бере із собою заступників. Якщо ви зумієте потрапити до нього на прийом, а ще краще — запросити через депутата обласної ради Ігоря Гаврилюка на зустріч, то проблеми вашого будинку будуть вирішуватися майже миттєво. У цьому переконалися жителі будинків на вул. Пушкіна, Євшана.
Кращої реакції на сподівання простих калушан годі й очікувати. Проте це свідчить і про хаотичне прийняття рішень, відсутність наразі стратегії розвитку, приміром, тієї ж „комуналки” міста. Логічніше було б розробити Програму реформування житлово-комунального господарства і графік фінансування тих чи інших робіт. Адже не факт, що саме будинки, на які алярмово за вказівкою мера були виділені кошти з бюджету міста, потребували допомоги у першу чергу.
Схвалення викликає бажання Ігоря Насалика допомогти різним категоріям калушан з власних коштів. Журналісти тільки встигають відслідковувати потік фінансів міського голови: ветерани, „чорнобильці”, молоді мами, переможці учнівських олімпіад… Останній подарунок отримав десяток медиків, яким міський голова влаштував дивовижну поїздку у Київ з катанням на катері, поїданням екзотичних суші і купанням у власному заміському будинку. Кожен з них ще й отримав по мобільному телефону. Кращої реклами щедрості міського голови годі й придумати. Врешті-решт, як витрачати власні гроші — його особиста справа. Проте нині він — ще й посадова особа, дії якої стають темою обговорення громадськості міста. І від цієї публічності нікуди не дітися. Приміром, на думку медиків, Ігор Насалик міг зробити за ці ж кошти неоціненний подарунок тисячам калушан і на десятки років, адже, як відомо, у ЦРЛ відсутнє життєво необхідне обладнання.
Це було б достойним продовженням меценатської діяльності міського голови. Він дотримав свого слова, відмовившись від власної зарплати на користь міської поліклініки. Як результат — у поліклініці скасовано благодійні внески.
Крім того, реалізовані дві ідеї Ігоря Насалика — щодо створення благодійного Фонду підприємців та промисловців і Ради підприємців та промисловців при міському голові. І, можливо, реалізується ще одна ідея міського голови, яку він обіцяв зробити за кошти міської ради „за місяць-два” — ідея соціальних магазинів для бідних калушан, де будуть продукти першої необхідності за низькими цінами. Наразі є бідні — немає обіцяних магазинів.

„Комуналка”: тарифи ростуть
Відразу після інавгурації Ігор Насалик на зустрічі голови ОДА Романа Ткача з новообраними міськими головами єдиний заявив, що не бачить проблем „комуналки”: „У „комуналці” абсолютно ніяких проблем не бачу. Через два роки комунальні послуги в Калуші будуть безкоштовні. Через два роки не буде оплати в Калуші ні за світло, ні за газ — все буде безкоштовно. У мене є програма, з якою це можна зробити, якщо голова обласної ад­міністрації буде допомагати”. Роман Ткач тоді пожартував: „Я записую червоним олівцем дату, що з 4 травня 2008 року „комуналка” у Калуші буде безкоштовною. Дай Бог!”.
Поки що зрушень у даному випадку журналісти не зафіксували. Навпаки — за розрахунками ЖЕО пропонується підняти тарифи на квартплату.
Зате є більш-менш помітні зрушення у водозабезпеченні: Калуш отримує воду вже 18 годин на добу. Крім того, влада почала боротися зі сміттям. Нині його вивозять більш-менш регулярно. Встановлені і спеціальні ємності для скла та ПЕТ-пляшок.
Отримала своє вирішення така проблема, як відсутність у місті спеціалізованого ритуального підприємства. Воно реанімоване під назвою „Ритуальні послуги”. Отримує свою реалізацію програма заміни дахів, на яку виділено 1 млн. гривень.
Дилемою наразі залишається гаряче водопостачання Калуша хоча б у зимовий період. За ідеєю Ігоря Насалика, такий проект мав би бути реалізований найменш витратним способом — шляхом передачі ДП „Калуська ТЕЦ” в управління громади міста. Проте, поки що мрія голови залишається мрією.

Дружби з „ЛУКОРом”
не виходить
Очевидно, каменем спотикання у діяльності міського голови стала і співпраця із ЗАТ „ЛУКОР” та ТзОВ „Карпатнафтохім”. Анонсоване підписання Угоди про партнерство, яке мало відбутися 11-12 травня, відкладене на невизначений термін. За інформацією, яку оприлюднив сам Ігор Насалик, згідно з Угодою, саме ці нафтохімічні підприємства мали допомогти місту виборсатися з фінансової кризи. Проте за яких умов, досі невідомо. Адже навіть на прохання депутатів міської ради влада не надала проекту Угоди. Крім того, „Карпатнафтохім” досі зареєстрований у с. Мостище і сплачує туди ж чималі суми податків. До того ж, „ЛУКОР” досі оспорює сплату чималого земельного податку, який теж мав би надійти у міську скарбницю. Тож наразі виглядає, що Ігоря Насалика можуть чекати ті ж проблеми, що і Романа Сушка. На рахунках міської ради час від часу продовжує гуляти вітер і їх періодично блокують кредитори.
Вимагає додаткових зусиль і старання міського голови отримати у власність громади міста об’єкти ВАТ „Оріана”, серед яких — інженерний корпус, готель „Меркурій”. Далі обговорення цього питання у Фонді держмайна справа не зрушилася.

Запах подвійних стандартів
Міська влада декларує наведення порядку у місті. Як відомо, початок було покладено самими працівниками виконавчої гілки влади на чолі з Ігорем Насаликом перед Днем міста: парк культури був просто „вилизаний” від сміття. Крім того, частково наведено порядок на міських ринках. На останній сесії міської ради були підтримані ініціативи  влади щодо наведення порядку з ігровими автоматами, Інтернет-клубами та зовнішньою рекламою.
Проте виглядає значно вагомішою невирішена проблема виділення земельних ділянок у місті. Спочатку Ігор Насалик пообіцяв підприємцям взяти тайм-аут. Згодом взагалі заявив про мораторій на виділення землі, поки не буде Генплану міста. Ще через певний час передумав і міська рада вже приймала без Генплану рішення про проведення аукціону на 4 земельні ділянки, які невідомо хто обирав і невідомо хто визначав їхні площу і призначення.  Тим часом, поточні питання (приміром, щодо продовження терміну оренди землі) депутати з подачі міського голови блокують.
Незрозумілою залишається і позиція міського голови щодо двох скандальних новобудов у центрі міста: одну зводить фірма „Житлобуд”, якою донедавна керував голова обласної ради Ігор Олійник, іншу — підприємець Іван Кондрат. Як відомо, своїм листом міський голова попередив „Житлобуд”, що до кінця жовтня він має звільнити земельну ділянку від будівництва, оскільки вона була виділена без аукціону. А от про аналогічний лист на адресу Івана Кондрата чомусь не чути. І це при тому, що він звів будинок у центрі міста взагалі без жодних дозволів. З’являються підстави говорити про подвійні стандарти.

Віримо, що влада має відповіді на усі питання. Проте Насалик мовчить. Пішов 103-й день.