В Україні діють лише кілька притулків для бродячих тварин. Зокрема, у Києві, який розрахований на 1000 тварин, та у Львові. Нещодавно Львівська міська рада вперше за роки існування притулку виділила на потреби його мешканців 75 тис. гривень. До того часу заклад утримувався коштом співчутливих львів’ян.
У Калуші притулку для бездомних тварин немає і, найпевніше, не скоро з’явиться, оскільки Законом кошти, передбачені на утворення закладу, мають виділятися з місцевого бюджету. За Законом, забороняється відловлювати собак засобами, які можуть їх травмувати або причинити якусь шкоду. Відловлених домашніх і безпритульних тварин мають доставляти до спеціалізованого закладу, де їх утримують протягом 7 днів. За цей час тварин оглядає ветеринар. Безпритульним тваринам проводять процедуру стерилізації. Господарі домашніх тварин можуть забрати улюбленця з притулку, попередньо оплативши вартість утримування та огляду спеціаліста. Безпритульним тваринам підшукують господаря або залишають у притулку. Небезпечних або хворих тварин умертвляють. Проте це — в ідеалі. Насправді Калушу до таких європейських стандартів далеко через тривіальну причину — брак коштів.
Гроші на притулок — з калушан
У місті питанням відлову собак займається КП „Екосервіс”. На сьогодні у розпорядженні підприємства є троє собаколовів, проте немає ні спеціалізованого автомобіля, ні спецспорядження.
— На сьогодні найперша наша потреба — це спецавтомобіль, у якому було б відгороджені пасажирське та вантажне відділення, — резюмує директор підприємства Богдан Мазур. — Адже медичний препарат не завжди однаково впливає на тварину і вона може нанести ушкодження людям. Вартість спеціалізованого автомобіля — у межах 30-40 тис. гривень. Про спецспорядження навіть не ведеться мова, адже його вартість коливається від 3 до 5 тис. доларів для одного працівника. Цьогоріч із міського бюджету нам було виділено 55 тис. гривень, що, по суті, вистачає на поточні витрати для відлову собак та заробітну плату працівникам. Якихось додаткових надбань ці кошти не передбачають.
Богдан Мазур також зазначає, що у місті процес відлову собак майже не організований. Цим питанням займається тільки „Екосервіс”, хоча сюди мала б бути залучена також ветеринарна служба (для стерилізації та огляду тварин), ЖЕО, які на сьогодні не проводять інвентаризації тварин. Є рішення міської ради про порядок утримання і поводження з домашніми та іншими тваринами Калуша, прийняте ще 6 років тому, у якому чітко вказані всі необхідні пункти з відлову, а також утримання тварин, що мають власників, вказано розмір штрафних санкцій за порушення правил, чітко розмежовані функціональні обов’язки. Але по-суті, все так і залишається на папері. У даному рішенні також йдеться про створення притулку, на який немає коштів. Директор „Екосервісу” вказує, що кошти можна залучити через знімання додаткової плати за житлово-комунальні послуги з тих калушан, які утримують собак, а також зі штрафів за порушення правил утримання собак. До прикладу, сьогодні нікому з калушан і в голову не приходить прибрати за своїм улюбленцем на вулиці, а це вже є порушенням постанови міської ради. Тут мала б підключитися міліція для штрафування порушників.
За укус тварини
розплачуватиметься господар
Лікар-епідеміолог Калуської санепідстанції Мирослава Гуменяк повідомила, що цього року 78 калушан покусали тварини, 18 з них отримали щеплення проти сказу. Профілактичне лікування від сказу обходиться „жертві” приблизно у 200 гривень.
За даними санепідстанції, випадків сказу у Калуші ні цього, ні минулого року не було. Проте небезпека полягає у тому, що тварина, яка нанесла укус, може бути здоровою на вигляд, оскільки вірус сказу з’являється у слині хворої тварини за 10 днів до перших клінічних ознак хвороби. Інкубаційний період коливається від кількох днів до року. Тому не слід заспокоюватися, що рана зажила, а звернутися до лікаря. Як правило, щеплення проти сказу призначають при укусах бродячими, дикими тваринами та гризунами.
Довідка „Вікон”: минулого року в Україні було зареєстровано 4 випадки захворювання людей на сказ. У нашій області таких прецедентів не було. Проте на Прикарпатті було зареєстровано 12 випадків сказу серед тварин. Зокрема, в Коломийському, Верховинському, Яремчанському районах та м. Івано-Франківську.
За даними КП „Екосервіс”, з початку року було відловлено 454 собаки та 9 котів. Щомісяця беруться проби на сказ. Результати від’ємні.
Мирослава Гуменяк рекомендує при укусі негайно встановити власника тварини (якщо є така можливість), а рану промити водою з милом під проточною водою і обробити йодом або спиртом. У Калуші, згідно з рішенням міської ради, діють правила, які вказують, що у разі нанесення тілесних ушкоджень людям власники тварин можуть бути притягнені до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.
Ватикан: коли час зупинився